Постанова по делу № 911/1057/20

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

cправа 911/1057/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Болдіна В.В.,

відповідача - Дороніної О.М.,

третьої особи на стороні позивача - Будника К.А.,

третіх осіб на стороні відповідача:

третьої особи-1 - не з`явились,

третьої особи-2 - не з`явились,

третьої особи-3 - Мамаєва Д.Ю.,

третьої особи-4 - не з`явились,

третьої особи-5 - не з`явились,

третьої особи-6 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., О.М. Гаврилюк) та рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 (суддя Лутак Т.В.)

у справі 911/1057/20

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -

1.Комунальне підприємство Бородянської селищної ради "Бородянкатепловодопостачання",

2.Комунальне підприємство "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради,

3.Комунальне підприємство "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради,

4.Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства",

5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоненерго"

6.Товариство з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго"

про стягнення 801878312, 84 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.07.2021 29.3-02/1187 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А., проведено повторний автоматизований розподілу судової справи 911/1057/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", про стягнення 801878312,84 грн заборгованості за договором від 17.12.2015 1512000723 транспортування природного газу, з яких: 690348202,41 грн - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 41348856,23 грн - 3 % річних та 70181254,20 грн - інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати послуг балансування обсягів природного газу за січень-червень 2018 року

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 17.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір 1512000723 транспортування природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Відповідно до пункту 2.3 договору перелік послуг, які можуть бути надані відповідачу, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). Згідно з пунктом 2.4 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору. Відповідно до пункту 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності позивачу здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС). Відповідач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 договору). Згідно з пунктом 2.7 договору позивач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Відповідно до пункту 2.8 договору додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу. Відповідач зобов`язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно врегульовувати небаланси (пункт 4.1 договору). Пунктом 5.1 договору передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Відповідно до пункту 6.3 договору надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті. Згідно з пунктом 7.1 договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Пунктом 9.1 договору передбачено, що у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу ГТС. Відповідно до пункту 9.2 договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс відповідача за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Згідно з пунктом 9.3 договору базова ціна газу визначається позивачем відповідно до Кодексу ГТС. Позивач визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму веб-сайті. Відповідно до пункту 9.4 договору позивач до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електрону адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього договору. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).

2.2. Позивач зазначає, що ним, як оператором газотранспортної системи, було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу у січні 2018 року в обсязі 16510,147 тис.куб.м, лютому 2018 року в обсязі 13228,799 тис.куб.м, березні 2018 року в обсязі 14500,269 тис.куб.м, квітні 2018 року в обсязі 4 500,000 тис.куб.м, травні 2018 року в обсязі 2755,000 тис.куб.м та червні 2018 року в обсязі 2190,000 тис.куб.м, що підтверджується алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT "Київоблгаз", за січень-червень 2018 року, звітами про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT "Київоблгаз", за січень-червень 2018 року, звітами по точках входу/виходу за січень-червень 2018 року.

2.3. Так, позивач стверджує, що у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за січень-червень 2018 року в порядку, встановленому Кодексом ГТС, він надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 690348202,41 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг 01-18-1512000723-БАЛАНС від 31.01.2018, 02-18-1512000723-БАЛАНС від 28.02.2018, 03-18-1512000723-БАЛАНС від 31.03.2018, 04-18-1512000723-БАЛАНС від 30.04.2018, 05-18-1512000723-БАЛАНС від 31.05.2018, 06-18-1512000723-БАЛАНС від 30.06.2018, які разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу надіслані позивачем відповідачу супровідними листами ТSОВИХ-18-356 від 14.02.2018, ТSОВИХ-18-669 від 14.03.2018, ТSОВИХ-18-971 від 13.04.2018, ТSОВИХ-18-1228 від 14.05.2018, ТSОВИХ-18-1475 від 14.06.2018, ТSОВИХ-18-1832 від 13.07.2018.

2.4. Отже, позивач вважає, що з моменту отримання відповідачем вищезазначених актів, рахунків та звітів у останнього, відповідно до умов пункту 9.4 договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС, виникло зобов`язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання зазначених документів, проте, відповідач за вказані послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд Київської області рішенням від 11.10.2021 у справі 911/1057/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

3.2. Судові рішення мотивовані тим, що:

- позивачем у порушення умов договору та Кодексу ГТС не дотримано відповідний порядок визначення небалансу (пункти 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС) та не надано змоги відповідачу самостійно врегулювати небаланс у визначені строки (пункти 3-6 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС);

- звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, тобто складені з порушеннями вищезазначених вимог Кодексу ГТС. З інформації, що надана позивачем неможливо з`ясувати складові (деталізацію по споживачах замовника послуг з транспортування) обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг транспортування;

