Постанова по делу № 926/2999/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 926/2999/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Приватного підприємства "Лєго" - Новотний А.М.,

Державної митної служби Чернівецької митниці - Поліщук О.О.,

Державної казначейської служби України - Василик І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної митної служби Чернівецької митниці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2025 (суддя Ярошенко В.П.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 (колегія суддів: Ржепецький В.О., Зварич О.В., Міліціанов Р.В.)

у справі за позовом Приватного підприємства "Лєго" (далі - ПП "Лєго")

до Державної митної служби Чернівецької митниці (далі - Чернівецька митниця)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, - Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями органу державної влади в сумі 1 788 968,71 грн.

Суть спору

1. У 2023 році ПП "Лєго" відправило вантаж зі станції Коломия Львівська залізниця до Дорнешти Румунія, через прикордонний пункт Вадул-Сірет у десяти вагонах.

2. По прибуттю на прикордонний пункт Вадул-Сірет Чернівецька митниця затримала вагони (зокрема, вагони 59168682, 59167080, 59170043) для митного огляду, а згодом оформила картку відмови у пропуску через митний кордон України цих вагонів.

3. ПП "Лєго" оскаржило складену щодо нього картку відмови у пропуску товарів через митний кордон України до суду. Адміністративний суд визнав протиправною та скасував цю картку відмови (справа 600/2302/23-а), встановивши правильність здійснення ПП "Лєго" класифікації товарів під час митного оформлення та протиправність оформлення картки.

4. За затримку вагонів, що утворилася у зв`язку з початком проведення митних формальностей Акціонерне товариство "Українська залізниця" в судовому порядку стягнуло з ПП "Лєго" заборгованість в сумі 7 млн грн (справа 926/148/24). На виконання цього рішення приватний виконавець примусово реалізував належне ПП "Лєго" нерухоме майно за допомогою системи СЕТАМ.

5. Після ухвалення цих судових рішень ПП "Лєго" звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями органу державної влади, в сумі 1 788 968,71 грн.

6. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: стягнув з Чернівецької митниці на користь ПП "Лєго" 1 743 052,08 грн. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи достатньо встановленої адміністративним судом протиправності картки відмови для покладення на державу обов`язку відшкодувати всю плату за користування вагонами, нараховану протягом подальшого періоду;

- чи існує прямий причинний зв`язок між карткою відмови та всією сумою шкоди, якщо після завершення первинних митних формальностей товар залишався у вагонах для збереження доказів у адміністративній справі;

- які правові наслідки картки відмови, передбаченої ст.256 Митного кодексу України, для можливості розпоряджатися товаром і транспортними засобами на митній території України.

8. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 05.08.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") та ПП "Лєго" уклали договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом 34207835/2022-0002 зі станції Коломия Регіональної Філії "Львівська залізниця" до станції Дорнешти Румунія шляхом подання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом 34207835/2022-0002 від 05.08.2022, в якій ПП "Лєго" підтвердило, що ознайомлене з оприлюдненим договором на інтернет порталі АТ "Укрзалізниця" та погоджується з його умовами (далі - Договір).

10. На підставі Договору ПП "Лєго" згідно з накладними 597450 від 06.12.2022, 500264 від 09.12.2022, 544312 від 15.03.2023, 550798 від 17.03.2023 відправило вантаж зі станції Коломия Львівська залізниця до Дорнешти Румунія, через прикордонний пункт Вадул-Сірет у вагонах 59164178, 59169987, 59169953, 59167049, 59166736, 59168682, 59170043, 59167080, 59169805, 59168856.

11. По прибуттю на прикордонний пункт Вадул-Сірет 17.03.2023 о 07:20 год вагони 59168682, 59167080, 59170043 були затримані Чернівецькою митницею на пункті пропуску Вадул-Сірет для митного огляду, про що складено акт загальної форми 2595 від 17.03.2023.

12. 24.03.2023 Чернівецька митниця оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006 щодо відмови у пропуску через митний кордон України вагонів 59168682, 59167080, 59170043 за накладною 544312 від 15.03.2023.

13. Чернівецька митниця на підставі ч.5 ст.338 Митного кодексу України (далі - МК) та п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами" (далі - постанова КМУ 467) склала Акт від 29.03.2023 про проведення огляду товарів/транспортних засобів UA408060/2023/000030 (вагони 59168682, 59167080, 59170043, електронна митна декларація UA2060801/2023/1335 від 15.03.2023).

14. За час затримки вагонів на станції Вадул-Сірет залізниця нарахувала платежі на загальну суму 7 207 361,64 грн разом з ПДВ, зокрема, платежі за актами:

- 4798 від 10.12.2022 та 5451 від 30.09.2023 за вагони 59164178, 59169987 в сумі 1 742 771,40 грн з ПДВ;

- 4799 від 12.12.2022 та 5450 від 30.09.2023 за вагони 59169953, 59167049, 519166736 в сумі 2 594 743,32 грн з ПДВ;

- 2769 від 23.03.2023 та 5446 від 30.09.2023 за вагони 59169805, 59168856 в сумі 1 126 794,84 грн з ПДВ;

- 2595 від 17.03.2023 та 5448 від 30.09.2023 за вагони 59168682, 59167080, 59170043 в сумі 1 743 052,08 грн з ПДВ.

