Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 листопада 2026 р. № 1383

Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458 “Про затвердження критеріїв та Методики проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 48, ст. 1514) зміни, що додаються.

2. Установити, що:

оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції за періоди до набрання чинності цією постановою проводиться відповідно до критеріїв та Методики проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 48, ст. 1514), без урахування змін, внесених цією постановою;

оцінюванню ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції за критеріями та Методикою проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458, — з урахуванням змін, внесених цією постановою, підлягає діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції за періоди після набрання чинності цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2027 року.

Прем'єр-міністр України

С. КОРЕЦЬКИЙ

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 листопада 2026 р. № 1383

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458

1. Критерії проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджені зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

“ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 травня 2020 р. № 458

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 4 листопада 2026 р. № 1383)

КРИТЕРІЇ

проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

1. Оцінка досягнення критеріїв ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) проводиться Комісією з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства (далі — Комісія).

2. Терміни, що вживаються в цих критеріях, мають таке значення:

ефективність діяльності — забезпечення досягнення максимально можливого результату за наявності необхідних людських, фінансових, часових та інших ресурсів;

необґрунтовані затримки — здійснення Національним агентством своїх повноважень (вчинення дій, прийняття рішень тощо) з порушенням визначеного законом строку, крім випадків, коли такі порушення відбулися внаслідок дії, бездіяльності чи рішення інших суб’єктів або надзвичайної чи невідворотної за певних умов події (непереборної сили);

фінансова звітність політичних партій — звіти, що подаються політичними партіями, розпорядниками рахунків виборчих фондів до Національного агентства відповідно до законодавства про політичні партії або Виборчого кодексу України.

3. Для цілей цих критеріїв:

1) нормативно-правові акти Національного агентства вважаються актуальними у разі їх відповідності законодавству та їх регулярного перегляду. Критерії, за якими оцінюється актуальність нормативно-правових актів Національного агентства, вважаються досягнутими у разі, коли Національним агентством протягом усього періоду часу, що є об’єктом оцінки, у розумні строки вжито заходів до приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із законодавством, а також забезпечено перегляд таких актів з метою врахування оцінки практики їх застосування, у тому числі оцінки ефективності;

2) методичні рекомендації та інші інформаційно-роз’яснювальні матеріали Національного агентства вважаються актуальними у разі їх відповідності законодавству, задоволення потреб відповідних цільових аудиторій. Критерії, за якими оцінюється актуальність методичних рекомендацій та інших інформаційно-роз’яснювальних матеріалів Національного агентства, вважаються досягнутими у разі, коли в таких матеріалах враховані потреби цільових аудиторій і результати проведених опитувань (у разі їх проведення), а Національним агентством впроваджено сучасні методи поширення таких матеріалів;

3) нормативно-правовий акт Національного агентства вважається таким, що підготовлений з дотриманням принципу прозорості у разі дотримання таких умов:

Національним агентством щодо проекту документа проведені відповідно до законодавства публічні консультації з наданням заінтересованим сторонам достатнього часу і можливості взяти участь у консультаціях;

на офіційному веб-сайті Національного агентства за результатами публічних консультацій оприлюднений звіт із поясненням причин неврахування або часткового врахування окремих пропозицій;

документ та проект документа оприлюднені на офіційному веб-сайті Національного агентства відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

4) порушення чи інші факти вважаються системними, якщо вони у період, щодо якого проводиться оцінка, становили усталену практику і не були поодинокими випадками;

5) нормативно-правовий акт, рішення чи інший документ Національного агентства (методологія, методичні рекомендації, інформаційно-роз’яснювальний матеріал тощо) вважається таким, що у період, щодо якого проводиться оцінка, не має суттєвих обґрунтованих зауважень, якщо документ відповідає законодавству та його реалізація забезпечує досягнення цілей прийняття такого документа.

4. Критеріями оцінювання у сфері формування, реалізації, а також координації, моніторингу та оцінки ефективності реалізації Національним агентством державної антикорупційної політики є:

1) забезпечення застосування на практиці Методики стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні, яка у період, щодо якого проводиться оцінка, була актуальною, відповідала принципу прозорості та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень;

2) забезпечення формування державної антикорупційної політики шляхом розроблення та оновлення відповідних документів політики з використанням не менш як п’яти з таких джерел:

оцінка корупційних ризиків у пріоритетних сферах, визначених Національним агентством;

результати аналізу реалізації попередніх документів державної антикорупційної політики;

опитування заінтересованих сторін, зокрема експертів, публічних службовців, представників громадських об’єднань та бізнесу, домогосподарств тощо;

статистика виявлення і притягнення до відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень;

публічно доступні дослідження національних чи міжнародних організацій, наукові дослідження;

показники та оцінка міжнародних організацій та міжнародних моніторингових механізмів;

дослідження стану корупції та антикорупційних заходів, підготовлені на замовлення Національного агентства;

3) подання без необґрунтованих затримок Національним агентством на розгляд Кабінету Міністрів України проектів Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми з її виконання, які у період, щодо якого проводиться оцінка, були актуальними, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень;

4) застосування на практиці порядку координації реалізації Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми з її виконання, який у період, щодо якого проводиться оцінка, був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень;

