Постанова по делу № 202/1843/15-к
Об акте
Нормы, на которые ссылается акт
По порядку первого упоминания в тексте: то, что в начале, обычно и есть предмет спора. Клик — статья из нашего корпуса.
Текст решения
Times New Roman CYR; Calibri; Roboto Condensed Light; Tahoma;
; ; ;
ПОСТАНОВА
13 травня2024 року
м. Київ
справа 202 /1843/15-к
провадження 51-4966 cк 19
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду постановленої в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.
Проте наведених вимог процесуального закону захисником не дотримано.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування оскаржуваного рішення касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 КПК 1960 року.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанцій при винесенні судового рішення, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
В касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає про незаконність ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо ОСОБА_3 у зв`язку з істотним порушення вимог кримінально-процесуального закону, при цьому не вказує у чому саме полягають допущені судом апеляційної інстанції порушення, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення відповідно до положень ст. 398 КПК України 1960року з урахуванням статей 370-372 КПК України 1960 року.
Слід зазначити, що неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи є підставами для скасування або зміни при перегляді справи судом апеляційної інстанції, разом із тим, відповідно до ст. 398 КПК 1960 року вказані обставини не є підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Відтак зазначені недоліки є перешкодою для вирішення питання про витребування справи.
З урахуванням наведеного справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку лише за умови усунення недоліків і повторного звернення до касаційного суду в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року або протягом місяця з дня отримання даної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ Перехідні положення КПК України,
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1