Україна заручилася підтримкою європейських партнерів у протидії поверненню росії до міжнародного спорту

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний взяв участь у 19-й Конференції міністрів Ради Європи, відповідальних за спорт, яка відбулася під гаслом захисту прав дітей, їхнього здоров’я та безпеки у спорті.

Одним із ключових результатів конференції стало ухвалення резолюції «Безпечніший і здоровіший спорт для всіх дітей та молоді» . Документ засуджує російську агресію та порушення прав українських спортсменів, зокрема дітей і молоді, а також виступає проти нормалізації державного представництва росії та білорусі в міжнародному спорті.

Завдяки роботі української делегації та підтримці держав-партнерів до резолюції вдалося включити важливі положення: заклик уникати проведення міжнародних спортивних змагань на території росії та білорусі, поки триває російська агресія, а також ретельно перевіряти візові заявки спортсменів і посадовців цих країн та відмовляти у видачі віз тим, щодо кого є докази відкритої підтримки війни.

«Оскільки центральною темою конференції є захист прав дітей у спорті, важливо було донести, що в Україні ми маємо зовсім інший контекст. росія забирає життя наших дітей, назавжди змінює долі, тисячі юних спортсменів продовжують тренуватися та змагатися під постійною загрозою обстрілів. Не можна говорити про захист дітей і водночас ігнорувати те, що переживають українські діти через російську агресію. Тому під час відрядження нашою метою було – продовжувати закликати партнерів посилювати підтримку наших спортсменів і зберігати обмеження проти росії та білорусі в міжнародному спорті», — зауважив Матвій Бідний.

Важливою стала й зустріч із Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Він висловив готовність особисто адвокатувати перед керівництвом держав-членів Ради Європи питання організації тренувальних зборів для українських спортсменів за кордоном цієї зими.

Також сторони обговорили формування Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки. Україна працюватиме над включенням до нього напрямів підтримки молоді, яка постраждала від війни, а також розвитку спорту як інструменту реабілітації та соціальної інтеграції ветеранів і ветеранок.

Окрему увагу приділили протидії рішенням, які сприяють поверненню росії до міжнародного спорту. Зокрема, обговорили допуск російських збірних до хокейних змагань та проведення чемпіонату світу з важкої атлетики 2030 року в москві. Українська сторона готує окреме звернення з правовим обґрунтуванням своєї позиції.

Крім того, під час зустрічі порушили питання ролі України у формуванні міжнародної антидопінгової політики та зусиль Ради Європи щодо повернення депортованих українських дітей.

У межах відрядження відбулися також двосторонні зустрічі з представниками спортивних відомств Італії, Румунії, Фінляндії, Швейцарії, Литви, Естонії, Польщі та Швеції.

Зокрема, Матвій Бідний провів переговори з Міністром спорту та молодіжної політики Італії Андреа Абоді, головою Національного агентства спорту Румунії Константином-Богданом Матеєм і Міністром у справах молоді, спорту та фізичної активності Фінляндії Міка Поутала.

Однією з головних тем цих переговорів стала організація навчально-тренувальних зборів для українських спортсменів за кордоном у зимовий період. Через російські обстріли та перебої з електропостачанням підготовка національних збірних ускладнюється. Тому Україна звернулася до партнерів із проханням допомогти забезпечити умови для тренувань, насамперед юнацьких і юніорських команд. Конкретні запити від українських спортивних федерацій уже сформовані.

Також Україна та партнери домовилися продовжувати спільну роботу, щоб не допустити використання російської та білоруської державної символіки на міжнародних змаганнях. Зокрема, йшлося про поширення практики, яку Італія та Румунія вже застосували під час змагань у Пезаро та Клуж-Напоці, на інші міжнародні спортивні події.

Із фінськими колегами обговорили можливості співпраці у відновленні спортивної інфраструктури України. Сторони домовилися продовжити вивчення фінського досвіду будівництва підземних спортивних комплексів, які можуть одночасно використовуватися як укриття.

Підтримку України, її дітей і молоді під час конференції також публічно підтвердили представники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Монако. Вони закликали продовжувати тиск на держави-агресори.

Україна продовжить працювати з європейськими партнерами над збереженням обмежень для росії та білорусі в міжнародному спорті, залученням допомоги для українських спортсменів і відновленням спортивної інфраструктури.

Наступним майданчиком для такого діалогу стане засідання Ради ЄС з питань освіти, молоді, культури та спорту, яке відбудеться 20 листопада у Брюсселі. Головну увагу українська сторона приділить питанню участі російських і білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях. Позиція України незмінна: поки триває російська агресія, повернення держав-агресорів до світового спорту неприпустиме.