Чого потребують шкільні бібліотеки: перші результати опитування 10 тисяч закладів освіти

Сучасна українська та зарубіжна художня література, нонфікшн — найбільші потреби шкільних бібліотек за результатами опитування про їхній стан у 2026 році. Лише 1,8% опитаних закладів освіти повідомили, що наявної літератури їм достатньо. Водночас бібліотеки виконують роль просторів для читання, самостійної роботи учнів та організовують навчальні заходи.

У концепції Нової української школи бібліотека – ресурсний осередок, що забезпечує вільний доступ до якісних освітніх ресурсів. Вона підтримує розвиток читацької компетентності: допомагає учнівству обирати книжки за інтересами, створює простір для самостійної роботи й обговорень. Водночас результати опитування підкреслили, що зараз важливо також підсилити функції шкільних бібліотек у НУШ, враховуючи потреби учнівства й учительства та сучасні підходи до навчання.

Щоб визначити стан бібліотек і їхні потреби, Міністерство освіти і науки України провело вперше в історія незалежної України опитування. Воно тривало з 11 вересня до 9 жовтня 2026 року й охопило понад 10 000 закладів освіти (84,4% всіх ЗЗСО).

Метою цього дослідження є з’ясувати реальний стан шкільних бібліотек: як війна вплинула на їхні приміщення та фонди, наскільки вони забезпечені книжками, меблями й технікою та чи доступні й зручні для учнівства. Це важливо й для реалізації політики «Освіта для життя», зокрема впровадження у школах інтегрованого курсу «Читання як суперсила» для 5 класів: бібліотеки мають забезпечувати доступ до різноманітних книжок і створювати простір, де учнівство розвиває читацьку компетентність, отримує вміння працювати з інформацією та застосовувати знання в повсякденному житті.

“Коли говоримо про майбутнє бібліотек, критики зазвичай вказують на їх ніби непотрібність та анахронічність, ніби бібліотека це монофункціональний простір, де можна лише читати чи брати підручники. Але досвід небайдужих шкіл та їхніх бібліотекарок по всій країні свідчить, що бібліотека -- це простір для гуртування в ширшому контексті. І результати нового опитування також про це свідчать. В бібліотеках відбуваються різноманітні події, а ці простори відкриті для всіх учасників освітнього процесу. Безумовно, бібліотеки потребують матеріального оновлення та підсилення, але навіть попри ці складнощі вони виконують роль соціального хабу в закладі освіти”, – зазначила Ірина Шарова, проєктна менеджерка Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки, який підтримується Світовим банком в межах програми LEARN.

Поповнення фондів

Лише у чверті опитаних закладів понад половину основного бібліотечного фонду оновили протягом останніх п’яти років. Отже, у більшості шкіл переважають видання, старші за п’ять років. Сам собою вік книжок не визначає їхньої якості чи актуальності, проте відповіді закладів свідчать про значний запит на поповнення фондів сучасною літературою.

Лише третина опитаних закладів зазначила, що їхній основний фонд — художня і наукова література, нонфікшн, періодика та довідники — повністю відповідає потребам навчальних програм. Перехід до профільної старшої школи та впровадження нових програм також потребуватимуть відповідного добору книжок і навчальних матеріалів.

Про достатню кількість наявної літератури повідомили лише 192 заклади — 1,8% усіх опитаних. Найчастіше заклади зазначали потребу в сучасній українській художній літературі — 87%, нонфікшні — 70% та зарубіжній художній літературі — 69%. Потребу в літературі іноземними мовами вказали 28% опитаних.

У бібліотечних фондах переважають українськомовні видання: медіанне значення їхньої частки становить 96%. У частині закладів ще триває списання російськомовної літератури.

Вплив війни

Більшість опитаних закладів повідомила, що їхні бібліотеки не зазнали пошкоджень унаслідок російсько-української війни. Проте у понад 500 закладах пошкоджено бібліотечні приміщення, а у 380 постраждали книжкові фонди.

Про відновлення приміщень повідомили 197 закладів, а пошкоджених фондів — 137. Отже, потреба у відновленні бібліотек в окремих громадах залишається актуальною.

Як користуються бібліотеками

У половині опитаних закладів учні використовують бібліотечний простір для самостійного читання. У кожному п’ятому — активно шукають інформацію в інтернеті, а у 18% — виконують домашні завдання.

Учителі та бібліотечні працівники також проводять у бібліотеках навчальні й соціокультурні заходи. Щоденні або щотижневі активності для учнів початкових класів організовують понад 6 000 закладів, для учнів базової школи — 5 503, а для старшокласників — 2 533.

Водночас лише близько 38% опитаних закладів мають бібліотечного фахівця або фахівчиню на повну ставку — це 3 948 закладів. В інших бібліотечні працівники працюють на неповну ставку або за сумісництвом. Це обмежує час, який вони можуть приділяти роботі з учнями й учителями, організації заходів та веденню фонду.

Зібрані дані допоможуть формувати обґрунтовану державну політику у сфері розвитку читання. Дослідження стану шкільних бібліотек є одним з елементів послідовної роботи Міністерства освіти і науки та допоможе визначити подальші кроки й ресурси, необхідні для підтримки читання у школах.

За результатами опитування плануватимуться ресурси та залучатимуться партнери, щоб повернути шкільним бібліотекам роль ресурсного простору. Протидіяти цифровій залежності та нескінченному скролінгу можна лише через задоволення базових людських потреб — у спілкуванні, належності до спільноти та прийнятті. Бібліотека може стати місцем, де діти гуртуються довкола спільних інтересів і взаємодіють наживо.