15. Платежі включено в накопичувальні картки форма ФДУ-92 02109006 від 02.10.2023, форма ФДУ-92 02109003 від 02.10.2023, форма ФДУ-92 02109004 від 02.10.2023, форма ФДУ-92 02109005 від 02.10.2023.

16. АТ "Укрзалізниця" звернулося до суду з позовом до ПП "Лєго" про стягнення заборгованості в сумі 7 207 361,64 грн (справа 926/148/24).

17. Господарський суд Чернівецької області рішенням від 07.05.2024 у справі 926/148/24, залишеним без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та Верховного Суду від 14.11.2024, позов АТ "Укрзалізниця" задовольнив: стягнув з ПП "Лєго" на користь АТ "Укрзалізниця" заборгованість в сумі 7 207 361,64 грн та 86 488,35 грн судового збору.

18. Суди у справі 926/148/24 вважали, що вимоги АТ "Укрзалізниця" в частині стягнення з ПП "Лєго" коштів за користування, зберігання і простій вагонів 59168682, 59167080, 59170043 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке:

- встановлено факт затримки вагонів 59168682, 59167080, 59170043 о 07 год 20 хв 17.03.2023 у зв`язку з початком проведення митних формальностей, що підтверджується актом загальної форми 2595 від 17.03.2023; актами/висновками огляду лісопродукції від 29.03.2023; актом про проведення огляду товарів UA408060/2023/000030.

- за затримку вагонів 59168682, 59167080, 59170043 нараховано 1 743 052,08 грн, що підтверджується актами загальної форми 2595 від 17.03.2023 і 5448 від 30.09.2023.

19. На виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2024 у справі 926/148/24 видано наказ від 02.09.2024 про примусове його виконання.

20. 17.09.2024 АТ "Укрзалізниця" як стягувач за наказом суду звернулося до приватного виконавця виконавчого окручу Чернівецької області Міністерства юстиції України Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення суду та просило розпочати виконавче провадження і накласти арешт на кошти і майно боржника.

21. 19.09.2024 приватний виконавець Кондрюк К.О. розпочав ВП 76091382, про що виніс постанову про відкриття та ряд інших постанов, які отримані боржником.

22. 04.10.2024 приватний виконавець Кондрюк К.О. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої, описано та накладено арешт на майно: Виробничий будинок, цех переробки деревини, реєстраційний номер 2752134773020, місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 79-Д. Загальна площа (кв. м): 1 833,2.

23. 04.10.2024 приватний виконавець Кондрюк К.О. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої, описано та накладено арешт на майно: Ремонтно-механічна майстерня, реєстраційний номер 2742061073020, місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 208-Б. Загальна площа (кв. м): 947,2; опис: будівля літ. "А", загальна площа 947,20 кв. м, основна площа 487,40 кв. м, підсобна площа 459,80 кв. м.

24. 05.12.2024 ремонтно-механічну майстерню, реєстраційний номер 2742061073020,місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 208-Б, загальна площа (кв. м): 947,2; опис: будівля літ. "А", загальна площа 947,20 кв. м, основна площа 487,40 кв. м, підсобна площа 459,80 кв. м виставлено на продаж за допомогою системи СЕТАМ.

25. 06.01.2025 ремонтно-механічну майстерню, реєстраційний номер 2742061073020,місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 208-Б. загальна площа (кв. м): 947,2; опис: будівля літ. "А", загальна площа 947,20 кв. м, основна площа 487,40 кв. м, підсобна площа 459,80 кв. м виставлено на продаж за допомогою системи СЕТАМ.

26. 06.02.2025 ремонтно-механічну майстерню, реєстраційний номер 2742061073020, місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 208-Б, загальна площа (кв. м): 947,2, Опис: будівля літ. "А", загальна площа 947,20 кв. м, основна площа 487,40 кв. м, підсобна площа 459,80 кв. м реалізовано за допомогою системи СЕТАМ.

27. 06.02.2025 примусово реалізовано майно (ремонтно механічну майстерню, реєстраційний номер 2742061073020, місцезнаходження: Чернівецька обл., Вижницький р., смт. Путила, вулиця Українська, будинок 208-Б, загальна площа (кв. м): 947,2; опис: будівля літ. "А", загальна площа 947,20 кв. м, основна площа 487,40 кв. м, підсобна площа 459,80 кв. м), яке належало ПП "Лєго" на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2024 у справі 926/148/24.

28. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2025 у справі 600/2302/23-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025, задовольнив адміністративний позов ПП "Лєго" до Чернівецької митниці: визнав протиправною та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006 від 24.03.2023.

