← Судебная практика

Постанова по делу № 910/13060/21

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 12.01.2023 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы21 492 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
910/13060/21
Дата принятия
12.01.2023
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Судья
Студенець В.І.
Форма судопроизводства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категория дела
За спожиті енергоносії

Текст решения

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Times New Roman CYR; Tahoma;

; ; ;

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

м. Київ

cправа 910/13060/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.)

від 01.11.2022

за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі 910/13060/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 467 519,18 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" про стягнення 1 467 519, 18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач оплатив поставлений позивачем товар з порушенням строків, встановлених умовами договорів поставок 53-129-01-18-01534 від 03.09.2018, 53-129-01-19-01769 від 15.02.2019 та 53-129-01-19-01916 від 16.07.2019, у зв`язку з чим позивач просив стягнути інфляційні втрати у розмірі 925 795, 25 грн та 3% річних у розмірі 541 723, 93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 3% річних у розмірі 510 693, 45 грн, інфляційні втрати у розмірі 921 906, 52 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 - без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Суд стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 12 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" просило її скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" просило стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" 6 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" зазначило, що у зв`язку з тим, що відповідач подав касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, у позивача виникла необхідність у отриманні додаткових послуг (правової допомоги) від адвокатського об`єднання щодо захисту його прав та інтересів у вказаній справі. Тому була укладена додаткова угода між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Консулат" про надання правової допомоги.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2022 призначено до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі 910/13060/21 на 12.01.2023.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 06.01.2023 на адресу Суду надійшло клопотання, в якому позивач просив долучити до матеріалів справи Акт про надання правової допомоги від 04.01.2023 та опис наданих послуг з правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 5, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" подало відзив на касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом", в якому просило стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" 6 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Отже, відповідачем до суду було подано відзив на касаційну скаргу, який містив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 6 000, 00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До відзиву на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" додало ордер на надання правової допомоги від 05.12.2022, копію додаткової угоди до угоди про надання правової допомоги від 15.06.2021; платіжну інструкцію 1489 від 06.12.2022 на суму 6 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди до угоди про надання правової допомоги від 15.06.2021 розмір гонорару виконавця за надання правової допомоги клієнту у Верховному Суді з питань розгляду касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом", на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі 910/13060/21 є фіксованим та становить 6 000, 00 грн, які сплачуються клієнтом та банківський рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з дня укладання даної додаткової угоди.

Також у відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" навело опис послуг з надання правової допомоги, який узгоджується з описом виконаних робіт (наданих послуг), доданим до клопотання від 06.01.2023, а саме: вивчення та аналіз касаційної скарги; вивчення судової практики, в тому числі, практики ЄСПЛ; складання та направлення відзиву на касаційну скаргу.

Отже, на виконання вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до ухвалення рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" подало до суду касаційної інстанції клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн, а також відповідні докази, якими підтверджувались обставини понесення стороною судових витрат, передбачених статтею 126 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, дійшла висновку про підтвердження здійснення позивачем витрат у розмірі 6 000, 00 грн, а також їх розумність, справедливість, співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) тощо.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" подало клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, з огляду на те, що ця справа не є справою значної складності; витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції не були неминучими для позивача; позивачем не надано детального опису наданих послуг із зазначенням витраченого часу та вартості кожної з наданих послуг. При цьому відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні клопотання (вимоги) про покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, а у випадку задоволення клопотання позивача зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного та справедливого розміру.

Колегія суддів враховує, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 922/1964/21 викладено правову позицію, відповідно до якої учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Опис послуг з надання правової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" деталізований в достатній мірі для досягнення його функціонального призначення. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" не обґрунтувало та не надало суду доказів та/або обґрунтувань, у тому числі власних розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого позивачем розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Доводи в цій частині є декларативними, без надання відповідних доказів щодо неспівмірності витрат із складністю справи.

Зважаючи на доведеність позивачем розміру понесених витрат, доводи відповідача про наявність підстав для їх зменшення колегія суддів сприймає критично та звертає увагу скаржника, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно із частиною 2 статті 19 Господарського процесуального кодексу України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відтак, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції відмовляє Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" у клопотанні про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшенні розміру заявлених позивачем витрат.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" (04209, м. Київ, вул. Полярна, буд. 12-А; ідентифікаційний код 31902769) - 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