Ухвала по делу № 757/23148/17-ц

печерський районний суд міста києва

Справа 757/23148/17-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі - Лимарь К.С.,

за участю:

прокурора - Кутєпова О.Є.,

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2023 року за правилами загального позовного провадження відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засідання 20.07.2023 року на обговорення поставлено питання про залишення позову без руху.

ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки позивача суду невідомі.

Прокурор Кутєпов О.Є. в підготовчому засідання визнав за можливе залишення позову без руху.

Представник ДКСУ в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 11) Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, в силу приписів Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 має відповідати вимогам процесуального закону, що діяла до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач звернувся з позовом до суду 24.04.2017 року, а отже позовна заява має відповідати положенням ЦПК України в редакції від 11.03.2017 року.

Статтями 119, 120 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року) регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача і відповідача, а також ім`я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 118 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року) встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4, 7, 8 ст. 119 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. У разі пред`явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

В позовній заяві позивачем зазначено ОСОБА_1 , як фізичну особу, яка в якості позивача звертається до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Проте, позовну заяву в порушення ч. 7 ст. 119 ЦПК України підписано ОСОБА_1 , як представником Фермерського господарства Бурки В.В .

Крім того, в заяві про усунення недоліків від 20.05.2017 року ОСОБА_1 зазначає, що позов подано ним як фізичною особою, а не Фермерським господарством Бурка В.В. як юридичною особою, однак заяву про усунення недоліків підписано ОСОБА_1 знову ж таки як Представник Фермерського господарства Бурки В.В. й ОСОБА_1 надано суду довіреність Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича 375 від 04.11.2015 року.

Зі змісту довіреності 375 від 04.11.2015 року вбачається, що ФГ Бурки Віталія Володимировича в особі голови фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, який діє на підставі Статуту, довіряє члену фермерського господарства ОСОБА_1 (паспорт : НОМЕР_1 , виданий Сокальським РВ УМВСУ у Львівській області 12.12.1996 року, проживає с. Тартаків, Сокальського району), який діє на підставі Статуту, вести від імені Довірителя справи в судах та у всіх судових установах, господарських, адміністративних, цивільних , кримінальних місцевих та третейських судах, у Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді, Верховному суді України, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з усіма правами, наданими позивачеві, відповідачеві, третій особі, заявникові та скаржникові, зацікавленій особі, у тому числі знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, і інших документів, що є у справі та залучаються сторонами та третіми особами або учасниками процесу до справи , брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти усні та письмові клопотання, заявляти відводи складу суду та державним виконавцям, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення по справі.

Таким чином, суду надано докази на підтвердження повноважень Бурки Валерія Володимировича на звернення до місцевого суду з позовом в інтересах Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича .

Між тим, зі змісту обґрунтувань викладених у позові вбачається, що 16.01.2017 року ОСОБА_1 на адресу Генеральної прокуратури України направлено звернення, у якому в тому числі було заявлено вимогу про визнання ОСОБА_1 , який є представником Фермерського господарства, потерпілим у кримінальному провадженні.

З викладеного вбачаються недоліки, які полягають у відсутності по-перше будь-якиї документів на підтвердження особи яка звернулася до суду, по-друге чітко визначеного статусу ОСОБА_1 в даній справі, а саме чиї права та інтереси було порушено та за захистом чиїх прав (ст. 3 ЦПК України в редакції від 11.03.2017 року) ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладені розбіжності, для усунення недоліків ОСОБА_1 необхідно подати до суду нову редакцію позову, в якій найменування підписанта, наділеного самостійними або делегованими правами та обов`язками має бути тотожним з найменуванням особи яку зазначено в статусі позивача та відповідати даним особи в інтересах якої складено позовні вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 3 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року) обґрунтування позовних вимог мають повною мірою розкривати характер порушених прав безпосередньо тієї особи, що звертається до суду за захистом порушених прав.

Щодо обґрунтувань позову слід зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст. ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди , відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду розрахунок сум заявлених позивачем до стягнення з кожного відповідача в поряду відшкодування моральної шкоди із зазначенням пояснень щодо:

- міркувань якими керувався позивач при визначенні розміру моральної шкоди;

- чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 000,00 грн., виходячи з вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України;

- якими доказами підтверджується завдання позивачам моральної шкоди в заявлених розмірах.

Щодо доказів наданих на підтвердження обставин вкладених у позові слід зазначити наступне.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів Згідно з оригіналом ; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

З додатків до позовної заяви вбачається, що копії документів приєднані в якості додатків до позову, не засвідчені належним чином, зокрема відсутні такі реквізити як відмітка про засвідчення копій документів як Згідно з оригіналом ; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Таким чином для усунення недоліків позивачу необхідно надати суду засвідчені належним чином докази кожної з обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу позивача на необхідності подання до суду разом із заявою про усунення недоліків нової редакції позовної заяви, сформованої з урахуванням недоліків викладених у тексті цієї ухвали, уточнена позовна заява повинна бути подана у кількості, що відповідає кількості відповідачів та за наявності третіх осіб у даній справі.

Зазначені порушення, зокрема ст.ст. 3, 119 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), допущені при складанні та подачі позовної заяви унеможливлює в подальшому винесення рішення по суті.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Роз`яснити позивачу можливість усунути виявлені недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 119 ЦПК України (в редакції від 11.03.2017 року), ст.ст. 185, 187 ЦПК України (чинної редакції), -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.

Роз`яснити позивачу можливість усунути виявлені недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Підпалий