29. Рішення судів у справі 600/2302/23-а мотивовані тим, що:

- ПП "Лєго" правильно здійснило класифікацію товару під час митного оформлення згідно з декларацією 23UA206080001335U3;

- товарна продукція, на яку складено картку відмови UА408060/2023/000006 від 24.03.2023 згідно УКТЗЕД відповідає характеристикам товарної підкатегорії 4401490000 (яка була визначена декларантом) "інші", а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень щодо них

30. У вересні 2025 року ПП "Лєго" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької митниці про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями органу державної влади в сумі 1 788 968,71 грн.

31. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Чернівецька митниця завдала ПП "Лєго" майнову шкоду у зв`язку із незаконними діями Державної митної служби (відокремлений підрозділ) Чернівецької митниці, які полягали у незаконному складанні картки відмови у митному оформленні (випуску) товару, внаслідок чого ПП "Лєго" понесло збитки на суму 1 788 968,71 грн та зазнало моральної шкоди.

32. Позиція Чернівецької митниці, зокрема, зводиться до того, що виконання митницею повноважень щодо здійснення контролю у сфері митного оформлення товарів, зокрема, за дотриманням суб`єктами ЗЕД встановлених нормативно-правовими актами правил та вимог, жодним чином не можна розцінювати як перешкоджання здійсненню господарської діяльності; відсутнє судове рішення, яким було встановлено незаконними дії працівників митниці щодо нанесення шкоди позивачу та сума моральної шкоди належними чином не підтверджена і має характер удаваної.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

33. Господарський суд Чернівецької області рішенням від 23.12.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, позов задовольнив частково: стягнув з Державного бюджету України на користь ПП "Лєго" майнову шкоду в розмірі 1 743 052,08 грн та 26 145,78 витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти вимог відмовив.

34. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- матеріалами справи підтверджується, що саме прийняття Чернівецькою митницею неправомірного рішення призвело до понесення ПП "Лєго" збитків у підтвердженому та неспростованому відповідачем розмірі 1 743 052,08 грн;

- ПП "Лєго" довело всі необхідні складові правопорушення, що складали предмет доказування у цій справі та підлягають задоволенню в цій частині;

- щодо відшкодування моральної шкоди: ПП "Лєго" не надало суду жодних доказів, які б свідчили про факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру; відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

35. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- обставини, встановлені в судових рішеннях у справах 926/148/24 та 600/2302/23-а (щодо затримки вагонів у зв`язку з початком проведення митних формальностей та щодо визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) мають преюдиціальне значення у цій справі 926/2999/25 з урахуванням ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- рішенням адміністративного суду, яке набрало законної сили, чітко та недвозначно з посиланням на досліджені докази встановлено факт протиправності дій митниці при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006 від 24.03.2023, які полягали у неправильному встановленні класифікації товару;

- доводи Чернівецької митниці щодо того, що відповідні дії було вчинено в строк, визначений МК, без перевищення повноважень, вимога щодо надання дозвільних документів є обґрунтованою, а виконання передбачених законом повноважень не може бути підставою для відповідальності за спричинені збитки, не впливають на оцінку неправомірності рішення Чернівецької митниці, оформленого карткою відмови, постановленого ним за наслідками реалізації ним наведених вище повноважень;

- встановлення рішенням суду неправомірності картки відмови означає, що дії митного органу при здійсненні наведеної вище процедури, передбаченої законом були протиправними; здійснення самої процедури у визначений законом строк та відсутність інших недоліків у діях працівників митниці цього факту не спростовує;

- суд у справі 926/148/24 встановив, що факт затримки вагонів 59168682, 59167080, 59170043 17.03.2023 у зв`язку з початком проведення митних формальностей підтверджується, зокрема, актом про проведення огляду товарів UA408060/2023/000030; за затримку цих вагонів нараховано 1 743 052,08 грн; на виконання цього рішення видано судовий наказ та здійснено примусову реалізацію майна ПП "Лєго"; у межах справи 600/2302/23-а суд визнав протиправною та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006 від 24.03.2023;

- висновок суду першої інстанції щодо підтверджених фактів повністю відповідає обставинам справи: наявна шкода, яку фактично поніс позивач, її розмір відповідає сумі, нарахованій перевізником за затримку вагонів; відмова у прийнятті митної декларації щодо митного оформлення визнана неправомірною, що встановлено в судовому рішенні, яке набрало законної сили; доводи Чернівецької митниці цього не спростовують;

- щодо доводів про те, що за своєю правовою природою стягнуті в межах справи 926/148/24 грошові кошти є грошовим зобов`язанням позивача перед третьою особою, а не збитками: кошти, стягнуті судовим рішенням з позивача на користь перевізника за затримку відповідних вагонів, спричинену неправомірним рішенням державного органу в процесі митного оформлення товарів, які в них перевозились, повною мірою відповідають змісту поняття збитків, закріпленому в ст.22 ЦК, оскільки є фактичними витратами, які позивач поніс внаслідок оформлення відповідачем картки відмови та, відповідно, затримки вагонів;

- саме з причин протиправної поведінки відповідача позивачеві було завдано збитків, розмір яких відповідає розміру заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, укладеним між АТ "Укрзалізниця" та ПП "Лєго";

