Україна зміцнює позиції на шляху до ЄС: Єврокомісія відзначила хороший прогрес у сферах оподаткування та митного союзу

4 листопада Європейська Комісія оприлюднила Звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2026 року.

Документ містить комплексну оцінку прогресу України на шляху до членства в ЄС, зокрема щодо виконання політичних та економічних критеріїв вступу, наближення національного законодавства до права ЄС і реалізації необхідних реформ.

Попри виклики повномасштабної російської агресії, Україна продовжує послідовно впроваджувати євроінтеграційні реформи та підвищувати рівень підготовки до членства в ЄС.

За результатами цьогорічного оцінювання, Україна продемонструвала хороший або дуже хороший прогрес за десятьма переговорними розділами, порівняно з дев'ятьма у 2025 році. Водночас за низкою розділів підвищився загальний рівень підготовки до членства. Єврокомісія не зафіксувала відкату реформ за жодним із переговорних розділів.

Міністерство фінансів України є відповідальним органом за чотири переговорні розділи: «Митний союз», «Оподаткування», «Фінансовий контроль» та «Фінансові й бюджетні положення». Крім того, Міністерство є співвідповідальним за вісім інших розділів, зокрема «Корпоративне право», «Економічна і монетарна політика» та «Статистика».

За результатами оцінки Єврокомісії, Україна досягла хорошого річного прогресу за двома ключовими напрямами роботи Мінфіну – оподаткуванням та митним союзом. При цьому у сфері оподаткування також підвищився загальний рівень підготовки до членства в ЄС.

Митний союз

Україна зберегла «хороший рівень підготовки» та отримала оцінку «хороший прогрес» за Розділом 29 «Митний союз».

19 серпня 2026 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проєкт нового Митного кодексу України, спрямований на наближення національного законодавства до Митного кодексу ЄС.

Розширено використання процедури спільного транзиту та досягнуто прогресу в оновленні Нової комп'ютеризованої транзитної системи до Фази 6 (NCTS-P6). У липні 2026 року Мінфін затвердив оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року.

Кількість авторизованих економічних операторів (АЕО) станом на серпень 2026 року зросла до 130 порівняно зі 100 роком раніше. Із них сім операторів також отримали авторизацію з безпеки та надійності.

10 квітня 2026 року за результатами конкурсного відбору за участю міжнародних експертів призначено нового Голову Державної митної служби. Розпочато процес переатестації персоналу та продовжено впровадження компетентнісного підходу до управління людськими ресурсами.

Оподаткування

У сфері оподаткування Україна досягла «хорошого прогресу», а рівень підготовки підвищився з «певного» до рівня між «певним» і «середнім».

Продовжено наближення податкового законодавства до права ЄС. Із січня 2026 року скасовано тимчасове звільнення від ПДВ на імпорт електромобілів, а у березні Мінфін затвердив зміни щодо застосування ПДВ до програмного забезпечення. Також продовжено поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до вимог ЄС.

У червні 2026 року ухвалено закон про сертифікацію операторів цифрових платформ відповідно до положень Директиви ЄС, а також підзаконні акти щодо впровадження оновленого Загального стандарту звітності ОЕСР (CRS 2.0).

Також Україна вперше здійснила міжнародний обмін інформацією у межах звітності міжнародних груп компаній у розрізі країн (Country-by-Country Reporting) за 2024 звітний рік відповідно.

Удосконалено систему електронного аудиту Державної податкової служби та функціональні можливості її інформаційних систем, зокрема завдяки підключенню до європейської Системи обміну інформацією про ПДВ (VIES) для перевірки дійсності ідентифікаційних номерів платників ПДВ, зареєстрованих у ЄС.

Фінансовий контроль

Україна перебуває на «певному рівні підготовки» у сфері фінансового контролю та демонструє «певний прогрес».

Оновлено стратегічну рамку розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК). Зокрема, пріоритети його подальшого розвитку визначено окремим блоком у новій Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки. Також затверджено оновлені національні Стандарти внутрішнього аудиту, узгоджені з Глобальними стандартами внутрішнього аудиту.

Активізовано роботу із забезпечення функціонування аудиторських комітетів. Наразі їх утворено в 79 державних органах. Крім того, тривала робота з підтримки впровадження системи внутрішнього контролю, зокрема шляхом реалізації пілотного проєкту в Міністерстві юстиції та проведення цільових навчальних заходів.

У липні 2026 року ухвалено національну стратегію протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів ЄС. Продовжено роботу служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS), до якої входять 13 національних органів влади.

Єврокомісія зазначає про необхідність посилення практичної ефективності державного внутрішнього фінансового контролю, а також інституційної спроможності та незалежності Рахункової палати.

Фінансові та бюджетні положення

Узгодження українського законодавства з правом ЄС за Розділом 33 «Фінансові та бюджетні положення» залишається на «початковому рівні підготовки» та має «обмежений прогрес».

Міністерство фінансів розробило дорожню карту впровадження системи власних ресурсів ЄС та підготувало настанови щодо її реалізації. Єврокомісія також зазначила, що Україна вже впровадила більшість основоположних принципів, необхідних для функціонування системи традиційних власних ресурсів ЄС.

Наступними завданнями є офіційне ухвалення дорожньої карти, визначення процедур управління та ведення рахунків власних ресурсів ЄС, а також підготовка адміністративної та технічної бази для розрахунку відповідних внесків до бюджету ЄС.