- зі звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування за період січень - червень 2018 року вбачається, що розрахунок послуг з балансування проводився позивачем по точкам входу/виходу відповідача, лише з урахуванням обсягу природного газу відібраного замовником (оператором газорозподільної мережі (далі - оператор ГРМ) з газотранспортної системи та без урахування обсягу газу відібраного кінцевими споживачами;

- до обсягів небалансу відповідача позивачем включено обсяги природного газу, які позивач вважає несанкціоновано відібраними з газотранспортної системи відповідача споживачами (підприємствами - виробниками теплової енергії), у яких у спірні періоди не було постачальника природного газу, а саме: Комунальним підприємством (далі КП) Бородянської селищної ради "Бородянкатепловодопостачання", КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради, КП "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради, КП "Управління житлово-комунального господарства", ТОВ "Теплоненерго" та ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго";

- та обставина, що у спірному періоді Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (або будь-який інший ліцензований постачальник) не визнає себе постачальником природного газу для виробників теплової енергії, не є достатньою підставою для віднесення спірних негативних місячних небалансів на оператора ГРМ, оскільки Кодекс ГТС вимагає насамперед здійснити їх врегулювання між такими суб`єктами ринку природного газу як постачальник природного газу та споживач природного газу в порядку, передбаченому саме Кодексом ГТС;

- сторонами не узгоджені й умови щодо обсягів та порядку надання послуг балансування та визначення вартості цих послуг, оскільки доказів укладення додатків 1, 2 сторонами до матеріалів справи не надано, а додаток 3 до договору з боку замовника підписаний невідомою особою (без зазначення прізвища, ім`я та посади особи, яка є підписантом);

- рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2020 року у справі 911/3035/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 року, відмовлено у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ "Київоблгаз" заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року за договором 1512000723 транспортування природного газу від 17.12.2015 відповідно до матеріалів справи відповідачем за період з січня 2018 року по листопад 2019 року перераховано на рахунок позивача 447665337,71 грн з призначенням платежу "Постанова КМУ 256 від 04.03.2002 року за надані послуги балансування природного газу за договором 1512000723 від 17.12.2015".

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі 911/1057/20 та передати цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. АТ "Укртрансгаз", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що:

- при ухваленні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій, не було враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.04.2019 у справі 910/20912/17, від 18.06.2019 у справі 912/1558/18, від 17.07.2019 у справі 906/408/18, від 14.07.2020 у справі 923/1064/18, від 09.10.2019 у справі 922/1382/18, від 14.11.2019 (скаржником зазначено від 13.11.2019) у справі 904/2732/18, від 13.08.2019 у справі 925/352/18, від 03.03.2020 у справі 910/6611/19, від 15.05.2019 у справі 924/811/18, від 24.02.2020 у справі 911/1036/19, щодо застосування пункту 5 глави 1 розділу І, пункту 8 глави 3 розділу XII, пункту 2 розділу XIII, пунктів 1-3 глави 1, пунктів 1, 2, 3-6 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, статті 334 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України);

- відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС у взаємозв`язку із пунктом 3 розділу XIII, пункту 10 розділу XIII та пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС в контексті єдиної передбаченої законодавством умови для надання оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) послуг балансування замовникам послуг транспортування в разі недотримання такими замовниками своїх підтверджених номінацій, що надаються з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, для уникнення загрози цілісності газотранспортної системи, а не в разі загрози цілісності газотранспортної системи;

- суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України).

4.3. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Крім того, відповідач вказував на те, що правовідносини у справі 911/1057/20 та справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними.

4.4. Від представника АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги, в яких зазначено про обґрунтованість позовних вимог та доводів касаційної скарги, а також вказано на безпідставність висновків судів попередніх інстанцій про те, що відібраний на користь виробників теплової енергії, у яких у спірні періоди не було постачальника, природний газ, не є несанкціоновано відібраним.

4.5. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі 911/1057/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи 921/184/21. Указане клопотання обґрунтоване тим, що правовідносини у справі 921/184/21 та справі 911/1057/20 є подібними, у зв`язку з чим, з метою дотримання єдності судової практики, наявні підстави для зупинення провадження в останній зазначеній справі.

4.6. У свою чергу від позивача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі 911/1057/20, в якому посилаючись на неподібність правовідносин у цій справі та справі 918/184/21, позивач просить відмовити у задоволенні відповідного клопотання.

4.7. Верховний Суд вважає, що зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.8. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (пункт 7 частини першої статті 228 ГПК України).

4.9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 справу 921/184/21 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 306, 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України) як до договору перевезення вантажу, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі 904/949/21, від 23.07.2020 у справі 920/180/19, від 16.07.2020 у справі 920/206/19. Крім того, в цій ухвалі колегія суддів дійшла до висновку, що розглядаючи касаційну скаргу у справі 921/184/21, суд має з`ясувати насамперед правову природу договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складових предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, і в результаті чого виникла спірна заборгованість та природу (підставу) даної заборгованості.

4.10. Колегія суддів зауважує, що оскаржувану постанову в справі 921/184/21 суд апеляційної інстанції ухвалив з врахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування до договору транспортування природнього газу норм статей 306, 307 та частини 5 статті 315 ГК України, викладених у постановах від 08.12.2021 у справі 904/949/21, від 23.07.2020 у справі 920/180/19 та від 16.07.2020 у справі 920/206/19, про що зазначено в пункті 4.5.2 ухвали Верховного Суду від 09.06.2022, та від яких (висновків) пропонує відступити колегія суддів при передачі справи 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому вказана постанова про відмову в позові мотивована спливом шестимісячного строку позовної давності для звернення позивача до суду.

4.11. Натомість судові рішення у цій справі ( 911/1057/20) не ґрунтуються та не містять жодних посилань на необхідність врахування правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі 904/949/21, від 23.07.2020 у справі 920/180/19, від 16.07.2020 у справі 920/206/19.

4.12. З огляду на викладене суд не вважає за можливе задовольнити клопотання АТ "Київоблгаз" про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи 921/184/21.

5.Позиція Верховного Суду

5.1. Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом ГТС, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 2496 від 30.09.2015 року, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України та ГК України.

5.2. Відповідно до пунктів 7, 9, 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

5.3. Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 2496 від 30.09.2015, наведено визначення термінів, зокрема:

- замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);

- небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

- алокація - це віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

- місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

- підтверджена номінація - це підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

- несанкціонований відбір природного газу - це відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період, тощо.

5.4. Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором ГТС та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу.

5.5. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи (далі - ГТС) у точках виходу за цей газовий місяць.

5.6. Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

5.7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, тобто складені з порушеннями вищезазначених вимог Кодексу ГТС. З інформації, що надана позивачем, неможливо з`ясувати складові (деталізацію по споживачах замовника послуг з транспортування) обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг транспортування.

5.8. Однак, судами не спростовано доводів позивача про те, що спірні обсяги небалансу були підтверджені алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT "Київоблгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень-червень 2018 року, які були надані самим відповідачем та в яких міститься чітка інформація про спірні обсяги природного газу, відібраного відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати (ВТВ).

5.9. Позивач звертав увагу судів на те, що наявність такого обсягу відібраного відповідачем природного газу з ГТС, без надання доказів на подачу таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, належним чином підтверджують негативні небаланси AT "Київоблгаз".

5.10. Однак, зазначеним доводам та доданим до позовної заяви на їх обґрунтування доказам попередні судові інстанції не надали будь-якої оцінки.

5.11. Крім того, замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси (пункт 2 розділу XIII Кодексу ГТС).

5.12. Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця:

- здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування;

- здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

5.13. Однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог попередні судові інстанції зазначили те, що не надано змоги відповідачу самостійно врегулювати небаланс у визначені строки.

5.14. Однак, суди не врахували, що ненадання споживачу можливості самостійно врегулювати небаланси не спростовує правомірності вимог про оплату відповідних послуг у разі їх фактичного надання.

5.15. Крім того, суди не встановили здійснення відповідачем дій, визначених пунктом 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС для врегулювання небалансів. Так, позивач зазначав, що в матеріалах судової справи відсутні докази купівлі відповідачем природного газу в інших замовників послуг транспортування або здійснення ним відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації з метою врегулювання небалансу за спірні газові місяці.

5.16. Водночас AT "Укртрансгаз" вказувало, що завчасно повідомляло відповідача про існування у останнього негативних небалансів та необхідність врегулювати їх самостійно у строки і в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та договором, та зазначало, що такі обставини підтверджуються долученими до позовної заяви складеними та направленими AT "Укртрансгаз" на електронну пошту AT "Київоблгаз" повідомленнями про обсяги місячних небалансів за січень - червень 2018 року з пропозицією їх врегулювати в строк до 12-го числа наступного місяця (містяться в матеріалах судової справи).

5.17. Однак оцінки вказаним доводам та відповідним доказам суди попередніх інстанцій також не надали та належним чином не спростували доводи позивача про виконання ним визначених Кодексом ГТС та договором умов на підставі яких у відповідача виник обов`язок з оплати вартості послуг балансування, наданих позивачем відповідачу у період з січня по червень 2018 року.

5.18. Також, відповідно пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

5.19. Відповідно до вимог пункту 8 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС було передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи (відповідача).

