← Судебная практика

Постанова по делу № 513/155/15-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 14.06.2023 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы33 085 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
513/155/15-ц
Дата принятия
14.06.2023
Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Судья
Фаловська Ірина Миколаївна
Форма судопроизводства
Цивільне
Тип акта
Постанова
Категория дела
позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Нормы, на которые ссылается акт

По порядку первого упоминания в тексте: то, что в начале, обычно и есть предмет спора. Клик — статья из нашего корпуса.

Текст решения

Times New Roman CYR; Calibri; Roboto Condensed; Times New Roman CYR; Tahoma;

; ; ;

Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа 513/155/15-ц

провадження 61-4896св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Імексбанк , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Юрій Анатолійович, на ухвалу Одеського апеляційного суду

від 23 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П.,

Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи:

Публічне акціонерне товариство Імексбанк (далі - ПАТ Імексбанк ), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу (депозиту).

Заява мотивована тим, що Саратський районний суд Одеської області заочним рішенням від 25 березня 2015 року позов ОСОБА_1 до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) задовольнив. Стягнув з ПАТ Імексбанк на користь ОСОБА_1 внесений вклад з нарахованими відсотками у загальній сумі 678 592,16 грн. Стягнув з ПАТ Імексбанк на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3 654 грн.

05 травня 2015 року Саратський районний суд Одеської області на виконання зазначеного рішення суду у справі 513/155/15-ц видав виконавчі листи.

Старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ) своєю постановою від 29 травня

2015 року відкрив виконавче провадження (далі - ВП) 47648732,

02 червня 2015 року - відкрив ВП 47699964.

Старший державний виконавець Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ прийняв постанову про закінчення виконавчих проваджень 47648732 та 47699964, у зв`язку з прийняттям Національним банком України (далі - НБУ) рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка (боржника) - ПАТ Імексбанк .

Відповідно до листа Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ

від 01 грудня 2021 року на виконанні у відділі перебували ВП 47648732 та 47699964 з примусового виконання виконавчих листів 513/155/15-ц, виданих Саратським районним судом Одеської області 05 травня 2015 року, про стягнення грошової суми з ПАТ Імексбанк на користь ОСОБА_1 . Надати інформацію або матеріали ВП 47648732 та 47699964 неможливо, оскільки матеріали знищені відповідно до вимог розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року 1829/5, відповідно до умов якого передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

Згідно з відповіддю НБУ від 06 вересня 2022 року оригінали виконавчих листів Саратського районного суду Одеської області 513/155/15-ц

від 05 травня 2015 року про стягнення з ПАТ Імексбанк грошових коштів на користь ОСОБА_1 в описах архівних справ банку не зазначені та на зберігання до НБУ ліквідатором ПАТ Імексбанк не передавалися.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд видати дублікати виконавчих листів на виконання заочного рішення Саратського районного суду Одеської області у справі 513/155/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року та нараховані проценти у загальній сумі 678 592,16 грн, судовий збір - 3 654 грн; поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Саратський районний суд Одеської області своєю ухвалою від 27 жовтня 2022 року (у складі судді Рязанової К. Ю.) заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів задовольнив частково.

Видав ОСОБА_1 дублікати виконавчих листів на підставі заочного рішення Саратського районного суду Одеської області

від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу (депозиту).

У частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи втрачено, а тому вимоги заявника щодо видачі дублікатів виконавчих листів є правомірними та підлягають задоволенню. Разом з тим, оскільки станом на дату розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, зазначений строк не сплив, відтак ці вимоги є передчасними.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 23 лютого 2023 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2022 року відмовив на підставі пункту 4 частини першої

статті 358 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року про залишення його апеляційної скарги без руху не подав заяву із обґрунтуванням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі частини четвертої статті 357 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення апеляційним судом норм процесуального права).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., подана в межах встановленого апеляційним судом строку.

Отже, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконною та необґрунтованою.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А.,

на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року.

Верховний Суд своєю ухвалою від 22 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував із Саратського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи 513/155/15-ц.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд своєю ухвалою від 07 червня 2023 року справу призначив до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що у лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) (а. с. 3-5, т. 1).

Саратський районний суд Одеської області заочним рішенням

від 25 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Стягнув з ПАТ Імексбанк на користь ОСОБА_1 внесений вклад з нарахованими процентами у загальній сумі 678 592,16 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат (а. с. 45-47, т. 1).

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи:

ПАТ Імексбанк , ФГВФО, звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у вищевказаній справі (а. с. 1-5, т. 2).

Саратський районний суд Одеської області своєю ухвалою від 27 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів задовольнив частково. Видав ОСОБА_1 дублікати виконавчих листів на підставі заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Імексбанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу (депозиту). У частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання відмовив (а. с. 140-143, т. 2).

Копія ухвали Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2022 року надіслана засобами електронного зв`язку на електронну адресу адвоката Главацького Ю. А. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена в заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів та отримана адвокатом

Главацьким Ю. А. 27 жовтня 2022 року (а. с. 144, т. 2).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., оскаржив її в апеляційному порядку шляхом звернення з апеляційною скаргою, яка направлена до апеляційного суду 30 листопада

2022 року (відтиск штампу на конверті), а зареєстрована апеляційним

судом - 09 грудня 2022 року (а. с. 146-156, т. 2).

Ураховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена 27 жовтня

2022 року, отримана представником ОСОБА_1 - адвокатом Главацьким Ю. А. засобами електронного зв`язку 27 жовтня 2022 року, останнім днем подачі апеляційної скарги є 11 листопада 2022 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (а. с. 151, т. 2).

Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку. Роз`яснив заявнику, що у разі невиконання даної ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а. с. 160, 161, т. 2).

Ухвала Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 січня 2022 року.

Відповідно до акта відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду від 17 січня 2023 року 16 у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 (зі змінами), враховуючи закінчення наданих ресурсів, направлених на забезпечення відправки вихідної кореспонденції суду, а саме знаків поштового обігу,

17 січня 2023 року призупинено роботу сектору поштової експедиції суду в частині забезпечення повного циклу опрацювання вихідної кореспонденції Одеського апеляційного суду за всіма адресатами відправлення

(а. с. 162, зворот, т. 2).

Згідно з довідкою Одеського апеляційного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді Залишення апеляційної скарги без руху від 19 січня 2023 року у справі 513/155/15-ц було надіслано 03 лютого 2023 року 14:42:52 одержувачу (адвокату Главацькому Ю. А.) на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлено до електронної скриньки: 03 лютого 2023 року 15:25:36 (а. с. 163, т. 2).

13 лютого 2023 року до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2023 року засобами поштового зв`язку (у 10-денний строк) ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., направив заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка зареєстрована апеляційним судом 06 березня 2023 року (а. с. 166-170, т. 2).

Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 23 лютого 2023 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А.,

на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня

2022 року відмовив на підставі пункту 4 частини першої

статті 358 ЦПК України (а. с. 164, 165, т. 2).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Переглядаючи ухвалу суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня

2012 року 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року 13-рп/2011).

У своєму рішенні від 08 квітня 2015 року у справі 3-рп/2015 Конституційний Суд України зробив висновок проте, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений судом строк заявником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що повний текст ухвали Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня

2022 року отриманий представником ОСОБА_1 - адвокатом Главацьким Ю. А. 27 жовтня 2022 року, проте останній подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку лише 30 листопада 2022 року (відтиск штампу на конверті), тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження ухвали суду, який закінчився 11 листопада 2022 року.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає за необхідне вказати таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною третьою, четвертою статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ЄСПЛ звертав увагу, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі Воловік проти України , 15123/03).

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , 11681/85).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , 17160/06 та 35548/06).

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 19 червня 2020 року у справі 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року

у справі 904/3541/15, від 21 грудня 2022 року у справі 758/4418/19.

З огляду на матеріали справи, Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку. Роз`яснив заявнику, що у разі невиконання даної ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а. с. 160, 161, т. 2).

Згідно з довідкою Одеського апеляційного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді Залишення апеляційної скарги без руху від 19 січня 2023 року у справі 513/155/15-ц було надіслано

03 лютого 2023 року 14:42:52 одержувачу (адвокату Главацькому Ю. А.) на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлено до електронної скриньки: 03 лютого 2023 року15:25:36 (а. с. 163, т. 2).

Отже, заявник отримав та є обізнаним про ухвалу суду від 19 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху з 03 лютого 2023 року.

Статтею 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 ,

в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., був встановлений у десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, десятий день припадав на 13 лютого 2023 року, саме цього дня представник ОСОБА_1 - адвокат Главацький Ю. А. засобами поштового зв`язку направив заяву про усунення недоліків апеляційної скарги на адресу апеляційного суду, яка зареєстрована апеляційним судом 06 березня

2023 року. Однак, 23 лютого 2023 року апеляційний суд вже постановив оскаржувану ухвалу.

Відповідно до частини шостої статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

13 лютого 2023 року адвокат Главацький Ю. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2023 року заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (яка зареєстрована апеляційним судом 06 березня 2023 року) , в якій зазначив, що повний текст ухвали Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2022 року отриманий ним засобами електронного зв`язку на електронну пошту yradvs5@ukr.net 27 жовтня 2022 року. Крім того, останнім днем для звернення до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку є 11 листопада 2022 року. Отже, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою з дотриманням процесуальних строків, передбачених статтею 354 ЦПК України, що підтверджується інформацією щодо направлення поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта , з вказівкою часу приймання та отримання, згідно з номером ідентифікатора поштового відправлення (6504520539859).

З огляду на подані до касаційної скарги докази направлення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., документів на виконання ухвали суду від 19 січня 2023 року, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження передчасно, оскільки мав пересвідчитися, що вжив вичерпні заходи для належної перевірки виконання заявником цієї ухвали, з урахуванням усіх обставини, зокрема, строків пересилання поштових відправлень в умовах воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Вказана обставина є загальновідомою та об`єктивно могла вплинути на роботу Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта , зокрема, і на вчасну реєстрацію, відправку та доставлення поштового відправлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі 480/7441/21 та від 06 березня 2023 року у справі 480/186/22.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не перевірив належним чином процесуальні строки, встановлені для усунення недоліків, чим фактично позбавив ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Ю. А., права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки останній, надіславши до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в передбачений законом строк, мав правомірні очікування на її розгляд.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, з урахуванням допущених апеляційним судом порушень норм процесуального права, що призвели до постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження .

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Главацький Юрій Анатолійович, задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