Люди, процеси, технології: Держспецзв’язку роз’яснила бізнесу практичні кроки для посилення безпеки

Держспецзв’язку продовжує розширювати інструментарій для посилення кіберстійкості об’єктів критичної інфраструктури та бізнесу. Про практичні механізми, які вже доступні для впровадження на підприємствах, розповів заступник директора Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Кирило Запорожець під час навчальної програми «Цифровий бізнес та його безпека», організованої Київською торгово-промисловою палатою в межах Місяця кібербезпеки, який триває в Україні.

Доповнюючи тези Голови Служби Олександра Потія щодо необхідності розбудови ринку кібербезпеки, Кирило Запорожець зосередив увагу на прикладних аспектах: як саме організації мають будувати свій захист в умовах безперервних атак. Він підкреслив, що ідеально захистити всі системи одночасно неможливо, тому Держспецзв’язку пропонує організаціям переходити до чіткого ризик-менеджменту, який складається з чотирьох етапів: оцінки поточного стану, вибору заходів, створення дорожньої карти та їхнього постійного виконання.

Для спрощення цього процесу Служба розробила єдиний Каталог заходів з кіберзахисту, який містить 106 базових кроків. Залежно від категорії критичності, організації мають впровадити визначену кількість інструментів. Наприклад, для об’єктів із високим рівнем ризику обов’язковими є 68 заходів, тоді як для державних підприємств – 23.

Ще однією важливою вимогою для критичних об’єктів є обов’язкове створення спеціалізованих підрозділів та призначення відповідального керівника з кіберзахисту (CISO). Оскільки ринок стикається з гострим дефіцитом таких управлінців, Держспецзв’язку запустила проєкт CISO Campus.

Це екосистема навчання, яка поєднує стратегічний, управлінський та практичний виміри кібербезпеки і допомагає готувати кваліфікованих лідерів як для державного, так і для приватного секторів.

Окрему увагу Кирило Запорожець приділив планам із децентралізації захисту. Держспецзв’язку розпочинає розбудову мережі регіональних центрів кіберзахисту, які посилять розподілену лінію оборони. Це дозволить надавати допомогу місцевим органам влади та регіональному бізнесу безпосередньо на місцях: від постійного моніторингу (SOC) до швидкого реагування на інциденти (CSIRT).

Спікер наголосив, що ефективність національної системи реагування базується на миттєвому обміні даними, що вкотре підтверджує необхідність глибокої інтеграції бізнесу в загальнонаціональну систему захисту.

«Держспецзв’язку розглядає кіберзахист не просто як набір технічних інструментів, а як живу екосистему. Ми будуємо її навколо трьох фундаментальних чинників: люди, процеси та технології. Наш головний урок полягає в тому, що кібербезпека – це безперервний процес, адже навіть найкращі технології та процеси неминуче дають збій, якщо персонал не підготовлений, а керівництво не бере на себе відповідальність за реальне управління ризиками», – підсумував Кирило Запорожець.