Постанова по делу № 925/790/17(925/580/20)

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Calibri; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

cправа 925/790/17(925/580/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" - не з`явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райд ЛТД",

учасник справи - Центральний Відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 11.08.2022

у складі: судді Хабазня Ю.А.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 31.10.2022

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Сотнікова С.В., Гарник Л.Л.,

у провадженні за скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 10.08.2020

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райд ЛТД"

про стягнення грошових коштів у сумі 297 949,52 грн.

в межах справи за заявою

Головного управління ДФС у Черкаській області

до фізичної особи-підприємця Омельченка Сергія Васильовича

про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Фізичною особою - підприємцем Омельченком Сергієм Васильовичем (далі - ФОП Омельченко С.В., боржник)у особі арбітражного керуючого Титаренка Є.І. у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 08.05.2020 з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райд ЛТД" (ідентифікаційний код 37754536, далі - ТОВ "Райд ЛТД", відповідач) на користь ФОП Омельченка С.В. заборгованість на суму 297 949,52 грн. (з яких: 150 000,00 грн. - сума неповернутої фінансової допомоги; 137 925,00 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами; 8 280,00 грн. - пеня; 1 294,52 грн. - 3% річних та 450,00 грн. - інфляційні втрати).

2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.07.2020 позов задоволено частково;

стягнуто з ТОВ "Райд ЛТД" (ідентифікаційний код 37754536) на користь ФОП Омельченка С.В. 150 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 1 294,52 грн. 3% річних та 450,00 грн. інфляційних втрат, - разом 151 744,52 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот сорок чотири гривні п`ятдесят дві копійки);

у решті вимог відмовлено.

2.1. На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2020, яке набрало законної сили, 10.08.2020 місцевим господарським судом видано наказ.

3. Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (далі - Відділ ДВС, скаржник) від 17.11.2020 відкрито виконавче провадження 63639156 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) про стягнення з ТОВ "Райд ЛТД" на користь ФОП Омельченка С.В. грошових коштів на суму 151 744,52 грн.;

4. Постановою Відділу ДВС від 15.09.2021 замінено сторону у виконавчому провадженні 63639156, ФОП Омельченка С.В. на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Ніко-Тайс", заявник, позивач).

5. ТОВ "Ніко-Тайс" подало скаргу від 19.06.2022 19-1/06 на бездіяльність державного виконавця Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 10.08.2020.

5.1. У зазначеній скарзі заявник просив:

задовольнити скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20);

визнати за період із 15.09.2021 до 17.06.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Ухвалою від 30.09.2021 Господарський суд Черкаської області скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" від 19.06.2022 19-1/06 задовольнив частково;

визнав за період із 15.09.2021 до 17.06.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) та зобов`язав державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом перевірки обставини щодо наявності рахунків боржника, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, щодо отримання боржником доходів, а також шляхом внесення до АСВП відомостей про усі вчинені у виконавчому провадженні дії та відповідних документів.

у решті вимог відмовив.

6.1. Судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:

- 10.11.2020 керуючий реалізацією майна ФОП Омельченка С.В., арбітражний керуючий Титаренко Є.І. звернувся до Відділу ДВС із заявою 02-06/499 про примусове виконання вказаних вище судового рішення та наказу суду;

- 17.11.2020 для примусового виконання наказу суду від 10.08.2020 головним державним виконавцем Відділу ДВС Нечипоренко Я.В. відкрито виконавче провадження 63639156; супровідним листом від 17.11.2020 75552 до ТОВ "Райд ЛТД" та ліквідатору ФОП Омельченко С.В. надіслано відповідну постанову;

- 21.12.2020 головним державним виконавцем Відділу ДВС Нечипоренко Я.В. виконавчі провадження 50445554, 63639156 об`єднані в одне виконавче провадження 63966265;

- 17.08.2021 ухвалою суду замінено ФОП Омельченка С.В., який згідно з наказом суду від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) є стягувачем з ТОВ "Райд ЛТД", його правонаступником - ТОВ "Ніко-Тайс";

- 15.09.2021 постановою старшого державного виконавця Відділу ДВС Сиротюка Д.В. у виконавчому провадженні 63639156 замінено стягувача з ФОП Омельченка С.В. на його правонаступника - ТОВ "Ніко-Тайс"; супровідним листом від 15.09.2021 50554 постанову надіслано сторонам виконавчого провадження;

- 15.09.2021 постановою старшого державного виконавця Відділу ДВС Сиротюка Д.В. виконавче провадження 63639156, зупинене 13.08.2021, поновлено на підставі частини п`ятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження";

- 20.09.2021 ТОВ "Ніко-Тайс" звернулось до Відділу ДВС з клопотанням від 20.09.2021 20-2/09 з вимогою про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні 63639156, яке було отримано Відділом ДВС 22.09.2021.

6.2. Суд також встановив, що об`єкти права інтелектуальної власності за ТОВ "Райд ЛТД" не зареєстровані; відповідач серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств не значиться; повітряні судна, машини та інші транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані; ТОВ "Райд ЛТД" не є засновником інших юридичних осіб, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є вказана юридична особа, а також про юридичних осіб-правонаступників, а також відомості про відокремлені підрозділи підприємства - відсутні; ТОВ "Райд ЛТД" не виступало покупцем державного майна, приватизацію якого здійснювало Відділення; відповідач є платником податків на загальній системі оподаткування, при цьому за останні три роки (2018-2021) фінансова та податкова звітність останнім до органів ДПС не подавалась; ТОВ "Райд ЛТД" відкрито два розрахункові рахунки: 03.08.2020 в АТ КБ "ПриватБанк" та 06.08.2020 у Казначействі України; земельні ділянки за відповідачем також не зареєстровані.

6.3. Аналізуючи доводи скаржника, суд, з урахуванням частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення дій Відділом ДВС з метою перевірки майнового стану відповідача після вже вчинених дій у період з 17.11.2020 по 21.12.2020.

6.4. Місцевий суд зауважив, що запит щодо наявності у власності ТОВ "Райд ЛТД" земельних ділянок Відділ ДВС здійснив та отримав відповідь лише після звернення стягувача до суду із скаргою. Разом з тим на час розгляду скарги Відділом ДВС інформацію щодо земельних ділянок отримано. Також місцевий суд встановив, що у порушення Закону України "Про виконавче провадження" Відділом ДВС не зафіксовано частину виконавчих дій в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП).

6.5. З огляду на встановлені обставини, наявність невиконаного наказу суду та несвоєчасне і неповне вчинення державним виконавцем передбачених законом виконавчих дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності Відділу ДВС неправомірною і для зобов`язання державного виконавця до усунення порушень шляхом перевірки обставини щодо наявності рахунків, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, щодо отримання боржником доходів, а також шляхом внесення до АСВП відомостей про усі вчинені у виконавчому провадженні дії та відповідних документів.

6.6. Також суд дійшов висновку про те, що у решті вимог заявнику слід відмовити, оскільки доводи заявника про те, що державним виконавцем взагалі жодних належних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні не було здійснено є безпідставними і такими, що спростовуються наведеними вище письмовими доказами.

6.7 . Суд першої інстанції зазначив, що вимога про необхідність постійного формального виконання Відділом ДВС роботи, спрямованої на направлення запитів та отримання ідентичних до вже наявних у виконавчому провадженні відповідей з відомостями про відсутність майна і майнових прав у боржника (на чому власне наполягає заявник), яка вже не призвела до отримання відомостей про наявні у боржника активи, не підлягає задоволенню. Суд зауважив, що за обставин наявності рішення Відділу ДВС про арешт майна і коштів на рахунках боржника, наявності первинних і повторних відомостей про відсутність таких активів, наявності відомостей про відсутність будь-якої діяльності боржника та й взагалі про його фізичну відсутність за місцезнаходженням - ймовірність появи активів у реєстрах та на відомих рахунках є нікчемною. Водночас суд зауважив, що у справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що у боржника є (чи й були) реальні можливості виконати судове рішення та що керівник свідомо спрямовує свої дії (бездіяльність) на невиконання судового рішення.

6.8. З огляду на зазначене суд відхилив доводи заявника про те, що Відділ ДВС зобов`язаний був вжити заходів щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань (погашення заборгованості) за рішенням, оскільки заявником не надано суду доказів ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, тобто, факт ухилення керівника боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов`язків не доведено.

6.9. Щодо вимоги заявника в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні 63639156 за період з 15.09.2021 по 17.06.2022 "із урахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" суд зазначив, що така вимога не містить вказівки на те, яку конкретну дію повинен був вчинити відділ ДВС, у який строк і якою конкретною нормою закону вчинення такої дії передбачено, тому задоволенню не підлягає.

6.10. Щодо вимоги в частині зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Відділу ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) "шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" суд дійшов висновку, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки обов`язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України установлено законом.

6.11 . Місцевий суд зазначив, що ТОВ "Ніко-Тайс" не надано доказів понесених ним судових витрат на послуги адвоката, про необхідність стягнення яких заявлено при зверненні з позовом до суду, тому суд не розглядав питання підстав, розміру та обґрунтованості стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 31.10.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.08.2022 - без змін.

7.1. Апеляційний суд, з огляду на встановлені обставини, доводи учасників справи та наявні матеріали справи, зазначив про правильність висновків місцевого суду, а також законність та обґрунтованість часткового задоволення скарги ТОВ "Ніко-Тайс", визнання за період із 15.09.2021 до 17.06.2022 неправомірною бездіяльності державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні 63639156 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20) та зобов`язанні державного виконавця усунути порушення шляхом перевірки обставини щодо наявності рахунків боржника, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, щодо отримання боржником доходів, а також шляхом внесення до АСВП відомостей про усі вчинені у виконавчому провадженні дії та відповідних документів.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

8. Центральний Відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції 14.11.2022 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі 925/790/17 (925/580/20) Господарського суду Черкаської області.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 925/790/17 (925/580/20) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022.

10. Ухвалою від 23.01.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відбудеться 07.02.2023 о 11:45.

11. Від представника ТОВ "Ніко-Тайс" надійшов відзив на касаційну скаргу Центрального Відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції, в якому представник просив касаційну скаргу Відділу ДВС залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.

12. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 2263-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 16.11.2022 2738-IX), Верховний Суд розглядає справу 925/790/17 (925/580/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Центрального ВДВС у місті Черкаси ЦМУЮ)

13. Скаржник зазначив, що висновки суду є безпідставними, оскільки на момент розгляду скарги були відсутні підстави вважати, що після накладення державним виконавцем арешту на кошти та майно боржника, останній з метою невиконання рішення суду відкривав нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, здійснював реєстрацію нерухомого та рухомого майна, а також отримував доходи. Водночас майновий стан ТОВ "Райд-Лтд" у період часу із 15.09.2021 до 17.06.2022 не зазнав жодних змін.

13.1. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не враховано наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних), внаслідок яких з 24.02.2022 Державне підприємство "Національні інформаційні системи" тимчасово призупинило роботу Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), а до 10.04.2022 доступ до АСВП було надано лише в режимі перегляду відомостей про виконавчі провадження без можливості вчинення виконавчих дій, таких як, наприклад, перевірка майнового стану боржника, отримання інформації про рахунки боржника у банках, покладення/зняття виконавцем арешту на/з майна та коштів шляхом винесення відповідних постанов тощо. З огляду на зазначене, на переконання скаржника, була відсутня технічна можливість вчиняти дії щодо перевірки обставин щодо наявності рахунків боржника, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, щодо отримання боржником доходів у рамках виконавчого провадження 63639156.

13.2. Скаржник, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі 342/158/17, доводив, що Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено чіткого строку виконання рішень відповідних категорій, а за змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вирішення питання щодо необхідності вчинення тих чи інших виконавчих дій, виявлення майна боржника, віднесено до повноважень виконавця, який самостійно вирішує черговість та необхідність вжиття таких заходів виконавчого провадження. Здійснюючи оцінку правомірності вжиття (невжиття) виконавцем заходів примусового виконання рішення, суд не повинен втручатися в повноваження виконавця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 - 13.2. описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

18. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за результатами розгляду скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця за період з 15.09.2021 до 17.06.2022, визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказу господарського суду від 10.08.2020 у справі 925/790/17 (925/580/20), зобов`язання державного виконавця усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні 63639156.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

19. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 18-рп/2012).

20. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

21. За змістом частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

21.1. Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

21.2. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина п`ята статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

22. Системний аналіз статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що виконавче провадження здійснюється із застосуванням Автоматизованої системи виконавчого провадження, а всі дії державного виконавця та прийняті на їх підставі документи мають бути зареєстрованими у зазначеній системі із можливістю надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження, виготовлення документів виконавчого провадження, формування Єдиного реєстру боржників та інших. Водночас у випадках тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом з подальшою реєстрацією інформації про здійснені виконавцем заходів у Автоматизованій системі виконавчого провадження. Водночас фіксація здійснених державним виконавцем заходів і дій у Автоматизованій системі виконавчого провадження є обов`язковою, а тимчасова відсутність доступу не спростовує обов`язку державного виконавця на внесення відповідної інформації до зазначеної системи після відновлення доступу до неї.

23. Також колегія суддів звертає увагу, що здійснення виконавчого провадження здійснюється із дотримання принципів строковості прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

23.1. Так, відповідно до частини першої - четвертої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

23.2. За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

23.3. Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не разово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника.

23.4. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією.

24. Також системний аналіз положень пункту 9 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 339 ГПК України дає підстави для висновку про те, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засади забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

24.1. Так, відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

24.2. Згідно зі статтею 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі 904/3525/18.

Щодо суті касаційної скарги

25. З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що скарга стягувача у цій справі була мотивована тим, що приватний виконавець не здійснює виконавчі дії відповідно до положень статей 36, частини восьмої статі 48, статей 53, 54, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначала, що приватний виконавець не здійснював періодичної, систематичної перевірки майнового стану боржника, не направив запити до реєстраційних органів з метою виявлення майна та майнових прав боржника, окрім того проігнорував клопотання стягувача щодо вчинення виконавчих дій.

26. Суд першої інстанції, з яким у подальшому погодився апеляційний суд, частково задовольняючи вимоги заявника, зазначив про відсутність доказів вчинення приватним виконавцем заходів щодо виявлення майна та коштів боржника. Водночас судами було встановлено та підтверджено доводи скаржника про відсутність систематичного вчинення приватним виконавцем виконавчих дій та порушення приватним виконавцем положень частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

27. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення дій Відділом ДВС (державним виконавцем) з метою перевірки майнового стану відповідача після вже вчинених дій у період з 17.11.2020 по 21.12.2020.

27.1. Водночас з матеріалів справи не вбачається, що скаржником в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, надавались докази на підтвердження того, що виконавчою службою здійснювалися будь-які дії у виконавчому провадженні у період з 15.09.2021 до 17.06.2022 та на підтвердження того, що скаржником була здійснена реєстрація таких дій у Автоматизованій системі виконавчого провадження як до 24.10.2022, так і після зазначеної дати. Відтак, скаржник не спростував доводи заявника про порушення положень статей 36, частини восьмої статі 48, статей 53, 54, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, з огляду на положення статей 8, 13, 18, 48 Закону України "Про виконавче провадження", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявність невиконаного наказу суду та несвоєчасне і неповне вчинення державним виконавцем передбачених законом виконавчих дій у період з 15.09.2021 до 17.06.2022 є підставою для визнання бездіяльності Відділу ДВС неправомірною і для зобов`язання державного виконавця до усунення порушень шляхом перевірки обставини щодо наявності рахунків, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, щодо отримання боржником доходів, а також шляхом внесення до АСВП відомостей про усі вчинені у виконавчому провадженні дії та відповідних документів.

28. Водночас колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що майновий стан ТОВ "Райд-Лтд" у період часу із 15.09.2021 до 17.06.2022 не зазнав жодних змін, оскільки аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що незалежно від зміни такого стану, на державного виконавця покладено обов`язок здійснювати виконавчі дії, накладати арешт та перевірку майнового стану боржника у строки визначені, зокрема, положеннями статті 13 Закону України "Про виконавче провадження".

28.1. Абзацом другим частини п`ятої статті 13 зазначеного Закону прямо передбачено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

29. Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 13.1. описової частини цієї постанови з огляду на таке.

29.1. Як вже було зазначено, скарга на бездіяльність виконавчої служби подана за період з 15.09.2021 по 17.06.2022. Водночас скаржник обґрунтовує наявність форс-мажорних обставин з 24.02.2022 по 10.04.2022.

Тобто в період з 15.09.2021 по 24.02.2022 державний виконавець не був позбавлений доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження, а також жодним чином не був обмежений у виконанні покладених на нього Законом України "Про виконавче провадження" обов`язків.

29.2. Крім того, з огляду на положення статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", у випадках тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи, державний виконавець наділений правом виготовляти документи на паперових носіях, а також не звільняється від обов`язку у подальшому внести інформацію про вчинення дій та прийняття відповідних документів не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

29.3. Разом з тим скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не надано доказів на підтвердження того, що виконавчою службою здійснювалися будь-які дії у виконавчому провадженні у період з 15.09.2021 по 24.02.2022 та на підтвердження того, що скаржником була здійснена реєстрація таких дій у Автоматизованій системі виконавчого провадження як до тимчасового призупинення ДП "Національні інформаційні системи" роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження, так і після відновлення доступу до зазначеної системи.

30. Доводи скаржника щодо необхідності переоцінки фактичних обставин та наявних у справі доказів відхиляються Верховним Судом як такі, що виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України, згідно з якою в суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30.1. Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на положення статті 300 ГПК України, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних постанови та ухвали відсутні.

31. Крім того, Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), згідно з якою повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

31.1 . Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

31.2. Аналізуючи доводи скаржника в контексті зазначених судових рішень ЄСПЛ, Верховний суд дійшов висновку про те, що такі доводи зводяться виключно до незгоди із прийнятими судовими рішеннями, а їх оскарження не спрямоване на виправлення фундаментальних порушень, а оскаржувані судові рішення прийняті із дотриманням положень статей 86, 236, 238 ГПК України.

Висновки за результатами касаційного провадження

32 . Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

35. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (місто Київ) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.08.2022 у справі 925/790/17 (925/580/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В.Васьковський