5) забезпечення моніторингу та оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми з її виконання у визначеному Національним агентством порядку, що у період, щодо якого проводиться оцінка, був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень;

6) забезпечення без необґрунтованих затримок розроблення проектів нормативно-правових актів та виконання інших заходів, віднесених до сфери відповідальності Національного агентства згідно з Антикорупційною стратегією та державною антикорупційною програмою з її виконання;

7) забезпечення своєчасної підготовки та оприлюднення у період, щодо якого проводиться оцінка, національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, яка містить результати ретельного та безстороннього аналізу ситуації, що склалася із запобіганням та протидією корупції;

8) розроблення та використання цифрових інструментів для збору, проведення аналізу, візуалізації та поширення інформації під час координації, здійснення моніторингу та оцінки реалізації державної антикорупційної політики та залучення представників громадськості до таких процесів (за згодою чи ініціативою).

5. Критеріями оцінювання у сфері організації здійснення Національним агентством заходів із запобігання та виявлення корупції є:

1) затвердження методології управління корупційними ризиками у діяльності органів влади, яка була актуальною, відповідала принципу прозорості та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

2) забезпечення проведення аналізу без необґрунтованих затримок та у безсторонній спосіб антикорупційних програм, поданих до Національного агентства для погодження, відповідно до встановленого порядку, який був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

3) проведення щороку оцінки корупційних ризиків не менш як в одній пріоритетній сфері, визначеній Національним агентством, та оприлюднення її результатів. При цьому така оцінка проведена на підставі методології, яка була актуальною, відповідала принципу прозорості та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

4) затвердження типової антикорупційної програми юридичної особи, яка була актуальною, відповідала принципу прозорості та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

5) проведення неупередженого систематичного моніторингу проектів актів, нормативно-правових актів та антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів відповідно до актуальної методології, яка не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка, та оприлюднення висновків експертизи;

6) забезпечення розроблення та поширення актуальних методичних рекомендацій, навчальних та інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, що були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка, а також забезпечення надання без необґрунтованих затримок загальних роз’яснень для уповноважених підрозділів (уповноважених осіб);

7) проведення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, опублікування його результатів, а також результатів власної роботи з такими уповноваженими підрозділами (уповноваженими особами). При цьому рекомендації, що надійшли до Національного агентства за результатами ознайомлення заінтересованих сторін із такими результатами аналізу, опрацьовано та враховано в його практичній діяльності;

8) забезпечення застосування на практиці у безсторонній спосіб порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 Закону України “Про запобігання корупції” (далі — Закон), що був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

9) забезпечення проведення у безсторонній спосіб та без необґрунтованих затримок спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад у визначених Законом випадках;

10) проведення аналізу застосування процедур спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад у визначених Законом випадках, з метою підвищення ефективності (результати зазначеного аналізу оприлюднено та реалізовано на практиці, зокрема, шляхом розроблення чи ініціювання розроблення відповідних проектів актів законодавства).

6. Критеріями оцінювання у сфері здійснення Національним агентством моніторингу та контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, є:

1) визначення Національним агентством порядку своєї діяльності у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, зокрема, стосовно здійснення моніторингу і контролю у зазначеній сфері. Відповідні документи були актуальними, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

2) забезпечення розроблення та поширення методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, у тому числі відповідних матеріалів для уповноважених осіб Національного агентства, які були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка; забезпечення надання без необґрунтованих затримок індивідуальних консультацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

3) забезпечення розроблення, поширення та актуалізації (за потреби) навчальних матеріалів, у тому числі онлайн-курсів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством для різних цільових аудиторій. При цьому такі навчальні матеріали були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

4) використання цифрових рішень для виявлення порушень вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

5) забезпечення виявлення з різних джерел ознак порушень вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, у тому числі на підставі звернень та повідомлень фізичних та юридичних осіб щодо можливих правопорушень, інформації у медіа та інших відкритих джерелах, застосування автоматизованих засобів проведення аналізу;

6) забезпечення без необґрунтованих затримок документування та реагування на порушення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, у визначеному законодавством порядку;

7) забезпечення складення без необґрунтованих затримок у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, протоколів про правопорушення у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (у межах компетенції) та їх надсилання в установленому порядку до суду;

8) забезпечення складення без необґрунтованих затримок у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та надсилання обґрунтованих висновків спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції;

9) забезпечення звернення за наявності підстав до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;

10) відсутність системних недоліків, які перешкоджали ефективній контрольній діяльності Національного агентства, щодо складених Національним агентством протоколів про адміністративні правопорушення, обґрунтованих висновків щодо виявлених порушень та звернення до суду з метою скасування рішень, актів, правочинів, ухвалених (здійснених) з порушенням вимог Закону у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

11) проведення аналізу застосування процедур здійснення моніторингу та контролю за дотриманням вимог законодавства щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, у тому числі відповідної судової практики, з метою підвищення ефективності таких процедур. При цьому результати зазначеного аналізу оприлюднено та реалізовано на практиці, зокрема, шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів Національного агентства;

12) забезпечення безсторонності та відсутності конфлікту інтересів у діяльності Національного агентства із здійснення моніторингу та контролю за дотриманням вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством. У разі порушення вимог безсторонності та наявності конфлікту інтересів такі порушення були не системними, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

13) отримання та використання автоматизованого доступу до всіх державних реєстрів і баз даних, необхідних для здійснення моніторингу та контролю за дотриманням вимог законодавства щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

14) забезпечення оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті статистичних результатів моніторингу та контролю за дотриманням вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

15) закриття у зв’язку із закінченням строку давності внаслідок необґрунтованої затримки Національним агентством не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, надісланих Національним агентством до суду.