- право позивача на відшкодування грошових коштів, стягнутих з нього на користь перевізника за відповідним договором перевезення перебуває в прямому зв`язку із обставинами затримки вагонів, яка в свою чергу, викликана та зумовлена прийняттям митницею протиправного рішення, оскільки позивач, уклав цей договір саме з метою реалізації свого правомірного інтересу щодо здійснення поставки належного йому товару отримувачу; прийняття Чернівецькою митницею протиправного рішення призвело як до того, що цей намір не було реалізовано, так і до збитків, спричинених порушенням внаслідок цього договору із перевізником; висновок суду першої інстанції, який ґрунтується на пов`язаності наведених обставин щодо причинного зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем втратами є правомірним;

- обставини, чи можна було уникнути збитків у разі, якщо б ПП "Лєго" вжило ті чи інші дії, у справах, які витікають з деліктних правовідносин, встановленню не підлягають; ці відносини не є за своєю суттю зобов`язальними, а права та інтереси їхніх учасників, зокрема позивача, залежали від дій особи, внаслідок неправомірного рішення якої було завдано шкоду, отже не є добровільними та такими, що залежать від волі позивача;

- доводи митниці щодо того, що саме на позивача покладено обов`язок розпорядження своїм майном та він мав таку можливість без перешкод з боку органів митного контролю, суд не враховує, оскільки внаслідок винесення неправомірної картки відмови, було вчинено протиправні перешкоди щодо реалізації позивачем свого наміру виконати умови відповідного договору, укладеного з отримувачем товару;

- щодо доводів Чернівецької митниці в частині неврахування судом першої інстанції листа від 22.09.2025 ДС Вадул-Сірет Льв-2/6н: неврахування судом доказів, які не стосуються обставин справи, а лише, на думку сторони, якою вони подані, підсилює її аргументи у відповідній частині тверджень останньої, не є порушенням процесуального закону та не тягне за собою висновку про необґрунтованість судового рішення;

- суд першої інстанції правильно встановив елементи складу цивільного правопорушення, зокрема, що неправомірність дій відповідача, що полягає у протиправній відмові у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (встановлено судовим рішенням у справі 600/2302/23-а); протиправна поведінка відповідача за затримку вагонів 5916882, 59167080 та 59170043 завдала ПП "Лєго" збитки у розмірі 1 743 052,08 грн (підтверджено актом 5448, актом 2595, судовими рішеннями у справі 926/148/24, фактом реалізації майна на виконання цих рішень, судовими рішеннями у справі 600/2302/23-а); причинний зв`язок полягає в тому, що шкідливий результат є наслідком протиправної поведінки відповідача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

36. 23.04.2026 Чернівецька митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

37. Скаржник як підставу касаційного оскарження (з урахуванням заяви про усунення недоліків, встановлених при зверненні з касаційною скаргою) посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає таке:

1) суди попередніх інстанцій застосували статті 173, 1174 ЦК без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 920/715/17, від 14.04.2020 у справі 925/1196/18, у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі 910/434/19, від 09.04.2020 у справі 908/690/19, від 02.03.2021 у справі 911/2371/19, від 22.01.2025 у справі 335/6977/22, - необхідною та обов`язковою підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність в сукупності всіх трьох умов (неправомірні дії, наявність шкоди, причинний зв`язок; довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК):

- виконання митницею повноважень щодо здійснення контролю у сфері митного оформлення товарів, зокрема, за дотриманням суб`єктами ЗЕД встановлених нормативно-правовими актами правил та вимог, жодним чином не можна розцінювати як перешкоджання здійсненню господарської діяльності; позивач не довів порушення відповідачем законодавства чи процедури, перевищення повноважень чи вчинення дій у спосіб, не визначений законом, при винесенні картки відмови та доказів на підтвердження понесення ним шкоди внаслідок саме видачі катки відмови митницею;

- жодних обставин, які б свідчили про протиправність поведінки митниці при ухваленні картки відмови у пропуску товарів (наприклад, вчинення дій у невстановлений законом спосіб, з перевищенням повноважень та/або з перевищенням строків для вчинення таких дій тощо), у справі 600/2302/23 не встановлено; суд адміністративної юрисдикції не встановив, що митниця не мала права на проведення переогляду товарів, на залучення спеціаліста та/або проведення інших форм митного контролю під час переміщення ПП "Лєго" товарів через митний кордон України;

- в межах спірних правовідносинах відсутня протиправна поведінка (дії, вчинки) митниці, пов`язана із користуванням вагонами, як один із обов`язкових елементів для відшкодування шкоди;

- суди попередніх інстанцій мали б чітко встановити період затримки вказаних вагонів, пов`язаний з виконанням митних повноважень, з 17.03.2023 до 20.03.2023, а не формально посилатися на рішення у справі 926/148/24, де період визначено за простій вагонів в договірних відносинах між залізницею та ПП "Лєго";

2) суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ст.1166 ЦК, якою визначаються загальні засади відшкодування шкоди, викладені у постановах від 28.01.2019 у справі 686/7576/18, від 12.04.2019 у справі 686/10651/18, від 16.05.2019 у справі 686/20079/18, від 22.05.2019 у справі 686/24243/18, від 31.07.2019 у справі 686/22133/18, від 07.10.2020 у справі 523/4822/17, - причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди:

