Постанова по делу № 544/908/20
Об акте
Текст решения
ПОСТАНОВА
іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
~
справа 544/908/20
провадження 51-3019км21
~
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,
суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
~
за участю:
секретаря судового засідання~ ОСОБА_4 ,
прокурора ~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5
~
розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 12 квітня ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в цьому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 286 Кримінального кодексу України (далі -КК) .
~
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1.~~~~~~~~~~~~~~~~ За вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від
18 листопада 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання із застосуванням вимог~ ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами .
2.~~~~~~~~~~~~~~~~~ На підставі~ ст. 58 КК замість визначеного покарання у виді~ позбавлення волі застосовано щодо ОСОБА_7 покарання у виді службового обмеження на строк ~~~~~~~~~~~~~~~~~2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами із відрахуванням у дохід держави 20 % із суми щомісячного грошового забезпечення.
3.~~~~~~~~~~~~~~~~ Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 22 червня 2020 року приблизно о 15:10, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, д .н.з. НОМЕР_1 , руха ючись по автодорозі Київ-Харків-Довжанський на 145 км+802 м у Пирятинському районі Полтавської області, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), а саме проявив неуважність, не дотримався безпечної дистанції, не вжив заходів для зупинки свого автомобіля та допустив зіткнення з причепом Weijer , д.н.з. НОМЕР_2 , який транспортувався автомобілем Кіа Sportage д.н.з. НОМЕР_3 , та рухався попереду в попутньому напрямку, у результаті чого пасажирка ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
4.~~~~~~~~~~~~~~~~ Полтавський апеляційний суд 12 квітня 2021 року скасував вирок місцевого суду~~~~~~~~~~~~~~ в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі~ ст. 58 КК замість визначеного основного покарання у виді~ позбавлення волі застосовано щодо ОСОБА_7 покарання у виді службового обмеження на строк 2 роки без позбавлення права керування транспортними засобами з відрахуванням у дохід держави 20 % із суми щомісячного грошового забезпечення. У решті вирок залишено без змін.
~
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі
5.~~~~~~~~~~~~~~~~ У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить вирок апеляційного суду щодо нього змінити в частині призначеного покарання й призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі~ ст. 58 КК замість визначеного покарання у виді~ позбавлення волі застос увати покарання у виді службового обмеження на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами із відрахуванням у дохід держави 20 % із суми щомісячного грошового забезпечення. Зазначає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, не врахувавши, що для нього керування транспортними засобами є складовою проходження військової служби у Збройних Силах України.
~
Позиції учасників судового провадження
6.~~~~~~~~~~~~~~~~ Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі просив розглянути її без його участі.
7.~~~~~~~~~~~~~~~~ Прокурор до початку судового засідання подав заперечення на касаційну скаргу засудженого, а в судовому засіданні просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення.
8.~~~~~~~~~~~~~~~~ Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
~
Мотиви Суду
9.~~~~~~~~~~~~~~~~ Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.
10.~~~~~~~~~~~~ Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України~~~~~~~~~~~~~~~~ (далі КПК) суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
11.~~~~~~~~~~~~ Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК, а також вид та розмір призначеного йому основного покарання у касаційній скарзі засудженого не оспорюються.
12.~~~~~~~~~~~~ Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
13.~~~~~~~~~~~~ Доводи засудженого ОСОБА_6 , наведені ним у касаційній скарзі, щодо необґрунтованого призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами колегія суддів вважає безпідставними.
14.~~~~~~~~~~~~ Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
15.~~~~~~~~~~~~ Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
16.~~~~~~~~~~~~ Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом якшують або обтяжують покарання, тощо.
17.~~~~~~~~~~~~ Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
18.~~~~~~~~~~~~ Дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають межі, визначені статтями 409, 414, 438 КПК, які передбачають повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій скасувати або змінити судове рішення у ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
19.~~~~~~~~~~~~ Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
20.~~~~~~~~~~~~ Термін явно несправедливе покарання означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
21.~~~~~~~~~~~~ Санкція ч. 2 ст. 286 КК надає можливість суду як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати такого покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування, і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд, залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог ПДР, їх наслідків, тощо.
22.~~~~~~~~~~~~ Частиною 1 ст. 420 КПК встановлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
23.~~~~~~~~~~~~ Переглядаючи це кримінальне провадження в апеляційному порядку за скаргою прокурора, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність рішення суду першої інстанції щодо непризначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
24.~~~~~~~~~~~~ Такий висновок апеляційний суд зробив з урахуванням того, що суд першої інстанції недостатньо врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки смерть людини, а також ту обставину, що засуджений ОСОБА_6 грубо порушив вимоги ПДР.
25.~~~~~~~~~~~~ Змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , колегія суддів апеляційного суду врахувала ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про його особу, який є військовослужбовцем та учасником ООС, за місцем проходження служби характеризується позитивно, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
26.~~~~~~~~~~~~ Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 , крім основного, ще й додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, навівши достатні аргументи й підстави для прийняття такого рішення.
27.~~~~~~~~~~~~ На думку суду касаційної інстанції, такі висновки суду апеляційної інстанції з урахуванням обставин цього кримінального провадження відповідають принципам законності, індивідуалізації та справедливості призначення покарання.
28.~~~~~~~~~~~~ Також колегія суддів зазначає, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є частиною їх посадових обов`язків. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
29.~~~~~~~~~~~~ Крім того, ПДР регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. До водіїв, які здійснюють перевезення пасажирів, пред`являються підвищені вимоги щодо дотримання ними цих Правил, адже порушення такими особами правил дорожнього руху може призвести до травмування, у тому числі, пасажирів, а також інших учасників дорожнього руху.
30.~~~~~~~~~~~~ З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 грубо порушив ПДР, що призвело до тяжких наслідків смерті пасажира. За таких обставин посилання в касаційній скарзі на те, що для засудженого керування транспортного засобу є необхідним у зв`язку з виконуваними службовими обов`язками, не може бути безумовною підставою для звільнення його від відбування призначеного додаткового покарання.
31.~~~~~~~~~~~~ З огляду на викладене переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції, умотивованість його висновків з питання правильності призначеного покарання та справедливості обраного йому заходу примусу, засуджений у касаційній скарзі не навів.
32.~~~~~~~~~~~~ Отже, вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 374, 420 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Призначене судом апеляційної інстанції засудженому ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК.
33.~~~~~~~~~~~~ На переконання суду касаційної інстанції, призначене ОСОБА_6 покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправному діянню.
34.~~~~~~~~~~~~ Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення.~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~
~
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів
~
ухвалила:
~
Вирок Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.
~
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
~
~
Судді:
~
~
~
ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ОСОБА_2 ~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~
~