Постанова по делу № 233/7324/19

Times New Roman CYR;

; ; ;

Постанова

Іменем України

10 лютого ~2022 року

м. Київ

Справа 233/7324/19

Провадження ~ 51-3274 км 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду~ у складі:

головуючого ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

за участю прокурора~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника (в режимі

відеоконференції) ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

засудженого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 ,~~~~ ~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 12019050380001020 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Костянтинівка Донецької області, проживає за адресою: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2019 року за ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ч.3~ ст. 185 КК України , із застосуванням ч. 4~ ст. 70 КК України ~до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст.~ 75 ,~ 104 КК України ~звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3~ ст. 185 КК України ,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року щодо нього.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~20 листопада 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на ~~~~~~~~~~~~~~~~~4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1~ст. 71 КК України ~за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2019 року у виді 6 місяців позбавлення волі, призначивши ОСОБА_7 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_7 залишений у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ухвалено ~рахувати з 21 вересня 2019 року.

Цивільний позов не заявлено.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.

За вироком суду, неповнолітнього ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 21 серпня 2019 року, приблизно о 22.00 год. (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , та побачивши через відкрите вікно у квартирі~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ АДРЕСА_3 ~зазначеного будинку на підвіконні кутову шліфувальну машинку, підійшов до відчиненого вікна, та діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, просунув руку до внутрішнього підвіконня, вчинивши незаконне проникнення, та з підвіконня викрав кутову шліфувальну машинку марки DWT моделі WS08-125T , вартістю 597 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном втік, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток на зазначену суму.

~

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що немає достатніх доказів, які свідчили б про його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Не погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами справи, із висновком апеляційного суду про те, що показання свідків узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та співпадають з іншими наявними у справі доказами. Зазначає про те, що суд не взяв до уваги його доводи про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування; при призначенні покарання не дотримано вимог статей 50, 65 КК України, яке, на його думку, є явно несправедливим через суворість, так як на момент вчинення злочину він був неповнолітнім, молодою особою, яка має намір на особисте життя і виправитися. Вважає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок без змін, вказаним обставинам не надав відповідної оцінки, та фактично їх проігнорував.

До суду касаційної інстанції надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 , в якому він просить зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув`язнення у слідчому ізоляторі м. Бахмут в редакції Закону України від~26.11.2015~ ~838-VIII.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, просили її задовольнити.

Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого, судові рішення просила залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі~~ст. 433 КПК України ~~суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до~ст. 370 КПК України ~судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до~ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України~передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як убачається з матеріалів провадження, висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, передбаченого ~~~~~~~~~~~~~ч. 3 ст. 185 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених під час судового розгляду. Такі висновки суд першої інстанції зробив на підставі показань потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , письмових доказів, а саме даних, що містяться в протоколах огляду місця події від 22 та 23 серпня 2019 року, висновку ~ 4555 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~05 вересня 2019 року, зміст яких детально проаналізовано у вироку.

Суд першої інстанції при оцінці доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов обґрунтованого висновку що подія кримінального правопорушення за цим вироком мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і правильно кваліфікував його дії за ч. 3~ст. 185 КК України .

Судом першої інстанції перевірялися доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування недозволених методів ведення досудового розслідування відносно нього співробітниками Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області та визнані такими, що не знайшли свого підтвердження. Постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську, від 14 листопада 2020 року, закрито на підставі п.2 ч.1~ст. 284 КПК України ~кримінальне провадження 62020050000001262 від 22 червня ~~~~~~~~~~~~2020 року за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2~ст. 365 КК України.

Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 був засуджений~10 травня ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~2019 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за~ч. 3 ст.~185 , ~~~~~~~~~~~~~ч.4 ст.~70 КК України~до покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ~~~~~~~~~~~~~~~~ст. ст.~75,~104 КК України~звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, а кримінальне правопорушення за цим вироком вчинив до повного відбуття покарання. Остаточне покарання суд визначив за правилами ч. 1~ст. 71 КК України, а саме за сукупністю вироків, та до покарання за даним вироком частково приєднав не відбуте покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2019 року у виді 6 місяців позбавлення волі.

На думку колегії суддів касаційного суду, остаточна міра покарання засудженому ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначена судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст.~50 ,~65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини,~висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знов скоїв кримінальне правопорушення в період відбування покарання з іспитовим строком за попереднім вироком,~ за місцем навчання та проживання характеризується посередньо, кримінальне правопорушення вчинив будучи неповнолітнім, та є необхідною та достатньою для його~виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд, здійснюючи перевірку доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності вироку нормам процесуального законодавства, тяжкості призначеного покарання та невідповідності свідчень свідків, наданих у судовому засіданні в суді першої інстанції, ретельно їх перевірив, проаналізував і надав на них переконливі відповіді та вмотивував прийняте рішення.

Щодо клопотання засудженого про зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення в редакції Закону України від~26.11.2015~ ~838-VIII , колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України ~3352-XII Про попереднє ув`язнення від~30 червня 1993 року (із змінами) є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених~Кримінальним процесуальним кодексом України , застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Тобто, попереднє ув`язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2018 року у справі ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 663/537/17 зазначила, що зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2~ст. 4 КК , який впливає на становище особи за~ст. 5 КК~(поліпшує або погіршує його). Закон України від 26 листопада 2015 року 838-VІІІ Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання (далі - Закон України 838-VІІІ), який набрав чинності 24 грудня~~2015 року, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні~ст. 5 КК, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У свою чергу~Закон України від 18 травня 2017 року 2046-VIII Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення ~(далі - Закон України 2046-VIII), який набрав чинності 21 червня 2017 року, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні~ст. 5 КК, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього~ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5~ст. 72 КК ~належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено в частинах 2 і 3~ст. 4 КК, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з висновком, викладеним у п. 106 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після ~~~~~~~~~~~~~~~~~~21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності~Законом 2046-VIII , то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ~~~~~~~~~~~~~~~~~ч. 5~ст. 72 КК~у редакції Закону України 838-VIII. Застосування до таких випадків~Закону України 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія цього~Закону~як такого, що іншим чином погіршує становище особи , відповідно до ~~~~~~~~~~ч. 2~ст. 5 КК~не допускається.

Згідно пункту 107 вказаної Постанови, якщо особа вчинила злочин, починаючи з ~~~~~~~~~~~~~~~~~21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5~ст. 72 КК України ~в редакції~Закону ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 2046-VIII~(пряма дія~Закону 2046-VIII).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, інкримінований злочин ~ ОСОБА_7 вчинив 21 серпня 2019 року, заходи попереднього ув`язнення застосовувалися щодо нього з 21 вересня 2019 року, а тому під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5~ст. 72 КК ~у редакції Закону України Закону України 2046-VIII, тобто попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

За таких обставин відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги засудженого, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_7 слід залишити без зміни.

Керуючись статтями~433 ,~434,~436,~441,~442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_12