← Судебная практика

Постанова по делу № 594/234/22

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 29.06.2023 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы6 465 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
594/234/22
Дата принятия
29.06.2023
Суд
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Судья
Остапук Віктор Іванович
Форма судопроизводства
Кримінальне
Тип акта
Постанова
Категория дела
Злочини проти життя та здоров'я особи

Текст решения

Times New Roman CYR; Calibri; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

Normal; heading 1;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа 594/234/22

провадження 51- 1502 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021211120000209, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Даним вироком також засуджено ОСОБА_8 судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 21 грудня 2021 року в період часу з 16 до 18 год, разом з ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщені житлового будинку АДРЕСА_2 , вживали алкогольні напої, в результаті чого у них стався конфлікт, під час якого ОСОБА_8 завдав численних ударів потерпілому ОСОБА_9 , в результаті чого останній впав на підлогу та знаходився в безпорадному стані, викликаному завданими тілесними ушкодженнями та станом алкогольного сп`яніння. В подальшому ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , розуміючи що потерпілий знаходиться в безпорадному стані, усвідомлюючи, що температура повітря ззовні становить нижче нуля градусів по Цельсію, винесли його з приміщення будинку на подвір`я, де залишили при несприятливих погодних умовах, пов`язаних з низькою температурою навколишнього середовища, тобто поставили ОСОБА_9 у небезпечний для життя стан, не надавши йому будь-яку допомогу, яка була б спрямована на врятування життя та повернулись до приміщення будинку. В результаті цих дій настала смерть потерпілого ОСОБА_9 від переохолодження тіла, згідно висновку експерта 145 від 28 січня 2022 року.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 лише в частині призначеного покарання та звільнити останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком та покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вважає, що судом апеляційної інстанції, не враховано належним чином всіх даних про особу засудженого, обставин, які пом`якшують покарання та призначено засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор під час касаційного розгляду вважав за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 3 ст. 135 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається зі змісту вироку місцевого суду, при призначенні ОСОБА_7 покарання було враховано ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, дані про особу винного, наявність обставини, які як пом`якшують покарання так і його обтяжують і, з урахуванням всього наведеного, прийнято рішення про призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті, за який його засуджено.

Апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника, який подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції лише в частині призначеного покарання, констатував, що призначаючи засудженому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції правильно визначив останньому захід примусу саме у виді позбавлення волі на строк 3 роки, тобто в мінімальних межах санкції статті, за який його засуджено.

З наведеними висновками суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів, в зв`язку з чим, твердження в касаційній скарзі захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі засудженого, з огляду на наявні в кримінальному провадженні дані про особу останнього, які до того ж були враховані судом при обранні виду та мінімального розміру, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, заходу примусу, є непереконливими.

У зв`язку з вищезазначеним, зважаючи ж на враховані судом обставини, насамперед, з огляду на конкретні обставини вчинення злочину, його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість і незворотність наслідків у виді смерті потерпілого, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання за своїм видом і розміром відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

Таким чином, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для зміни судових рішень, як про це ставить питання сторона захисту в своїй касаційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