5.20. Під час вирішення цієї справи суди мали врахувати, що відповідно до частини третьої статті другої ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

5.21. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

5.22. Частинами першою, третьою статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

5.23. Відповідно частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

5.24. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

5.25. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

5.26. Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування, що підтверджується відповідними позовними вимогами. При цьому, позивачем не заявлено вимог, які б вимагали оцінки дій AT "НАК "Нафтогаз України".

5.27. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що під час вирішення цього спору попередні судові інстанції мали б підтвердити чи спростувати саме лише факт видачі номінацій постачальником природного газу - AT "НАК "Нафтогаз України", споживачам - третім особам на стороні відповідача, а не вдаватись до оцінки наявності/відсутності правових підстав для видачі таких номінацій, оскільки встановлення цих обставин виходить за межі позовних вимог.

5.28. Крім того, статтею 632 ЦК визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

5.29. Розділ VII договору (тарифи) передбачає, що вартість послуг розраховуються таким чином

- розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором,

- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором,

- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

5.30. При цьому, розділ 9 договору та глава 4 розділу XIV Кодексу ГТС містять порядок та формули визначення вартості послуг балансування.

5.31. Отже, між сторонами договору визначені предмет (три види послуг) та ціна.

5.32. З огляду на викладене вище, непідписання сторонами додатків 1, 2 до договору не призвело до неузгодженості їх дій щодо виконання договору та не вплинуло на узгодження ними договірних умов щодо надання послуг балансування.

5.33. Більш того, умови та порядок отримання замовниками трьох послуг визначаються не лише договором транспортування природного газу. Відповідно до Кодексу ГТС для здійснення транспортування природного газу сторони, крім укладення договору, мають вчиняти й інші дії, якими фактично узгоджують всю інформацію, необхідну для надання послуг транспортування (в тому числі балансування).

5.34. У відносинах з транспортування природного газу умови надання послуг транспортування (балансування) визначаються не лише договором/додатками до нього.

5.35. У таких відносинах договір по суті є підставою для надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування та визначає загальні умови їх правовідносин, тобто має рамковий характер.

5.36. Натомість порядок надання послуг транспортування (балансування) визначається чітко регламентованою Кодексом ГТС процедурою. Зокрема, Кодекс ГТС передбачає, що в порядку подання номінацій сторони визначають в тому числі обсяг природного газу, який транспортується через окремі точки входу/виходу в розрізі кожної окремої доби та місяця.

5.37. Також умовами договору та Кодексом ГТС узгоджена і ціна послуг балансування, оскільки інформація про базову ціну розміщується на сайті позивача (оператора ГТС) завчасно (з 6 числа місяця, наступного за газовим). При цьому, відповідач (Оператор ГРМ) має можливість самостійно врегулювати свій негативний небаланс шляхом закупівлі газу у будь-якого постачальника на ринку природного газу (до 12 числа місяця).

5.38. Отже, незалежно від того, чи укладались його сторонами додатки 1, 2, 3 до договору, умовами договору 1512000723 від 17.12.2015 сторонами погоджено його предмет, зокрема, в частині надання послуг балансування, узгоджено порядок, обсяг та вартість надання послуг балансування.

5.39. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі 918/450/20 викладено висновок про те, що неукладення додатків 1, 2, 3 до договору про транспортування природного газу не може однозначно свідчити про неукладеність такого договору і вирішуючи спір, що виник у таких відносинах, суди мають встановлювати обставини фактичного виконання сторонами умов вказаного правочину.

5.40. Посилаючись на вказаний висновок скаржник зазначає, що часткове виконання відповідачем умов договору 1512000723 від 17.12.2015 шляхом оплати заборгованості за минулі періоди послуги балансування додатково свідчить про погодження відповідачем з його умовами щодо надання послуг балансування, щодо умов визначення обсягу та вартості таких послуг, та як наслідок, про погодження сторонами його умов в частині надання послуг балансування, що також підтверджується судовим рішенням у справі 911/2624/16, відповідно до якого провадження у справі в частині стягнення 126372570,07 грн припинено, в зв`язку з оплатою заборгованості відповідачем саме на виконання договору 1512000723 від 17.12.2015.

5.41. Однак, вказані обставини також помилково не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору, у зв`язку з чим, суди прийшли до безпідставного висновку, що неукладення додатків 1, 2, 3 до договору нібито свідчить про неузгодженість умов щодо обсягів та порядку надання послуг балансування та визначення вартості послуг.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4. Господарські суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального та матеріального права, без належної оцінки доводів позивача та наведених ним в обґрунтування своїх вимог норм дійшли до недостатньо обґрунтованих висновків про безпідставність позовних вимог.

6.5. Ураховуючи викладене вище, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.6. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи позивача, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.

6.7. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про зупинення провадження у справі 911/1057/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи 921/184/21.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі 911/1057/20 скасувати.

4. Справу 911/1057/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко