Україна представила свої пріоритети в системі догляду на зустрічі високого рівня в Молдові

Україна розвиває систему соціальних послуг, орієнтовану на потреби людини, підтримку сім’ї та надання допомоги безпосередньо у громаді. Серед пріоритетів – посилення підтримки сімей, у складі яких є особи з інвалідністю, впровадження раннього втручання та державне фінансування визначених базових соціальних послуг із 2027 року. Про це заявила заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська на зустрічі високого рівня в Кишиневі.

Захід організував Уряд Республіки Молдова у співпраці з регіональним офісом структури ООН Жінки. Подія об’єднала представників урядів країн Європи та Центральної Азії, міжнародних організацій і партнерів для запуску Порядку денного з питань догляду на 2026–2030 роки та посилення регіональної співпраці.

Під час виступу Ілона Гавронська наголосила, що навіть в умовах війни Україна послідовно розвиває систему соціальних послуг, у центрі якої – потреби людини.

«Для України інвестиції в системи догляду – це інвестиції в людський капітал, економічну стійкість, рівні можливості та відновлення країни. Повномасштабне російське вторгнення значно збільшило потребу в доступних і якісних послугах догляду. Наш пріоритет – перейти від фрагментарної допомоги до доступної, безперервної системи догляду, орієнтованої на потреби людини», – зазначила Ілона Гавронська.

Вона представила ключові зміни, які Мінсоцполітики за лідерства Дениса Улютіна впроваджує у сфері соціальних послуг і догляду та які набудуть чинності на початку 2027 року. Вони передбачають комплексне посилення державної підтримки сімей, у складі яких є особи з інвалідністю, зокрема збільшення допомоги дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю з дитинства. Також запроваджується новий підхід до визначення права на надбавку на догляд – залежно від фактичної потреби в постійному догляді.

Окремо із 2027 року передбачено державне фінансування базових соціальних послуг для дітей та осіб з інвалідністю і сімей, які здійснюють догляд. Серед них — супровід під час інклюзивного навчання, комплексний розвиток і догляд, тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд. Зміни також передбачають включення раннього втручання до законодавства про соціальні послуги та постійне фінансування цієї комбінованої соціальної послуги з державного бюджету.

Для стаціонарного догляду та підтриманого проживання внутрішньо переміщених людей старшого віку й осіб з інвалідністю впроваджується принцип «гроші ходять за людиною». Україна також удосконалює надання соціальних послуг через кейс-менеджмент, екстрену допомогу та професійний розвиток соціальних працівників.

Зі свого боку, Міністр праці та соціального захисту Республіки Молдова Наталія Плугару наголосила, що інвестиції у сферу догляду створюють нові робочі місця та дають можливість іншим людям працювати, зміцнюючи доходи сімей і місцеву економіку. Водночас їхня цінність полягає й у забезпеченні гідного життя людей: належного розвитку дітей, можливості для людей старшого віку залишатися вдома та більшої самостійності осіб з інвалідністю.

Своєю чергою, регіональна директорка структури ООН Жінки для Європи та Центральної Азії Белен Санс Луке додала, що розвиток систем догляду важливий і для забезпечення гендерної рівності. Вона наголосила, що коли послуг догляду бракує, потреба в них не зникає, а відповідальність і пов’язані з цим витрати лягають на родини, насамперед на жінок.

Довідково

Зустріч високого рівня «Інвестування в системи догляду для інклюзивного економічного зростання та гендерної рівності: запуск Порядку денного з питань догляду для Європи та Центральної Азії на 2026–2030 роки» відбулася 2 листопада у Кишиневі.

Порядок денний дій з питань догляду для Європи та Центральної Азії на 2026–2030 роки є добровільним регіональним рамковим документом. Його мета – допомогти країнам втілювати наявні міжнародні, регіональні та національні зобов’язання в конкретні дії, водночас посилюючи співпрацю у сфері політики, обмін досвідом, партнерство та підзвітність у регіоні.