- тривала бездіяльність позивача та порушення ним договірних зобов`язань є самостійними юридичними фактами, які переривають причинно-наслідковий зв`язок; саме поведінка позивача є тим додатковим фактором, який став причиною взагалі як і самого факту виникнення простою, так і розміру вартості такого простою;

- жодних фізичних чи юридичних перешкод (зокрема, і зі сторони митниці) для розпорядження майном ПП "Лєго" не існувало: товар не вилучався, на товар не було накладено арешт та/або будь-яке інше обтяження; такі перешкоди не підтвердив та не довів жодним доказом під час судового розгляду й позивач;

- суди попередніх інстанцій мали врахувати лист начальника станції "Вадул-Сірет" від 22.09.2025 ДС Вадул-Сірет Льв-2/6н, в якому вказано, що ПП "Лєго" 04.08.2023 та 05.08.2023 звільнило від товару інші залізничні вагони 59168864, 59169789; щодо товару в цих вагонах так само було видано картку відмову, яка також була оскаржена до адміністративного суду;

- картка відмови не є причиною виникнення додаткових грошових зобов`язань ПП "Лєго" перед АТ "Укрзалізниця"; суди всупереч наявним матеріалам справи зробили хибний висновок про виникнення простою вагонів з вини митниці; понесені позивачем збитки виникли саме внаслідок його безвідповідальних дій;

3) суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2024 у справі 926/148/24, при визначенні відповідно до ч.4 ст.75 ГПК преюдиційності обставин, які цим судовим рішенням встановлено; у цій постанові суд вказав, що спірні правовідносини у справі 926/148/24 мають договірний характер, виникли між сторонами договору перевезення вантажу, а Державна митна служба України не є стороною цього договору, а отже, не є зобов`язаною стороною у правовідносинах зі сплати платежів за користування вагонами, за зберігання вантажу, за маневрову роботу та за телеграмне повідомлення, нарахованих перевізником (залізницею) у зв`язку із затримкою вагонів з незалежних від перевізника причин;

4) відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.256, ч.6 ст.269 МК, зокрема, щодо меж впливу відмови у митному оформленні шляхом видачі картки відмови в пропуску товарів через митний кордон України на обсяг прав та можливих дій особи, тощо:

- виконання митницею повноважень щодо здійснення контролю у сфері митного оформлення товарів, зокрема, за дотриманням суб`єктами ЗЕД встановлених нормативно-правовими актами правил та вимог, жодним чином не можна розцінювати як перешкоджання здійсненню господарської діяльності;

- винесення картки відмови у пропуску товарів через митний кордон стосується винятково лише такого пропуску і лише товарів; на інші сфери та варіанти розпорядження товаром, а тим більше транспортними засобами, в яких такий товар переміщується, дія картки відмови в пропуску не поширюється;

- позивач не був позбавлений права та можливості здійснити вигрузку або перевантаження товару в інший вид транспорту, або повернути товар на станцію відправлення чи на власні виробничі площі тощо;

- вплив винесеної митницею картки відмови на розпорядження суб`єктом господарювання товаром на митній території України - відсутній, а обмеження свободи дій декларанта - мінімальні та стосуються лише пропуску (перетину) державного кордону у напрямку "виїзд".

38. 28.08.2025 надійшов відзив ПП "Лєго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

39. У відзиві ПП "Лєго" зазначає, зокрема, таке:

- щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі 335/6977/22: у цій справі йдеться не про протокол про адміністративне правопорушення, а про рішення суб`єкта владних повноважень Чернівецької митниці; відбулося порушення договірних зобов`язань ПП "Лєго" перед вантажоотримувачем внаслідок винесення протиправної картки відмови Чернівецької митниці в перетині кордону;

- поведінка посадових осіб Чернівецької митниці була неправомірною; це встановлено судом у справі 600/2302/23-а та ці обставини в силу ч.4 ст.75 ГПК є преюдиційними;

- неправомірність рішення і дій або бездіяльності органу державної влади може підтверджуватися відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду від 24.05.2023 у справі 910/15931/19);

- аналіз ст.264 МК свідчить, що заповнення картки відмови у прийнятті митної декларації є частиною передбаченої цією нормою процедури прийняття митним органом митної декларації; встановлення рішенням суду неправомірності картки відмови означає, що дії митного органу при здійсненні наведеної вище процедури, передбаченої законом, були протиправними; здійснення самої процедури у визначений законом строк та відсутність інших недоліків у діях працівників митниці цього факту не спростовує;

- протиправна поведінка посадових осіб Чернівецької митниці, що полягала у затримці вагонів 5916882, 59167080 та 59170043, завдала ПП "Лєго" збитків у розмірі 1 743 052,08 грн;

- Чернівецька митниця вважає, що саме поведінка ПП "Лєго" є тим додатковим фактором, який став причиною факту виникнення простою та розміру вартості такого простою; ці доводи є помилковими, оскільки ПП "Лєго" у законний спосіб здійснювало захист своїх законних інтересів у судах; затримка залізничних вагонів виникла протягом провадження у адміністративних судах, першої, апеляційної та касаційною інстанцій; у випадку, якщо б ПП "Лєго" повернуло до себе на склад товарну продукцію, було б поставлено під сумнів проведення судової товарознавчої експертизи;

- ПП "Лєго" довело, а суди попередніх інстанцій правильно встановили сукупність елементів цивільного правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності.

40. 24.07.2026 через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення Чернівецької митниці, в яких зазначає таке:

- у судовому засіданні ПП "Лєго" визнало та підтвердило, що простій залізничних вагонів та незвільнення їх від товару, а також тривалий період такого простою обумовлені винятково його свідомим волевиявленням (необхідність проведення товарознавчої експертизи у справі 600/2302/23), а не забороною (діями) митниці розпоряджатися такими товарами та/або вагонами;

- проведення в межах судової справи 600/2302/23 експертизи було ініційоване саме позивачем; відповідне клопотання позивач заявив не під час першого судового розгляду справи, а лише після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд;

- проведення відповідної експертизи не потребувало знаходження товарів винятково на території залізничної станції "Вадул-Сірет"; після винесення картки відмови та в подальшому, зокрема, до моменту проведення експертизи ні на митницю, ні на залізничну станцію, ні на будь-яку сторонню третю особу не покладалося обов`язку із забезпечення схоронності та належних умов зберігання товару; таких умов не забезпечив і позивач;

- суди попередніх інстанції не врахували, що тривала бездіяльність позивача та порушення ним договірних зобов`язань є самостійними юридичними фактами, які переривають причинно-наслідковий зв`язок; саме поведінка позивача є тим додатковим фактором, який став причиною виникнення простою, його тривалості і, як наслідок, розміру вартості такого простою;

- жодною нормою закону не встановлено обмежень щодо розпорядження декларантом товарами та транспортними засобами у разі відмови в їх пропуску через митний кордон України;

- суди повинні були взяти до уваги не лише резолютивну частину судових рішень у справі 600/2302/23, а і їх зміст; саме те, що експертиза була проведена через два роки після видачі картки відмови зумовило те, що товар набув ознак "відходи";

- стягнуті в межах справи 926/148/24 кошти, не є збитками (шкодою), а є фінансовою (матеріальною) відповідальністю ПП "Лєго" за неналежне виконання договірних зобов`язань;

- у цій справі 926/2999/25 позивач мав довести, а суди встановити деліктність завданої шкоди, чіткий період її завдання та її розмір, що обумовлений саме поведінкою митниці в межах позадоговірних відносин.

41. 24.07.2026 через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення ПП "Лєго", в яких зазначає таке:

- внаслідок переробки лісодеревини утворюються "Кускові відходи деревини"; оскільки, місця для розміщення відходів ПП "Лєго" не має, підприємство уклало зовнішньо-економічний Договір з S.C. "EGGER ROMANIA" S.R.L. Румунія від 15.08.2022 432.22; до моменту затримання залізничних вагонів 59167080, 59168682 та 59170043 ПП "Лєго" успішно доставило більше 40 залізничних вагонів із аналогічною товарною продукцією;

- прийняття протиправного рішення Чернівецької митниці призвело до того, що товар за договором не був реалізований, а ПП "Лєго" понесло збитки, спричинені порушенням договору із перевізником;

- вказані у листі начальника станції "Вадул-Сірет" від 22.09.2025 ДС Вадул-Сірет Льв-2/6н обставини не спростовують факту неправомірних дій посадових осіб Чернівецької митниці; не спростовують факту заподіяної шкоди внаслідок неправомірних дій; не спростовують факту причинного зв`язку між протиправною поведінкою посадових осіб Чернівецької митниці та заподіяною шкодою.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

42. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької митниці розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.07.2026.

43. У судовому засіданні 22.07.2026 Верховний Суд оголосив перерву до 29.07.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди

44. Чернівецька митниця у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій застосували статті 1173, 1174 ЦК без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 920/715/17, від 14.04.2020 у справі 925/1196/18, Верховного Суду від 17.10.2019 у справі 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі 910/434/19, від 09.04.2020 у справі 908/690/19, від 02.03.2021 у справі 911/2371/19, від 22.01.2025 у справі 335/6977/22, - необхідною та обов`язковою підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність в сукупності всіх трьох умов (неправомірні дії, наявність шкоди, причинний зв`язок; довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК).

45. Скаржник вважає, що виконання митницею повноважень щодо здійснення контролю у сфері митного оформлення товарів, зокрема, за дотриманням суб`єктами ЗЕД встановлених правил та вимог, не є перешкоджанням здійсненню господарської діяльності; відсутні обставини, які б свідчили про протиправність поведінки митниці при ухваленні картки відмови у пропуску товарів (наприклад, вчинення дій у невстановлений законом спосіб, з перевищенням повноважень та/або з перевищенням строків для вчинення таких дій тощо), у справі 600/2302/23 цього не встановлено.

46. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.

47. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1, 2 ст.1166 ЦК).

48. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статей 1173, 1174 ЦК.

49. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст.1173 ЦК).

50. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 ЦК).

51. Положень статей 1173, 1174 ЦК є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

52. Звільнення позивача від доказування вини державного органу не означає запровадження відповідальності держави за будь-які несприятливі майнові наслідки, що настали після прийняття незаконного рішення. Для застосування статей 1173, 1174 ЦК позивач має довести незаконність рішення, наявність шкоди та прямий причинний зв`язок між ними.

53. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. При цьому, довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди (постанова Верховного Суду від 18.04.2024 у справі 906/368/23).

54. У постанові від 22.01.2025 у справі 335/6977/22, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що причинний зв`язок окреслює юридичні межі відповідальності; самої послідовності подій недостатньо, а шкода має бути наслідком саме поведінки відповідача, а не інших обставин. Визнання рішення чи дії незаконними саме собою не доводить ані заподіяння шкоди, ані причинного зв`язку.

55. Цей висновок сформульований щодо застосування загальних умов відповідальності держави і тому має враховуватися незалежно від того, що у справі 335/6977/22 заявлялася вимога про відшкодування моральної шкоди в іншому фактичному контексті. Відмінність предмета шкоди не усуває спільного для обох спорів питання про необхідність прямого причинного зв`язку.

56. Суди у цій справі правильно виходили з того, що рішенням у адміністративній справі 600/2302/23-а встановлено протиправність картки відмови. Ця обставина не підлягає повторному доказуванню за правилами ч.4 ст.75 ГПК.

57. Водночас преюдиційність факту протиправності картки не охоплює правову оцінку всіх подальших витрат ПП "Лєго" як шкоди, безпосередньо завданої митницею. В адміністративній справі не вирішувалися питання про тривалість необхідного перебування товару саме у вагонах, можливість його вивантаження чи переміщення, розумність заходів зі збереження доказів і причинний зв`язок із платою за вагони за весь заявлений період.

58. Судовими рішеннями в іншій справі 926/148/24 встановлено обов`язок ПП "Лєго" сплатити АТ "Укрзалізниця" договірні платежі та їх розмір. Воно не встановлює деліктної відповідальності митниці: Чернівецька митниця не була стороною того спору, а Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 перевіряв, зокрема, процесуальні доводи щодо незалучення митниці, а не склад цивільного правопорушення у відносинах між ПП "Лєго" і Державою.

59. Отже, наявність судового рішення про стягнення з позивача плати за вагони доводить існування відповідного майнового обов`язку, але не замінює встановлення причини його виникнення і збільшення для цілей статей 1173, 1174 ЦК.

60. Суди попередніх інстанцій пов`язали всю суму 1 743 052,08 грн із самим фактом оформлення протиправної картки відмови. Однак, нарахування охоплює період від затримки вагонів 17.03.2023 до 30.09.2023, тоді як суди не розмежували первинний період проведення митних формальностей і подальший період перебування товару у вагонах.

61. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи про можливість позивача запобігти збільшенню витрат, зазначивши, що такі обставини у деліктних правовідносинах встановленню не підлягають. Верховний Суд вважає цей висновок помилковим.

62. Поведінка потерпілого може мати значення як для встановлення самого причинного зв`язку, так і для визначення розміру відшкодування. Частина 2 ст.1193 ЦК прямо передбачає можливість зменшення розміру відшкодування, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди.

63. Разом із тим, сам факт невивантаження товару не дає підстав автоматично покласти всі наслідки на позивача. Якщо збереження саме спірного товару в незміненому стані та у відповідних вагонах було об`єктивно необхідним для ефективного оскарження картки і проведення експертизи, відповідні витрати могли бути передбачуваним наслідком незаконного рішення митниці.

64. Доводи, на які посилаються сторони у цій справі, свідчать про те, що в матеріалах справи є докази, що можуть підтверджувати обидві версії причинного зв`язку. Експертне дослідження у адміністративній справі фактично проводилося щодо товару, який залишався у вагонах. Водночас експертизу призначено лише у серпні 2024 року, а спірна сума нарахована до 30.09.2023; правового режиму арешту чи вилучення цих трьох вагонів суди не встановили.

65. За таких обставин, висновок про прямий причинний зв`язок із усією заявленою сумою зроблено без дослідження фактів, які мають визначальне значення для розгляду цієї справи. Доводи касаційної скарги за п.1 ч.2 ст.287 ГПК у цій частині є обґрунтованими.

Щодо впливу картки відмови у пропуску товарів через митний кордон України на обсяг прав та можливих дій сторони

66. Чернівецька митниця вказує, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.256, ч.6 ст.269 МК, зокрема, щодо меж впливу відмови у митному оформленні шляхом видачі картки відмови в пропуску товарів через митний кордон України на обсяг прав та можливих дій особи.