7. Критеріями оцінювання у сфері здійснення Національним агентством фінансового контролю є:

1) визначення порядку діяльності Національного агентства у сфері здійснення фінансового контролю, заходи якого передбачено розділом VII Закону у період, щодо якого проводиться оцінка; відповідні акти були актуальними, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень, а документи були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень, у період, щодо якого проводить оцінка;

2) визначення і застосування на практиці порядку здійснення заходів фінансового контролю стосовно осіб, визначених у статті 52-1 Закону, який був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень;

3) забезпечення розроблення та поширення методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів з питань здійснення заходів фінансового контролю, в тому числі для уповноважених осіб Національного агентства, які у період, щодо якого проводиться оцінка, були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень;

4) забезпечення розроблення, поширення та актуалізації (за потреби) навчальних матеріалів з питань дотримання вимог фінансового контролю для різних цільових аудиторій, у тому числі онлайн-курсів. При цьому такі навчальні матеріали були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

5) забезпечення використання різних джерел виявлення можливих порушень вимог фінансового контролю, у тому числі на підставі звернень та повідомлень фізичних і юридичних осіб, інформації у медіа та інших відкритих джерел, застосування автоматизованих засобів проведення аналізу;

6) забезпечення без необґрунтованих затримок здійснення заходів фінансового контролю в порядку, визначеному законодавством;

7) забезпечення складення без необґрунтованих затримок у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, протоколів про такі правопорушення у сфері здійснення фінансового контролю (у межах компетенції) та їх надсилання в установленому порядку до суду;

8) забезпечення складення без необґрунтованих затримок та надсилання:

обґрунтованого висновку до компетентних органів у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, виявленого за результатами здійснення заходів фінансового контролю;

відповідних матеріалів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі виявлення ознак необґрунтованості активів;

9) відсутність системних недоліків, які перешкоджали ефективній контрольній діяльності Національного агентства у сфері здійснення фінансового контролю, під час складення Національним агентством протоколів про адміністративні правопорушення, обґрунтованих висновків та матеріалів за результатами здійснення заходів фінансового контролю. При цьому щодо окремих порушень Національним агентством вжито належних заходів реагування, передбачених законодавством;

10) відсутність випадків порушення Національним агентством гарантій суддівської незалежності під час здійснення заходів фінансового контролю щодо суддів та суддів Конституційного Суду України;

11) відбір декларацій для проведення повної перевірки у період, щодо якого проводиться оцінка, ґрунтується на результатах оцінки ризиків та стосується не менш як 60 відсотків усіх відібраних у період оцінювання декларацій осіб, що займають (займали) відповідальне або особливо відповідальне становище чи посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, або під час відбору яких виявлено можливі ознаки недостовірних відомостей, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внаслідок чого настає адміністративна відповідальність, або на суму понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внаслідок чого настає кримінальна відповідальність, або ознаки необґрунтованості активів чи незаконного збагачення;

12) завершення не менш як 30 відсотків загальної кількості здійснених контролів щодо повноти заповнення декларацій, повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя (крім декларацій, поданих працівниками Національного агентства) з виявленням ознак недостовірних відомостей, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внаслідок чого настає адміністративна відповідальність, або на суму понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внаслідок чого настає кримінальна відповідальність, або ознак незаконного збагачення чи ознак необґрунтованості активів;

13) отримання безпосереднього автоматизованого доступу до всіх державних реєстрів і баз даних та їх використання, що необхідні для здійснення контролю та перевірки декларацій;

14) проведення та оприлюднення результатів проведення аналізу застосування процедур здійснення контролю та перевірки декларацій з метою підвищення їх ефективності, у тому числі судової практики у сфері здійснення фінансового контролю; реалізація на практиці рекомендацій за результатами такого аналізу, зокрема шляхом внесення змін до нормативно-правових актів Національного агентства;

15) закриття судом у зв’язку із закінченням строку давності внаслідок необґрунтованої затримки Національним агентством не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог фінансового контролю, надісланих Національним агентством до суду;

16) забезпечення оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті статистичних результатів здійснення заходів фінансового контролю;

17) забезпечення функціональної ефективності Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі шляхом оприлюднення відомостей у формі відкритих даних.

Показниками ефективності є, зокрема, але не виключно: функціонування реєстру, його стабільність, відкритість для громадськості, зручність реєстру (його інтерфейсу) для використання, наявність пошуку, фільтрації, завантаження даних;

18) забезпечення безсторонності та відсутності конфлікту інтересів у діяльності Національного агентства із здійснення заходів фінансового контролю. У разі порушення вимог безсторонності та наявності конфлікту інтересів такі порушення у період, щодо якого проводиться оцінка, не були системними, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством.

8. Критеріями оцінювання у сфері забезпечення Національним агентством законності та прозорості у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній є:

1) забезпечення застосування на практиці нормативно-правових актів з питань звітності та контролю за фінансуванням політичних партій, що були актуальними, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

2) забезпечення розроблення та поширення актуальних методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів з питань дотримання правил фінансування політичних партій, а також подання такими партіями фінансової звітності, що не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

3) забезпечення використання різних джерел виявлення можливих порушень правил фінансування політичних партій чи подання ними фінансової звітності, у тому числі отриманої від фізичних або юридичних осіб інформації, у медіа та інших відкритих джерелах, яка містить фактичні дані, що можуть бути перевірені;

4) здійснення без необґрунтованих затримок державного контролю за дотриманням правил фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності у порядку, визначеному законодавством;

5) забезпечення подання без необґрунтованих затримок до суду позовів у разі виявлення фактів, які свідчать, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані нею на цілі, не передбачені законом;

6) вжиття заходів без необґрунтованих затримок щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній;

7) вжиття заходів без необґрунтованих затримок до забезпечення притягнення винних до кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній;

8) відсутність системних недоліків, які у період, щодо якого проводиться оцінка, перешкоджали ефективній контрольній діяльності Національного агентства щодо складених протоколів про адміністративні правопорушення та їх надсилання в установленому порядку до суду, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

9) закриття у зв’язку із закінченням строку давності внаслідок необґрунтованості затримок Національним агентством не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог законодавства про фінансування політичних партій, надісланих Національним агентством до правоохоронних органів чи суду;

10) забезпечення безсторонності та відсутності конфлікту інтересів у діяльності Національного агентства із здійснення державного контролю за дотриманням правил фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності. У разі порушення вимог безсторонності та наявності конфлікту інтересів такі порушення у період, щодо якого проводиться оцінка, не були системними, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

11) проведення та оприлюднення результатів аналізу застосування процедур здійснення державного контролю за дотриманням правил фінансування політичних партій, подання ними фінансової звітності з метою підвищення їх ефективності, у тому числі відповідної судової практики у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній; реалізація рекомендацій за результатами зазначеного аналізу на практиці, зокрема, шляхом внесення змін до нормативно-правових актів Національного агентства;

12) забезпечення оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті статистичних результатів здійснення державного контролю за дотриманням правил фінансування політичних партій, подання ними фінансової звітності, а також вжиття Національним агентством у межах повноважень заходів реагування на виявлені порушення;

13) забезпечення функціональної ефективності Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, в тому числі шляхом оприлюднення відомостей у формі відкритих даних.

9. Критеріями оцінювання діяльності Національного агентства у сфері захисту викривачів корупції є:

1) забезпечення розроблення та поширення методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів з питань захисту викривачів для державних органів, інших організацій та викривачів, які були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

2) забезпечення надання без необґрунтованих затримок індивідуальних консультацій з питань захисту прав викривачів;

3) забезпечення без необґрунтованих затримок захисту викривачів згідно із законодавством у разі відповідного звернення або отримання інформації з інших джерел;

4) забезпечення здійснення без необґрунтованих затримок заходів для представництва в суді інтересів викривача в усіх випадках, визначених законодавством;

5) забезпечення без необґрунтованих затримок вжиття заходів до притягнення до відповідальності осіб у всіх випадках встановлення Національним агентством ознак порушень законодавства про захист прав викривачів;

6) забезпечення безсторонності та відсутності конфлікту інтересів у діяльності Національного агентства із здійснення захисту викривачів корупції. У разі порушення вимог безсторонності та відсутності конфлікту інтересів такі порушення у період, щодо якого проводиться оцінка, не були системними, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

7) впровадження системи здійснення заходів щодо недопущення несанкціонованого розголошення (витоків) інформації з обмеженим доступом щодо викривачів;

8) відсутність системних недоліків, які перешкоджали ефективній діяльності Національного агентства щодо вжиття заходів із захисту викривачів корупції, у тому числі заходів для представництва в суді інтересів викривача, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

9) забезпечення оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті статистичних результатів здійснення захисту викривачів корупції та моніторингу виконання відповідного законодавства у сфері захисту викривачів корупції, а також результатів захисту прав викривачів, якщо зазначене не порушує вимоги конфіденційності;

10) забезпечення функціональної ефективності Єдиного порталу повідомлень викривачів.

10. Критеріями оцінювання діяльності Національного агентства у сфері дотримання вимог законодавства з питань лобіювання є:

1) визначення порядку здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства з питань лобіювання. При цьому відповідні акти у період, щодо якого проводиться оцінка, були актуальними, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень;

2) забезпечення застосування на практиці Положення про Реєстр прозорості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 р. № 1175 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 95, ст. 6148), та функціональної ефективності Реєстру прозорості відповідно до Закону України “Про лобіювання”;

3) забезпечення розроблення та поширення рекомендаційних роз’яснень з питань застосування актуальних актів законодавства у сфері лобіювання, що у період, щодо якого проводиться оцінка, відповідали принципу прозорості та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень; забезпечення надання без необґрунтованих затримок методичної та консультаційної допомоги з питань застосування законодавства у сфері лобіювання;

4) забезпечення складення без необґрунтованих затримок у разі виявлення ознак адміністративних правопорушень щодо незаконного лобіювання відповідних протоколів про правопорушення та їх надсилання в установленому порядку до суду;

5) забезпечення складення без необґрунтованих затримок у разі виявлення ознак адміністративних правопорушень щодо порушення законодавства у сфері лобіювання відповідних протоколів про правопорушення та їх надсилання в установленому порядку до суду;

6) забезпечення без необґрунтованих затримок зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання в усіх випадках виявлення підстав, передбачених Законом України “Про лобіювання”;

7) відсутність системних недоліків, які перешкоджали ефективній контрольній діяльності Національного агентства щодо вжиття заходів реагування у разі виявлення порушення законодавства про лобіювання, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

8) забезпечення безсторонності та відсутності конфлікту інтересів у діяльності Національного агентства у сфері дотримання вимог законодавства з питань лобіювання. У разі порушення вимог безсторонності та наявності конфлікту інтересів такі порушення у період, щодо якого проводиться оцінка, не були системні, а щодо окремих порушень — вжиття Національним агентством належних заходів реагування, передбачених законодавством;

9) забезпечення оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей щодо виявлення та реагування на випадки порушення законодавства про лобіювання, а також забезпечення на своєму офіційному веб-сайті доступу до Реєстру прозорості відповідно до закону.

11. Критеріями оцінювання взаємодії Національного агентства з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами іноземних держав, міжнародними організаціями та громадськістю є:

1) забезпечення ефективної співпраці з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та іншими суб’єктами з питань розроблення, обговорення та ухвалення нормативно-правових актів, які визначають державну антикорупційну політику або можуть вплинути на неї;

2) забезпечення ефективної співпраці з органами державної влади, взаємодія з якими має суттєве значення для успішного здійснення Національним агентством власних повноважень (Офіс Генерального прокурора, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тощо);

3) забезпечення ефективної співпраці з органами державної влади, іншими суб’єктами з питань доступу Національного агентства до баз даних, реєстрів, інших інформаційних систем та електронної інформаційної взаємодії з метою здійснення повноважень Національного агентства;

4) забезпечення ефективної координації виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики;

5) забезпечення ефективної співпраці, зокрема шляхом обміну інформацією, з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

6) проведення відповідно до законодавства публічних консультацій щодо усіх розроблених Національним агентством проектів нормативно-правових актів, які становлять суспільний інтерес;

7) забезпечення ефективної співпраці з Громадською радою при Національному агентстві, що створило умови для повноцінного виконання Громадською радою своєї контрольної функції;

8) забезпечення проведення та врахування результатів опитувань щодо ефективності діяльності Національного агентства у сфері формування та координації реалізації антикорупційної політики, забезпечення дотримання та здійснення заходів фінансового контролю, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, дотримання законодавства про фінансування політичних партій, захисту прав викривачів, дотримання законодавства про лобіювання тощо;

9) забезпечення опрацювання запитів на інформацію відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

12. Критеріями оцінювання управління та організаційної спроможності Національного агентства є:

1) інституційна спроможність Національного агентства, що дає змогу органу бути незалежним на практиці;

2) відповідність обсягу видатків, передбаченого на діяльність Національному агентству згідно з державним бюджетом, обсягу видатків, визначеному Національним агентством у його бюджетному запиті, або обсяг видатків, передбачений на діяльність Національному агентству згідно з державним бюджетом, менший за обсяг видатків, визначений Національним агентством у його бюджетному запиті, не більше як на 10 відсотків;

3) відсутність суттєвих обґрунтованих зауважень до структури, штатного розпису і розподілу обов’язків між керівництвом Національного агентства, які забезпечують ефективне виконання функцій Національного агентства;

4) забезпечення реалізації стратегії інституційного розвитку, що була актуальною, відповідала принципу прозорості та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

5) забезпечення застосування на практиці положення про відкритий конкурс у Національному агентстві, що було актуальним, відповідало принципу прозорості та не мало суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

6) здійснення добору на зайняття вакантних посад державної служби в Національному агентстві відкрито та прозоро на підставі результатів оцінки компетентностей та доброчесності кандидатів на посади без випадків неналежного втручання або прийняття рішень з конфліктом інтересів;

7) забезпечення проходження працівниками Національного агентства не менш як раз на два роки підвищення кваліфікації та вдосконалення власних знань і навичок, у тому числі навчання з питань доброчесності, дотримання вимог антикорупційного законодавства та стандартів етичної поведінки, з урахуванням планів особистісного розвитку та результатів оцінки потреб професійної підготовки (підвищення кваліфікації);

8) забезпечення реалізації власної антикорупційної програми на підставі оцінки корупційних ризиків, що була актуальною та не мала суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

9) забезпечення застосування на практиці порядку проведення перевірок на доброчесність щодо працівників Національного агентства, порядку здійснення моніторингу способу життя працівників Національного агентства, порядку проведення повних перевірок декларацій працівників Національного агентства, що були актуальними та не мали суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

10) забезпечення належного реагування на всі випадки сповіщення уповноваженими особами Національного агентства про випадки внутрішнього (у межах Національного агентства) або зовнішнього втручання в їх діяльність, а також на повідомлення викривачів;

11) забезпечення належного реагування на всі випадки виявлення можливих протиправних дій чи бездіяльності працівника Національного агентства;

12) забезпечення функціонування системи автоматизованого розподілу між уповноваженими особами Національного агентства перевірок, що проводяться Національним агентством, без неналежного втручання, на підставі порядку, що був актуальним, відповідав принципу прозорості та не мав суттєвих обґрунтованих зауважень у період, щодо якого проводиться оцінка;

13) відсутність випадків, що свідчать про порушення Національним агентством законодавства про публічні закупівлі чи бюджетного законодавства, які призвели або можуть призвести до значних збитків (шкоди);

14) забезпечення ефективного функціонування підрозділів внутрішнього контролю та запобігання корупції, що мали персонал у достатній кількості та діяли відповідно до законодавства. Показниками ефективності зазначених підрозділів є, зокрема, але не виключно: забезпечення виконання основних завдань, визначених Законом та положеннями про такі підрозділи, що затверджуються Головою Національного агентства; дотримання працівниками підрозділів внутрішнього контролю та запобігання корупції правил етичної поведінки, відповідність вимогам рівня професійної компетенції; досягнення підрозділом поставленої мети;

15) забезпечення ефективного функціонування дисциплінарної комісії, яка діяла у професійний та безсторонній спосіб. Показниками ефективності функціонування дисциплінарної комісії є, зокрема, але не виключно: своєчасність розгляду справ; дотримання процедури розгляду; притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності у разі наявності підстав;

16) забезпечення Головою Національного агентства організаційної і функціональної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту, своєчасного розгляду аудиторських звітів і рекомендацій та вжиття відповідних заходів для впровадження аудиторських рекомендацій;

17) забезпечення Головою Національного агентства у своїй роботі та діяльності Національного агентства незалежності від зовнішнього впливу, тиску або іншого неналежного втручання;

18) відповідність Голови Національного агентства вимогам доброчесності, а саме: непідкупність матеріальною чи нематеріальною вигодою; відсутність випадків конфлікту інтересів під час призначення на посаду у Національному агентстві; невчинення кримінальних корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень; дотримання правил етичної поведінки; відповідність активів у власності чи контролі Голови Національного агентства та членів його сім’ї, витрат та зобов’язань законним джерелам доходів;

19) забезпечення Головою Національного агентства високого рівня професійних знань і навичок, розважливості і старанності в роботі, законності діяльності Національного агентства, уміння визначати стратегічні цілі та пріоритети Національного агентства та забезпечувати їх досягнення;

20) забезпечення Головою Національного агентства прозорості діяльності Національного агентства.”.

2. Методику проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджену зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

“ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 травня 2020 р. № 458

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 4 листопада 2026 р. № 1383)

МЕТОДИКА

проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

Загальні положення

1. Ця Методика визначає порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — оцінка) Комісією з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Комісія).

2. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

методи оцінки — способи отримання, обробки та проведення аналізу інформації про об’єкти проведення оцінки;

об’єкт проведення оцінки — визначена законодавством сфера діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство), щодо якої Комісія проводить оцінку.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання корупції” (далі — Закон) та інших нормативно-правових актах, що не суперечать Закону.

3. Оцінка проводиться за принципами:

1) об’єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Комісії;

2) достовірності і повноти інформації, що використовується Комісією;

3) системності та комплексності;

4) невтручання в діяльність Комісії та її членів, якщо така діяльність провадиться в межах законодавства, самостійності під час прийняття нею рішень;

5) відкритості та публічності діяльності Комісії.

Для проведення оцінки Комісія збирає інформацію з різних джерел. Висновки Комісії повинні ґрунтуватися на належній інформації у достатньому обсязі, що доступна Комісії. Інформація вважається належною, якщо вона стосується об’єктів проведення оцінки, є надійною та достовірною. Інформація вважається достатньою, якщо її зміст і обсяг містять усі необхідні дані для прийняття обґрунтованого рішення.

Під час проведення оцінки члени Комісії керуються своїм професійним судженням і застосовують свої знання, навички та досвід для ухвалення обґрунтованих рішень.

Члени Комісії, їх помічники, секретаріат Комісії під час проведення оцінки діють сумлінно, неупереджено та незалежно, з дотриманням стандартів професійної етики та доброчесності.

Помічники членів Комісії та секретаріат Комісії зобов’язані інформувати Комісію про факти та обставини, які мають значення для проведення оцінки, об’єктивно, неупереджено та у повному обсязі.

Мета, завдання та порядок проведення оцінки

4. Оцінка проводиться з метою встановлення ефективності діяльності Національного агентства щодо визначених законодавством сфер його діяльності.

5. Оцінка проводиться кожні два роки.

6. Оцінка проводиться Комісією у складі трьох осіб, що призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до її проведення надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Визначення донорів та подання ними пропозицій щодо кандидатів до складу Комісії здійснюється відповідно до статті 6 Закону.

Комісія затверджує регламент своєї роботи, а також визначає строки, етапи та графік проведення оцінки, орієнтовну структуру звіту оцінки, інші аспекти діяльності Комісії, що не визначені в Законі та цій Методиці.

Комісія інформує Національне агентство про строки, етапи та графік проведення оцінки протягом п’яти днів з дня їх визначення або зміни.

Комісія обирає голову Комісії з числа своїх членів.

Для забезпечення належної та своєчасної комунікації між Комісією та Національним агентством Комісія визначає контактну особу з числа членів Комісії або їх помічників, якій Національне агентство може надавати інформацію, а також звертатися до неї з питаннями або уточненнями.

Голова Національного агентства визначає відповідну контактну особу від Національного агентства.

Відповідні контактні особи зобов’язані розкривати інформацію про одержану інформацію чи звернення з питаннями, уточненнями Комісії або Національного агентства.

7. Основними завданнями Комісії є:

1) збір, обробка, узагальнення та проведення аналізу інформації про об’єкти проведення оцінки, визначені цією Методикою;

2) проведення оцінки;

3) підготовка та оприлюднення звіту Комісії про ефективність діяльності Національного агентства.

8. Об’єктами проведення оцінки Комісією є такі сфери діяльності Національного агентства:

1) формування, реалізація, а також координація, здійснення моніторингу та проведення оцінки ефективності реалізації Національним агентством державної антикорупційної політики;

2) організація здійснення Національним агентством заходів із запобігання та виявлення корупції;

3) здійснення Національним агентством моніторингу та контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

4) здійснення Національним агентством фінансового контролю;

5) забезпечення Національним агентством законності та прозорості у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній;

6) діяльність Національного агентства у сфері захисту викривачів корупції;

7) діяльність Національного агентства у сфері дотримання вимог законодавства з питань лобіювання;

8) взаємодія Національного агентства з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами іноземних держав, міжнародними організаціями та громадськістю;

9) управління та організаційна спроможність Національного агентства.

Оцінка проводиться за кожним із зазначених об’єктів відповідно до критеріїв проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджених постановою.

9. Під час проведення оцінки Комісія враховує такі аспекти:

1) інституційна та операційна незалежність Національного агентства;

2) наявність ресурсів для провадження діяльності;

3) зовнішні фактори, що впливають на ефективність діяльності Національного агентства.

Методи оцінки

10. Під час проведення оцінки Комісія застосовує такі методи:

1) базове анкетування.

Комісія готує і надсилає до Національного агентства, а також інших визначених Комісією заінтересованих сторін базову оцінювальну анкету для отримання інформації про об’єкти проведення оцінки, зазначені у пункті 8 цієї Методики (зокрема про діяльність, результати діяльності Національного агентства, наслідки і вплив його роботи, оцінку потенціалу і викликів Національного агентства, а також про рівень виконання завдань, визначений за показниками, що характеризують його роботу).

Комісія визначає строк надання відповіді на базову оцінювальну анкету, який повинен бути розумним з урахуванням обсягу запитуваної інформації, але не більшим за 30 робочих днів;

2) інтерв’ю.

Комісія проводить інтерв’ю з визначеними нею заінтересованими сторонами, до яких, зокрема, можуть належати:

керівництво та інші працівники Національного агентства;

керівництво та інші працівники інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;

члени комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання формування та реалізації антикорупційної політики;

члени Громадської ради при Національному агентстві та представники інших громадських організацій;

експерти з антикорупційних питань і належного урядування, науковці;

представники міжнародних організацій, донорських організацій та проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій;

представники громадських об’єднань, бізнес-асоціацій, інших юридичних осіб;

інші заінтересовані сторони;

3) можливість обговорення у форматі фокус-груп, яке проводиться Комісією з працівниками Національного агентства та/або іншими заінтересованими сторонами, визначеними Комісією;

4) надсилання запиту щодо інформації та опитування.

Комісія може запросити додаткову інформацію та документи в Національного агентства або інших заінтересованих сторін, у тому числі шляхом надсилання опитувальників. Комісія з урахуванням обсягу запитуваної інформації чи документів визначає розумний строк надання відповіді на її запит, який становить не більш як 10 робочих днів.

Комісія може проводити онлайн-опитування, у тому числі анонімні, серед працівників Національного агентства або інших заінтересованих осіб;

5) проведення аналізу матеріалів справ.

З метою проведення оцінки Комісія може проаналізувати матеріали окремих справ, а саме перевірок, контрольних, моніторингових та інших визначених законодавством заходів, віднесених до повноважень Національного агентства, що здійснювалися ним у період, щодо якого проводиться оцінка, незалежно від часу завершення таких заходів.

Комісія визначає відповідні справи самостійно або на підставі первинного переліку справ відповідної категорії, що формується Національним агентством на запит Комісії. Комісія визначає строк та спосіб надання Національним агентством первинного переліку справ певної категорії та матеріалів справ, відібраних Комісією для проведення аналізу, про що зазначає в запиті до Національного агентства.

Строк надання відповіді повинен бути розумним з урахуванням обсягу запитуваної інформації, але становити не більш як 10 робочих днів;

6) збір даних з відкритих джерел.

Комісія збирає іншу доступну інформацію про об’єкти проведення оцінки, у тому числі документи міжнародних організацій, звіти і повідомлення громадських об’єднань, дослідження, публікації в медіа;

7) проведення аналізу інформації.

Комісія проводить аналіз та узагальнення інформації, отриманої за результатами інтерв’ю, обговорення у форматі фокус-груп, запитів інформації та документів, опитувань, аналізу матеріалів справ, а також іншої доступної інформації про об’єкти проведення оцінки.

11. Для проведення оцінки члени Комісії мають право:

1) доступу до інформації та документів, що наявні у володінні Національного агентства (у тому числі до інформації з обмеженим доступом у порядку, визначеному законодавством);

2) проводити конфіденційні інтерв’ю з працівниками Національного агентства, працівниками інших державних органів, а також іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідною (необхідними) для проведення оцінки;

3) звертатися до державних органів, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки;

4) на отримання допомоги помічників. Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням відповідних обов’язків.

Члени Комісії забезпечують захист та нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку із здійсненням своїх повноважень.

Будь-які фізичні чи юридичні особи можуть надавати Комісії інформацію, необхідну для оцінки, зокрема анонімно. Комісія розглядає анонімну інформацію, якщо вона стосується об’єктів проведення оцінки та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Комісія оприлюднює адресу електронної пошти для надання їй інформації.

Комісія може використовувати будь-яку додаткову інформацію, необхідну для забезпечення повноти та об’єктивності оцінки.

Порядок проведення оцінки та оформлення її результатів

12. За результатами проведення оцінки Комісія готує проект звіту оцінки, який надає Національному агентству для висловлення зауважень та пропозицій в установлений Комісією строк, що повинен становити не менш як 10 робочих днів.

Комісія оприлюднює зауваження і пропозиції, що надійшли від Національного агентства в установлений строк, а також свою відповідь на них у разі їх неврахування чи неповного врахування.

Комісія після розгляду зауважень і пропозицій, якщо вони надійшли від Національного агентства в установлений строк, готує остаточний проект звіту оцінки та розглядає його відповідно до регламенту Комісії.

Рішення Комісії про затвердження звіту оцінки вважається ухваленим, якщо за нього проголосували всі члени Комісії.

13. У звіті оцінки повинні міститися:

1) висновок щодо досягнення кожного з критеріїв на підставі результатів аналізу, проведеного за кожним з об’єктів проведення оцінки, визначених пунктом 8 цієї Методики, а також висновок щодо ефективності Національного агентства за кожним об’єктом проведення оцінки;

2) загальний висновок Комісії щодо ефективності діяльності Національного агентства, який ґрунтується на результатах аналізу стану досягнення критеріїв за об’єктами проведення оцінки та висновках щодо ефективності Національного агентства за об’єктами проведення оцінки;

3) рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства, надіслані Національному агентству або іншим державним органам, заінтересованим сторонам.

14. Аналіз досягнення критеріїв за об’єктами проведення оцінки проводиться з урахуванням таких положень:

1) критерії, яких згідно з рішенням Комісії не було досягнуто внаслідок дій, бездіяльності чи прийняття рішення іншими суб’єктами або внаслідок надзвичайної чи невідворотної за певних умов події (непереборної сили), не враховуються під час визначення співвідношення досягнутих та недосягнутих критеріїв за об’єктом проведення оцінки;

2) Комісія ухвалює рішення про досягнення критерію, якщо наявна в неї інформація свідчить, що критерій було скоріше досягнуто, ніж не досягнуто;

3) Комісія може ухвалити рішення про недостатність наявної в неї інформації для висновку про досягнення чи недосягнення критерію. У такому разі критерій не враховується під час визначення співвідношення досягнутих та недосягнутих критеріїв за об’єктом проведення оцінки лише у разі, коли Комісія вирішить, що Національне агентство не мало об’єктивної можливості вчасно подати відповідну інформацію;

4) будь-які попередні рішення або оцінки національних чи міжнародних органів щодо відповідності критеріям або відсутність таких рішень не мають обов’язкової сили для Комісії та не можуть перешкодити її власним висновкам.

15. Порядок визначення рівнів ефективності діяльності Національного агентства затверджується Комісією.

Діяльність Національного агентства не може бути визнана неефективною, якщо за кожним з об’єктів проведення оцінки, визначених у пункті 8 цієї Методики, Національне агентство забезпечило досягнення понад 60 відсотків критеріїв.

Наявність висновку Комісії про неефективність діяльності Національного агентства є підставою для дострокового припинення повноважень Голови Національного агентства.

У звіті оцінки можуть міститися також результати аналізу стану забезпечення незалежності Національного агентства, надання йому необхідних ресурсів та впливу інших зовнішніх чинників на ефективність діяльності Національного агентства.

16. Звіт оцінки оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом п’яти днів з дня його затвердження.

Звіт оцінки може бути також оприлюднений на офіційному веб-сайті Національного агентства.

17. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України. Фінансування діяльності Комісії та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для сприяння провадженню їх діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.”.