Забезпечення бюджетних потреб України на 2027 рік обговорили під час зустрічі Української платформи донорів

10 листопада у Львові пройшло 18-те засідання Керівного комітету Української платформи донорів, яка була створена для координації міжнародної допомоги та забезпечення нагальних потреб і довгострокового відновлення України.

Платформа об’єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, 8 учасників, серед яких міжнародні фінансові організації, ОЕСР та ООН.

Під час засідання обговорили з партнерами забезпечення бюджетних потреб України на 2027-28 роки, впровадження реформ на шляху до вступу в ЄС, економічну стійкість та пріоритетні потреби, підготовку до зимового періоду та організацію URC2027 у Таллінні.

Захід відкрив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

«Для нас критично важливо до кінця листопада досягти чітких домовленостей щодо фінансової підтримки України на 2027 рік. Високо цінуємо лідерство Європейського Союзу та розраховуємо на спільні рішення всіх міжнародних партнерів для покриття наших фінансових потреб. Важливо також забезпечити безперервність фінансування у 2028 році», – зазначив Очільник Уряду.

Під час засідання співголова Платформи, Міністр фінансів Сергій Марченко окреслив стан фінансової системи та ключові потреби на 2027 рік: «Уряд України продовжує фінансувати всі пріоритетні видатки та виконувати свої зобов’язання. Водночас російські атаки на енергетику, виробництво та логістику посилюють тиск на економіку і державні фінанси. Наше спільне завдання з партнерами – своєчасно забезпечити необхідні ресурси на 2027 рік, зберегти макрофінансову стабільність та підтримати стійкість України. Розраховуємо на підтримку ЄС у покритті двох третин фінансових потреб України, активно працюємо й з іншими донорами. Продовжуємо наполягати на використанні заморожених російських активів. Позиція України незмінна: агресор має нести фінансову відповідальність за свою війну».

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив: «Ми вдячні кожному з наших міжнародних партнерів за послідовну та стабільну фінансову підтримку України в умовах триваючої російської агресії. Водночас нашим першочерговим завданням є завершення виконання всіх невиконаних зобов’язань на 2026 рік, насамперед тих, що стосуються фінансування, вступу до ЄС та поліпшення бізнес-клімату. Україна зосереджує зусилля на реалізації реформ, передусім у сфері верховенства права, з метою отримання позитивного звіту Єврокомісії за результатами оцінювання проміжних бенчмарків IBAR».

Він також відзначив створену спільну робочу групу між Україною та Європейською Комісією (Task Force), робота якої покликана прискорити реформи, необхідні для виконання проміжних бенчмарків (умов вступу до ЄС) за переговорними розділами 23 «Судова влада та основоположні права» та 24 «Юстиція, свобода й безпека».

Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив: «Сьогодні ключове завдання - забезпечити стійкість української економіки в умовах постійних російських атак. Бізнес щодня зазнає втрат, стикається з обмеженим доступом до фінансування та високими воєнними ризиками. Тому наші пріоритети — захист виробничих потужностей, збереження робочих місць, доступне кредитування та відновлення критичної інфраструктури. Для цього ми працюємо над запуском Фонду першого збитку, розширенням страхування воєнних ризиків і реалізацією ініціативи “Промисловий Рамштайн”. Наша мета — мобілізувати міжнародні ресурси та перетворити їх на конкретні інструменти підтримки підприємств. Адже економічна стійкість України сьогодні — це здатність бізнесу продовжувати працювати, зберігати виробництво та інвестувати в розвиток навіть під час війни».

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін окреслив завдання Міністерства та нагальні потреби відновлення: «Цього літа Уряд об'єднав у нашому Міністерстві регіональну політику, місцеве самоврядування, житлову політику та політику щодо ВПО. Тепер у людини, яка змушена тікати від війни, є одна адреса в Уряді. Ми змінюємо підхід до евакуації: вона має завершуватися не в транзитному центрі, а тоді, коли людина облаштувалася на новому місці. Критично важливе питання для України, окрім транзитних центрів та інше забезпечення циклів евакуації, – це житло. Мова йде про соціальне житло, забезпечення усіх компонентів програми єВідновлення. За даними RDNA5, житло залишається одним із найбільш постраждалих секторів: на нього припадає 31% загального обсягу збитків. Щоб відновити житловий сектор, протягом наступних десяти років знадобиться близько 90 млрд доларів».

У заході взяли участь співголови Платформи - Генеральний директор Генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST) Герт-Ян Коопман від Європейської Комісії та Ніколь Оталла, виконувачка обов’язків координатора допомоги США Європі, Євразії та Центральній Азії Державного департаменту США, Мюріель Лаку-Лабарт, спеціальна посланниця Франції з питань відновлення та реконструкції України, представники Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, Міністерства енергетики, Міністерства оборони, а також більше 100 представників країн-учасниць Платформи, Європейської Комісії та міжнародних фінансових організацій.

У межах засідання Керівного комітету Платформи також пройшла окрема зустріч із представниками Львівської громади для обговорення реагування громади на виклики війни, стратегій адаптації та подальших перспектив розвитку.

Наступне засідання Керівного комітету відбудеться на полях URC2027 у січні в м. Таллінн, Естонія.

Довідково

Керівний комітет Платформи складається з вищих посадових осіб з України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях Керівного комітету як активні учасники.

Платформа об’єднує 25 постійних та тимчасових членів, спостерігачів . Постійними членами є Україна та країни G7 (Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейських Союз). Сім тимчасових членів: Данія, Естонія Республіка Корея (Південна Корея), Нідерланди, Норвегія, Польща та Швеція. Дев'ять країн, що мають статус спостерігачів: Австрія, Бельгія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Фінляндія та Швейцарія. Крім того, у її роботі беруть участь вісім міжнародних фінансових установ та організацій.