67. Позиція скаржника полягає в тому, що дії митниці не можна розцінювати як перешкоджання здійсненню господарської діяльності; винесення картки відмови у пропуску товарів через митний кордон стосується лише пропуску і лише товарів; на розпорядження товаром дія картки відмови в пропуску не поширюється; позивач не був позбавлений права та можливості здійснити вигрузку або перевантаження товару в інший вид транспорту, або повернути товар на станцію відправлення чи на власні виробничі площі тощо; вплив картки відмови на розпорядження суб`єктом господарювання товаром на митній території України - відсутній, а обмеження свободи дій декларанта - мінімальні та стосуються лише пропуску (перетину) державного кордону у напрямку "виїзд".

68. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

69. Суди попередніх інстанцій встановили, що ПП "Лєго" відправило вантаж зі станції Коломия Львівська залізниця до Дорнешти Румунія, через прикордонний пункт Вадул-Сірет у десяти вагонах.

70. 17.03.2023 вагони 59168682, 59167080, 59170043 були затримані Чернівецькою митницею на пункті пропуску Вадул-Сірет для митного огляду, а 24.03.2023 Чернівецька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення щодо відмови у пропуску через митний кордон України вагонів 59168682, 59167080, 59170043.

71. Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (ч.1 ст.265 МК).

72. Частина 6 ст.269 МК регулює строк дії митної декларації на товари, що вивозяться за межі митної території України, якщо товари не перетнули митний кордон протягом установленого строку.

73. Системне тлумачення цих норм дає підстави для висновку, що картка відмови перешкоджає завершенню заявленого митного оформлення та пропуску товару через митний кордон за відповідною декларацією. Водночас сама по собі картка відмови не є рішенням про арешт, вилучення товару чи транспортного засобу і не встановлює загальної заборони розпоряджатися товаром на митній території України після завершення передбачених законом митних формальностей.

74. Однак, це не означає, що у конкретній справі позивач фактично міг негайно і без додаткових процедур повернути вагони, вивантажити товар чи перемістити його до іншого місця. Така можливість залежить від установлених фактів: стану митного контролю, змісту перевізних документів і відповідних відміток, технологічних правил станції, необхідних погоджень, доступності місця вивантаження та вимог до збереження доказів.

75. Суди попередніх інстанцій цих обставин не встановили, коли саме завершилися дії митниці щодо огляду спірного товару; чи перебували товар і вагони після оформлення картки під фактичним або правовим контролем митниці; які конкретні дії мав вчинити позивач для їх повернення або вивантаження; чи звертався він до митниці та залізниці з відповідними заявами і які відповіді отримав.

76. Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили, чи можна було належно зберегти докази іншим способом: шляхом своєчасного відібрання зразків, забезпечення доказів, переміщення товару до складу або проведення експертного дослідження без тривалого використання вагонів. Суди не надали оцінку тому, з якого моменту потреба в експертизі була об`єктивно передбачуваною та які дії позивач вчинив для її якнайшвидшого проведення.

77. Чернівецька митниця у касаційній скарзі вказує, що за період березень 2023 року вона видала три картки відмови за митними деклараціями, поданими до митного оформлення ПП "Лєго", і всі три картки відмови ПП "Лєго" оскаржило до Чернівецького окружного адміністративного суду (справи 600/2069/23, 600/2302/23, 600/2243/23).

78. Скаржник зауважує, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах 600/2069/23, 600/2243/23 визнано правомірність дій митниці, і після цього ПП "Лєго" майже одразу звільнило залізничні вагони; ці обставини підтверджені листом начальника станції "Вадул-Сірет" від 22.09.2025 ДС Вадул-Сірет Льв-2/6н, який суди попередніх інстанцій не врахували.

79. Лист начальника станції "Вадул-Сірет" від 22.09.2025 про вивантаження позивачем інших вагонів, на який посилається скаржник, не доводить автоматично можливість аналогічних дій щодо спірних вагонів, оскільки правовий і фактичний стан кожної партії міг відрізнятися. Проте, цей доказ стосується практичної можливості розпорядження товаром і мав бути оцінений у сукупності з іншими доказами, а не відхилений як такий, що не має значення.

80. Суди також мали встановити, чи зберігався причинний зв`язок протягом усього періоду нарахування плати, чи незаконна картка була лише початковою умовою, після якої розмір витрат збільшувався внаслідок самостійного рішення позивача, або ж таке рішення було розумним і необхідним способом захисту права. Залежно від встановлених обставин, відшкодуванню може підлягати вся сума, її частина або вимога може бути відхилена.

81. Верховний Суд не може самостійно встановити ці обставини, оцінити докази чи визначити період і розмір шкоди, оскільки це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст.300 ГПК.

82. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

83. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК).

84. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність підстав притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а отже і про часткове задоволення позову.

85. Тому, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення в оскаржуваній частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

87. Згідно із ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

88. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

89. Під час нового розгляду справи суд має дослідити сутність правовідносин, які склалися між сторонами, а також врахувати вказівки, викладені Верховним Судом у цій постанові.

Судові витрати

90. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами нового розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної митної служби Чернівецької митниці задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі 926/2999/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1 743 052,08 грн майнової шкоди та розподілу судових витрат.

3. Справу 926/2999/25 в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець