Ухвала по делу № 504/934/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/7253/24

Справа 504/934/13-ц

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ~СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

05.11.2024 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д.., Дришлюка А.І.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Олександр Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна, усунення перешкод у користуванні власністю, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2023 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_6 ) до ОСОБА_2 , Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

15 квітня 2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського ~районного суду ~Одеської області~від 29~травня 2023~року прийнято вважати неподаною та повернуто скаржнику.

Апеляційним судом вказано, що апелянтом не наведено вмотивованих причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

04 вересня 2024 року постановою Верховного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Верховним судом вказано, що апеляційний суд не вирішив питання продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ураховуючи часткове виконання позивачем ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, чим не надав апелянту можливості звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави поновлення строку.

25 вересня 2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Олександр Олександрович.

Апелянту роз`яснено, що йому слід звернутись із вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року відмінні від вже повідомлених у заяві про виправлення недоліків від 19 березня 2024 року такі як необізнаність ОСОБА_1 в сфері права та відсутність адвоката.

08 жовтня 2024 року Одеським апеляційним судом отримано заяву представника апелянта адвоката Олійника О.О. про усунення недоліків апеляційної скарги. У поданій заяві представником скаржника зазначено, що ОСОБА_1 є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, є пенсіонером за віком та не отримує іншого доходу окрім пенсії, що свідчить про його скрутне матеріальне становище. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вимушений був звернутися до Одеського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги для призначення йому безоплатного адвоката у визначеному законом порядку. Адвокатом повідомлено, що 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до центру правової допомоги та 23 лютого 2024 року йому призначено адвоката, раніше скаржнику правова допомога не надавалась, і він самостійно подавав документи до суду першої та апеляційної інстанцій. Очікуючи на призначення адвоката та ознайомлення з матеріалами справи, скаржник не мав можливості, в силу свого матеріального стану, укласти договір із платним адвокатом та вчасно і коректно скласти апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, адвокат вважає, що строк на подання апеляційної скарги має бути продовжено. Щодо строків на виправлення недоліків визначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, скаржник адвокат повідомив, що в силу своєї правової необізнаності ОСОБА_1 не мав можливості самостійно підготувати апеляційну скаргу, враховуючи час на призначення адвоката та час необхідний для ознайомлення представника з матеріалами справи. З огляду на викладені обставини, апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Дослідивши обставини справи, апеляційний суд вважає повідомлені представником апелянта обставини пропуску строку на апеляційне оскарження неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.~354~ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, повний текст оскаржуваного рішення складено 29 травня 2023 року, апеляційну скаргу подано 14 грудня 2023 року, тобто із пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.

Крім того, слід звернути увагу на те, що апелянт вже звертався до апеляційного суду із апеляційною скаргою 10 серпня 2023 року та ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Коновалова В.А.) вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, а в подальшому повернуто скаржнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду. При цьому, копію ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 було отримано особисто 12 вересня 2023 року (т. 3, а.с. 195).

Повторно із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 14 грудня 2023 року не пояснюючи причин пропуску строку на апеляційне оскарження (т. 5, а.с. 1).

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху було отримано ОСОБА_1 особисто 16 січня 2024 року (т. 5, а.с.9).

В свою чергу, заяву про усунення недоліків подано представником апелянта лише 19 березня 2024 року.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що представником апелянта наголошується на причинах довгого строку звернення із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, пояснюючи це тим, що ОСОБА_1 звертався за безоплатною правовою допомогою та призначений в подальшому адвокат ознайомлювався з матеріалами справи та складав відповідні заяви.

Слід наголосити, що дані пояснення стосуються виключно строку на усунення недоліків апеляційної скарги та ніяк не висвітлюють причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, апеляційним судом в ухвалі від 25 вересня 2024 року про продовження строку на усунення недоліків наголошено на тому, що апелянту слід звернутись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши відмінні причини пропуску такого строку аніж ним повідомлено в заяві про виправлення недоліків від 19 березня 2024 року.

В свою чергу, у поданій 08 жовтня 2024 року заяві про виправлення недоліків представником апелянта не було повідомлено інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема такими причинами можуть бути стан здоров`я скаржника, обставини спричинені воєнним станом або обставини непереборної сили, а тільки наголошено на необізнаності ОСОБА_1 в сфері права та його скрутному матеріальному становищі, що було, як вважає адвокат, перепоною у зверненні за правовою допомогою.

Також слід звернути увагу на те, що представником скаржника не було пояснено та повідомлено суду щодо строку між отриманням ухвали Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року про повернення апеляційної скарги та зверненням із апеляційною скаргою повторно 14 грудня 2023 року.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року було подано 14 грудня 2023 року, та окрім наголошення на правовій необізнаності ОСОБА_1 та часу на ознайомлення адвоката з матеріалами справи, скаржником не надано обґрунтованих причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд наголошує на тому, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 є позивачем у даній справі, тобто виступає ініціатором судового процесу.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Слід вказати, що для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність обставин необізнаності в сфері права, необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження обставин, які призвели до пропуску процесуального строку, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Згідно положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання.

Слід також наголосити на презумпції знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) -~кожен вважається таким, що знає закони.

Отже, юридична~необізнаність і невірне трактування норм права, відсутність чіткого законодавчого врегулювання певних питань не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.

У ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа Салов проти України ), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа Сутяжник проти Росії , п. 38).

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Верховний суд безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.~6~Конвенції про~захист прав~людини і~основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи Олександр Шевченко проти України 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

Згідно положень ч. 1 ст. 358 ЦПК України, Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки апелянтом не було наведено вмотивованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити на підставі п.4 ч.1 статті 358 ЦПК України.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Олександр Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк