Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України
Мінфін України № 451 від 24.08.2026
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
24.08.2026 № 451
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
08 вересня 2026 року
за № 1219/46613
Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України
№ 476 від 14.09.2026}
Відповідно до частини п’ятої статті 91-1 глави 17 розділу V, частини першої статті 200 глави 28 розділу VI, частини другої статті 246, частини дванадцятої статті 249-1 глави 39, частини шостої статті 257 глави 40 розділу VIII Митного кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог законодавства,
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміну до наказу Міністерства фінансів України від 29 червня 2023 року № 355 «Про затвердження Особливостей виконання митних формальностей під час застосування спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням» та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2023 року за № 1378/40434, виключивши пункт 3.
У зв’язку з цим пункти 4–7 вважати пунктами 3–6 відповідно.
2. Внести зміну до наказу Міністерства фінансів України від 16 вересня 2024 року № 443 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей під час застосування транзитних спрощень «статус авторизованого вантажовідправника МДП» та «статус авторизованого вантажоодержувача МДП» та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2024 року за № 1479/42824, виключивши пункт 3.
У зв’язку з цим пункти 4–7 вважати пунктами 3–6 відповідно.
3. Внести зміну до пункту 2 наказу Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття місць доставки, Вимог до облаштування місць доставки та Порядку визначення товарів, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2025 року за № 1222/44628, доповнивши після абзацу третього абзацом четвертим такого змісту:
«у випадках, передбачених абзацом третім цього пункту, рішення про закриття місця доставки приймається на підставі подання відповідного структурного підрозділу митного органу без подання заяви утримувача місця доставки про закриття місця доставки.».
У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим.
4. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, що додаються.
5. Департаменту митної політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Драганчука Ю.О. та Голову Державної митної служби України Мандзія О.М.
{Наказ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 476 від 14.09.2026}
Міністр
Сергій МАРЧЕНКО
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної митної служби України
Голова Державної
регуляторної служби України
Міністр економіки та довкілля України
Міністр з відновлення, інфраструктури
та транспорту України
Заступник Міністра цифрової
трансформації України
Орест МАНДЗІЙ
Олексій КУЧЕР
Олександр КРАВЧЕНКО
Микола КАЛАШНИК
Валерія КОВАЛЬ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
24 серпня 2026 року № 451
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
08 вересня 2026 року
за № 1219/46613
Зміни
до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України
1. Абзац четвертий правил заповнення графи 30 «Місце розташування товарів» митної декларації глави 1 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 року № 296), викласти у такій редакції:
«А — місце митного оформлення, внесене до Переліку місць доставки, ведення якого передбачено положеннями Порядку відкриття та закриття місць доставки, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2025 року за № 1222/44628 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 року № 296) (далі — Перелік місць доставки), та на території якого розміщено підрозділ митного оформлення;».
2. У Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 року № 1066, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 року за № 2120/22432:
1) в абзаці другому пункту 1.2 розділу І слова «митним органом перевізнику у пункті пропуску» замінити словами «безпосередньо митним органом або через декларанта чи уповноважену ним особу перевізнику»;
2) у розділі III:
в абзаці третьому пункту 3.8 слова «роздруковує один примірник контрольного талона» замінити словами «створює контрольний талон»;
пункт 3.9 викласти у такій редакції:
«3.9. Завершення митних формальностей в митниці відправлення здійснюється шляхом проставляння відбитка штампа ПМК на всіх паперових примірниках поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів та контрольному талоні.
Паперові примірники товаротранспортного документа, рахунку-фактури (інвойсу) або іншого документа, в якому зазначено вартість товару, чи їх копії (за наявності) залишаються для зберігання у справах структурного підрозділу митниці відправлення.
Контрольний талон передається перевізнику безпосередньо митним органом або через декларанта чи уповноважену ним особу.
У разі передачі контрольного талона безпосередньо митним органом такий контрольний талон роздруковується митним органом разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код тощо), який створюється в інформаційно-комунікаційній системі митних органів з використанням засобів взаємодії інформаційно-комунікаційних систем, та містить відомості щодо товарів, зазначених у цьому талоні, в одному примірнику та засвідчується штампом ПМК.
У разі передачі контрольного талона через декларанта чи уповноважену ним особу такий контрольний талон надсилається митним органом електронним повідомленням декларанту чи уповноваженій ним особі для вручення його перевізнику в електронній або паперовій формі в одному примірнику разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код тощо), який створюється в інформаційно-комунікаційній системі митних органів з використанням засобів взаємодії інформаційно-комунікаційних систем, та містить відомості щодо товарів, зазначених у цьому талоні.
У разі отримання перевізником контрольного талона в електронній формі, такий талон роздруковується перевізником разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код тощо).»;
3) у розділі VI:
в абзаці другому пункту 6.1 цифри «60000» замінити цифрами «100000»;
у пункті 6.4:
абзаци одинадцятий, дванадцятий викласти у такій редакції:
«найменування митного органу і код пункту пропуску митниці відправлення, через який здійснюється ввезення товару на митну територію України, згідно з Класифікатором Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30 грудня 2020 року № 831) (далі — Класифікатор митних органів);
найменування митного органу і код пункту пропуску митниці призначення, через який здійснюється вивезення товару за межі митної території України, згідно з Класифікатором митних органів — у разі переміщення прохідним транзитом, а у разі ввезення на митну територію України товарів та їх переміщення внутрішнім транзитом — найменування митного органу і відомості про місце доставки згідно з Переліком місць доставки, ведення якого передбачено Порядком відкриття та закриття місць доставки, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2025 року за № 1222/44628 (далі — Перелік місць доставки);»;
абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:
«код країни відправлення (зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32 (далі — Перелік кодів країн світу для статистичних цілей));»;
4) абзац третій правил заповнення графи 99 «Позначки митниці» накладної ЦІМ, або графи 26 «Відмітки митниці» накладної УМВС, або графи 26 «Позначки митниці» накладної ЦІМ/УМВС пункту 7.20 розділу VII викласти у такій редакції:
«
»;
5) абзац четвертий пункту 8.3 розділу VIII викласти у такій редакції:
«
»;
6) в абзаці другому пункту 10.3 розділу Х слова ««Погоджено зміну митного органу призначення на ххххххххх», де ххххххххх» замінити словами ««Погоджено зміну митного органу призначення на хххххххх», де хххххххх»;
7) у тексті цього Порядку:
слова «Класифікації країн світу» у всіх відмінках замінити словами «Переліку кодів країн світу для статистичних цілей» у відповідних відмінках;
слово «дев’ятизначний» у всіх відмінках та числах виключити.
3. У Порядку відкриття та закриття місць доставки, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2025 року за № 1222/44628:
1) у розділі І:
пункт 3 викласти у такій редакції:
«3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
специфіка місця доставки — ознака територіальної належності місця доставки до відповідного об’єкта (території об’єкта) транспортної, складської або митної інфраструктури, визначених абзацом другим частини першої статті 200 Митного кодексу України (далі — Кодекс), за якою визначаються особливості створення, облаштування, функціонування місця доставки, проведення процедур відкриття / закриття місця доставки та внесення змін до відомостей щодо місця доставки:
територія (або її частина) морського чи річкового порту (терміналу);
територія (або її частина) аеропорту;
територія (або її частина) залізничної станції;
територія підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення;
територія, прилегла до складу тимчасового зберігання;
територія, прилегла до митного складу.
Для кожного місця доставки визначається тільки одна специфіка місця доставки.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Кодексом.»;
пункт 5 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Місця доставки, специфіка яких визначається як «територія підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення», можуть використовуватись усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності без обмежень.»;
пункт 7 викласти у такій редакції:
«7. Митний орган, у зоні діяльності якого функціонує місце доставки, здійснює періодичні, не рідше двох разів на рік (у першій та другій половині календарного року), перевірки за дотриманням у місцях доставки вимог цього Порядку та Вимог до облаштування місць доставки, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379 (далі — Вимоги до облаштування), із складанням Акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 615, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 15 червня 2012 року за № 981/21293 (далі — Акт огляду).
Акт огляду складається у двох примірниках. Один примірник Акта огляду вручається керівнику або представнику утримувача місця доставки, другий зберігається в митному органі не менше ніж 365 днів.
Акт огляду також складається у випадку виявлення недотримання утримувачем місця доставки вимог цього Порядку або Вимог до облаштування під час виконання посадовими особами митного органу митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень під час перебування на території місця доставки.
Утримувач місця доставки протягом 30 днів з дня отримання примірника Акта огляду, в якому митним органом зазначені виявлені порушення вимог законодавства, повинен усунути такі порушення та забезпечити подальше виконання вимог цього Порядку та Вимог до облаштування.
Митний орган після закінчення 30-денного строку, встановленого утримувачу місця доставки для усунення виявлених митним органом порушень вимог цього Порядку та Вимог до облаштування, здійснює перевірку дотримання у місці доставки вимог цього Порядку та Вимог до облаштування щодо усунення виявлених порушень із складанням Акта огляду.
Положення цього пункту застосовуються до:
місць доставки для автомобільного транспорту, крім місць доставки, де митний орган є утримувачем такого місця доставки;
місць доставки для інших, крім автомобільного, видів транспорту, якщо територія таких місць доставки є прилеглою до складу тимчасового зберігання або митного складу;
місць доставки для інших, крім автомобільного, видів транспорту, створених на території підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення.»;
2) у розділі II:
абзац восьмий пункту 1 викласти у такій редакції:
«відомості, необхідні для організації функціонування місця доставки (відомості про отримані авторизації складських об’єктів (номер авторизації), особливості використання місця доставки всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності без обмежень або лише одним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності — утримувачем місця доставки тощо).»;
пункт 2 викласти у такій редакції:
«2. До заяви про відкриття місця доставки з урахуванням специфіки місця доставки та виду транспорту, яким доставлятимуться товари, додаються оригінали або засвідчені заявником у визначеному законодавством порядку копії:
документів, які підтверджують право користування підприємством — утримувачем місця доставки територією, на якій заплановано розташування місця доставки (за наявності);
технічних паспортів (специфікацій) на обладнання системи відеоспостереження (далі — СВС), засоби автоматичного зчитування та фіксації даних номерних знаків (реєстраційних номерів) автомобільних транспортних засобів — якщо облаштування місця доставки такими технічними засобами визначено Вимогами до облаштування;
документів, які підтверджують відповідність автомобільних ваг вимогам їх експлуатації (технічні паспорти, сертифікати / декларації відповідності (за наявності), документи про їх повірку) — якщо облаштування місця доставки автомобільними вагами визначено Вимогами до облаштування;
підписаний заявником схематичний план території, на якій заплановано розташування місця доставки, або території, що прилягає до відповідного об’єкта, на якій заплановано розташування місця доставки, із позначенням:
меж території місця доставки;
окремих елементів об’єктів транспортної, складської, митної інфраструктури (складських, офісних будівель, майданчиків, стоянок транспортних засобів тощо);
усіх в’їздів та виїздів, під’їзних шляхів та схеми руху — тільки для автомобільного транспорту;
місць розташування відеокамер СВС з позначенням їх кутів огляду та іншого обладнання, якщо облаштування місця доставки СВС визначено Вимогами до облаштування.
Подання заяви та документів в електронній формі здійснюється з накладенням на них кваліфікованого чи удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо документи, подання яких передбачено цим Порядком, містяться в інформаційно-комунікаційних системах, копії таких документів не подаються, а в заяві зазначаються необхідні відомості для відкриття, закриття або внесення змін до відомостей щодо місця доставки.
У такому випадку необхідні документи митниця отримує без участі суб’єкта звернення на підставі зазначених у заяві відомостей шляхом доступу суб’єкта надання публічної послуги до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в порядку електронної інформаційної взаємодії засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» відповідно до вимог Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606.»;
пункт 6 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Огляд місць доставки, специфіку яких визначено як «територія морського чи річкового порту (терміналу)», «територія (або її частина) аеропорту» чи «територія (або її частина) залізничної станції» не є обов’язковим та здійснюється за рішенням митного органу.»;
пункт 7 після слів «митного органу» доповнити словами та цифрами «, крім випадків неусунення утримувачем місця доставки порушень вимог законодавства, встановлених за результатами здійснення перевірки відповідно пункту 7 розділу І цього Порядку»;
пункт 8 викласти у такій редакції:
«8. Під час розгляду заяви та доданих до неї документів митним органом також враховується інформація, зазначена в Акті огляду (у разі його проведення), дотримання вимог пункту 4 розділу І цього Порядку та з урахуванням наявності можливостей, зазначених у пункті 5 розділу І цього Порядку.»;
пункт 9 виключити;
3) у розділі III:
пункти 1, 2 викласти у такій редакції:
«1. Підставою для прийняття рішення про відкриття, відмову у відкритті, закриття або внесення змін до відомостей щодо місця доставки є заява утримувача місця доставки, подана митниці, або подання відповідного структурного підрозділу митного органу, оформлене службовою або доповідною запискою.
2. Рішення про відкриття, закриття або внесення змін до відомостей щодо місця доставки приймаються керівником митниці (або уповноваженою особою) та оформлюються шляхом видання наказу митного органу.
У разі зміни утримувача місця доставки для забезпечення його безперервного функціонування рішення про закриття такого місця доставки приймається митним органом одночасно з рішенням про відкриття нового місця доставки з урахуванням змін утримувача місця доставки та оформлюється шляхом видання окремого відповідного наказу про закриття та відкриття місця доставки у зв’язку зі зміною утримувача місця доставки.
Рішення про відмову у відкритті місця доставки приймається керівником митниці (або уповноваженою особою) та оформлюється листом митного органу із зазначенням причин такого рішення, а у разі якщо утримувачем місця доставки є митний орган — шляхом накладення відповідної резолюції на службовій або доповідній записці.
У разі прийняття рішення про відмову у відкритті місця доставки або рішення про закриття місця доставки митний орган надсилає таке рішення заявнику в письмовій формі із зазначенням причин відмови у відкритті місця доставки або закриття місця доставки.»;
пункт 12 викласти у такій редакції:
«12. Митний орган приймає рішення про закриття місця доставки у разі:
подання заяви утримувачем місця доставки про закриття місця доставки
або
подання відповідного структурного підрозділу митного органу про:
недоцільність подальшого функціонування місця доставки, утримувачем якого є митний орган;
зміну зони діяльності або припинення діяльності митного органу або його структурного підрозділу (підрозділу митного оформлення), у зоні діяльності якого функціонує місце доставки;
неможливість подальшого функціонування місця доставки, специфіка якого визначена митницею як «територія, що прилягає до складу тимчасового зберігання або митного складу», через скасування або анулювання рішення про надання дозволу або авторизації на експлуатацію відповідного складу тимчасового зберігання або митного складу;
виявлення підробки (фальсифікації) документів, наданих утримувачем місця доставки та/або надання / заявлення ним недостовірних відомостей, втрати утримувачем місця доставки права власності (або права користування) на територію, на якій розташовано місце доставки;
невиконання утримувачем місця доставки вимог, встановлених абзацом четвертим пункту 7 розділу І, або абзацу другого пункту 12 Вимог до облаштування;
недотримання утримувачем місця доставки вимог частини шостої статті 200 та частини третьої статті 317-1 Митного кодексу України;
застосування санкцій до підприємства — утримувача місця доставки, які стосуються можливості реалізації ним прав, дозволів, рішень митних органів та виконання ним положень законодавства України з питань митної справи в частині функціонування місця доставки відповідно до Закону України «Про санкції».»;
4) у розділі IV:
у пункті 1:
у підпункті 5 слово «території» виключити;
у підпункті 10 абзаци другий, третій викласти у такій редакції:
«автомобільні ваги;
засоби автоматичного зчитування, розпізнавання та фіксації даних номерних знаків (реєстраційних номерів) автомобільних транспортних засобів;»;
в абзаці п’ятому пункту 2 слова «ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України / реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) якого зазначено в Переліку місць доставки» замінити словами «який є утримувачем місця доставки»;
5) у додатку до цього Порядку:
у графі 3 слово «території» виключити;
графу 13 викласти у такій редакції:
«автомобільні ваги»;
графу 14 викласти у такій редакції:
«засоби автоматичного зчитування, розпізнавання та фіксації даних номерних знаків (реєстраційних номерів) автомобільних транспортних засобів».
4. У Вимогах до облаштування місць доставки, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2025 року за № 1223/44629:
1) у пункті 3:
підпункт 2 викласти у такій редакції:
«2) функціонуючою контрольно-пропускною системою (далі — КПС), до складу якої входять розміщені в місці (в місцях) в’їзду та виїзду на/з території місця доставки (крім запасних місць в’їзду та виїзду), автомобільні ваги та засоби автоматичного зчитування, розпізнавання та фіксації даних номерних знаків (реєстраційних номерів) автомобільних транспортних засобів, які в’їжджають / виїжджають в місце доставки, та яка забезпечує накопичення та зберігання в електронному вигляді інформації з результатами зважування транспортних засобів та зчитування їх номерних знаків із зазначенням дати та часу проходження через КПС;»;
у підпункті 6 слова «майданчиком з» виключити;
підпункт 10 викласти у такій редакції:
«10) приміщенням, в якому створюються робочі місця для посадових осіб митного органу, що за розмірами та облаштуванням відповідає санітарним нормам та створює належні умови праці.
Робочі місця посадових осіб митного органу забезпечуються офісними меблями, достатньою кількістю предметів офісної техніки, кінцевим (термінальним) обладнанням та доступом до електронних комунікаційних мереж (або електронними комунікаційними послугами) для передавання / приймання інформації для можливості їх використання митними органами.
Кількість таких робочих місць визначається митними органами.»;
2) пункт 4 викласти у такій редакції:
«4. У разі відкриття місця доставки, специфіку якого визначено як «територія підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення», утримувачем якого є митний орган, вимога, визначена підпунктом 2 пункту 3 цих Вимог, може не застосовуватися.»;
3) пункти 6, 7 викласти у такій редакції:
«6. Для облаштування місця доставки, специфіку якого визначено як «територія підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення», або «територія, прилегла до складу тимчасового зберігання», або «територія, прилегла до митного складу» у разі доставки товарів авіаційним, водним або залізничним видом транспорту застосовуються вимоги, визначені підпунктами 1, 4–10 пункту 3 цих Вимог.
7. Утримувач місця доставки є відповідальним за належне функціонування та технічний стан КПС та СВС.»;
4) пункти 10–12 викласти у такій редакції:
«10. Інформація, яка створюється та накопичується КПС та СВС, зберігається утримувачем місця доставки в електронній формі не менше ніж 30 днів.
11. Утримувач місця доставки забезпечує віддалений доступ митниці, в зоні діяльності якої розташовано місце доставки, та відповідному підрозділу Держмитслужби до наявної інформації, створеної КПС та СВС для дистанційного перегляду результатів зчитування номерних знаків та зважування із зазначенням дати та часу проходження через КПС, а також до наявного у СВС відеозображення в режимі реального часу та в режимі перегляду архіву з можливістю архівації фрагменту відеоінформації за вибраний проміжок часу.
12. У разі самостійного виявлення утримувачем місця доставки порушень вимог, визначених підпунктами 1–5, 8–10 пункту 3 цих Вимог, утримувач місця доставки невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня після виявлення таких порушень, письмово повідомляє про це митний орган.
Протягом 30 днів з дня надання митному органу письмового повідомлення про виявлення порушень вимог утримувач місця доставки повинен усунути такі порушення та забезпечити подальше функціонування місця доставки відповідно до цих Вимог.»;
5) пункт 13 виключити.
У зв’язку з цим пункти 14, 15 вважати пунктами 13, 14 відповідно;
6) пункт 14 викласти у такій редакції:
«14. Автомобільні ваги, які входять до складу КПС, повинні бути електронні за принципом дії та будь-якого виду за способом зважування і за конструкцією (статичні / динамічні, стаціонарні / підкладні тощо), відповідати встановленим вимогам точності, що підтверджується документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Утримувач місця доставки має забезпечити своєчасну періодичну повірку автомобільних ваг.».
{Зміни до деяких нормативно-правових актів із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 476 від 14.09.2026}
Директор Департаменту
митної політики
Олександр МОСКАЛЕНКО
Законодательство Украины · текст сохранён 02.10.2026
Открыть первоисточник →Норма, которой касается
Дословный текст статьи, действующая редакция.
1. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. {Абзац перший частини першої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу. {Частину першу статті 257 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } {Частина перша статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018 , № 2510-IX від 15.08.2022 } 2. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта. {Частина друга статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018 , № 2510-IX від 15.08.2022 , № 3926-IX від 22.08.2024 } 3. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. {Частину четверту статті 257 виключено на підставі Закону № 141-IX від 02.10.2019 } 5. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними. 6. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. {Положення про митні декларації та форми цих декларацій: Постанови КМ № 450 від 21.05.2012 , № 681 від 05.08.2020 } Форми митних декларацій для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України підприємствами шляхом ввезення, вивезення або транзиту, а також для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами та декларуються за митною декларацією, передбаченою для підприємств, визначаються Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенцією про процедуру спільного транзиту . {Частину шосту статті 257 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що поміщуються у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту , визначаються відповідно до положень зазначеної Конвенції. {Частину шосту статті 257 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } {Частина шоста статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } 7. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. 8. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; {Пункт 2 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД ; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); {Підпункт "ґ" пункту 5 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IX від 14.07.2023 } д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: {Абзац перший пункту 6 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 - 1 цього Кодексу; {Підпункт "г" пункту 6 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1201-VII від 10.04.2014 } ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); {Підпункт "д" пункту 6 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; {Пункт 9 частини восьмої статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 183-VII від 04.04.2013 } 10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання; {Частину восьму статті 257 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } 11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). До спрощеної митної декларації вносяться відомості про авторизації на застосування спрощень, визначених частиною першою статті 13 цього Кодексу, які застосовані для подання такої спрощеної митної декларації, а також відомості, визначені такими пунктами цієї частини: {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 } пунктами 1-3; {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом тридцятим згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 } пунктом 4 (тільки щодо виду транспорту на кордоні та в межах країни); {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом тридцять першим згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 } пунктом 5 (тільки згідно з підпунктами "а", "б" (тільки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу ідентифікувати товар), "г" (на рівні товарної підпозиції згідно з УКТ ЗЕД ), "д", "е" (тільки кількість у кілограмах (у разі ввезення - вага нетто та вага брутто, а в разі вивезення - вага брутто) та "є"; {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом тридцять другим згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 } пунктом 6 (тільки згідно з підпунктом "д"); {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом тридцять третім згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 } пунктами 7-10. {Частину восьму статті 257 доповнено абзацом тридцять четвертим згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 } 9. Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті. 10. Перелік товарів, що не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. {Частину одинадцяту статті 257 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 }
действует с 2012-03-13Полный текст статьи →
1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України особа, яка ввозить товари (перевізник або інша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), зобов’язана забезпечити доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце - місце доставки або на об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станції, або місця міжнародного поштового обміну, чи з дозволу митного органу призначення в інше місце, узгоджене з цим митним органом призначення, і забезпечити пред’явлення цих товарів та документів посадовим особам митного органу. {Абзац перший частини першої статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4578-IX від 21.08.2025 } Місця доставки можуть створюватися на території (або її частині) морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на території, прилеглій до складу тимчасового зберігання або митного складу. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику: 1) встановлює порядок відкриття та закриття місць доставки ; 2) встановлює вимоги до облаштування місць доставки ; 3) визначає товари, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення . Для отримання дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (в паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася з проханням надати дозвіл, про причини і підстави такої відмови. 2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або митним органом країни відправлення, відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту . 3. У місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, товари і транспортні засоби комерційного призначення пред’являються, а документи на них передаються до митного органу в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. У разі якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спрощень, наданих підприємству, здійснюється до об’єктів підприємства, визначених для застосування спрощень, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідних спрощень. Доставка та пред’явлення товарів та документів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюються відповідно до глави 36 цього Кодексу. 4. Зміна місця стоянки (доставки) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації, фізичний огляд товарів, взяття проб та зразків допускаються лише з дозволу митного органу. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови. 5. Товари, що ввозяться на митну територію України морським або повітряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобів, пред’являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здійснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого переміщення. У разі якщо розвантаження таких товарів здійснюється із зворотним завантаженням на той самий транспортний засіб з метою розвантаження чи завантаження інших товарів, такі товари не пред’являються митному органу в такому порту чи аеропорту. 6. У разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем у місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, несе адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів. 7. Утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що перебувають в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, втрачено внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами. {Стаття 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019 , № 2510-IX від 15.08.2022 ; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }
действует с 2012-03-13Полный текст статьи →
1. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов’язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи. 2. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу. Вимога, зазначена в абзаці першому цієї частини, не направляється у таких випадках: {Абзац другий частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 } розмір несплаченої суми митних платежів щодо товарів, зазначених в одній митній декларації, становить менше 20 гривень; {Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 } використання згідно з частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу забезпечення сплати митних платежів, наданого у формі грошової застави; {Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 } в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України . {Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 } 3. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов’язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету. 4. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої цієї статті. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317 - 2 цього Кодексу. {Частина четверта статті 317 - 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } 5. Митні формальності у разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року або на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжок (карнетів) А.Т.А. чи книжок (карнетів) CPD, здійснюються відповідно до положень зазначених конвенцій. 6. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів відповідно до глави 4 цього Кодексу. 7. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів. {Статтю 317 - 1 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 } 8. У разі невиконання або неповного виконання особою, на яку покладено обов’язок із сплати митних платежів, протягом строку, визначеного частиною третьою цієї статті, обов’язку із сплати грошового зобов’язання, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення. {Абзац перший частини восьмої статті 317 - 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4578-IX від 21.08.2025 } У разі відсутності забезпечення сплати митних платежів, звільнення від гарантії або надання забезпечення сплати митних платежів у спосіб, визначений пунктами 4-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, несплачена в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом, сума грошового зобов’язання вважається податковим боргом особи, зазначеної у частині першій статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України . {Абзац другий частини восьмої статті 317 - 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4578-IX від 21.08.2025 } {Статтю 317 - 1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }
действует с 2012-03-13Полный текст статьи →