Польовий етап досліджень японської креветки в пониззі Дунаю завершено, - Держрибагентство
Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства завершили сезонний цикл польових досліджень японської прісноводної креветки (Macrobrachium nipponense) в акваторії української частини річки Дунай.
Протягом польового сезону науковці здійснювали систематичний моніторинг просторового розподілу, чисельності, розмірно-масової та статевої структури популяції цього інвазійного виду, який останніми роками активно поширюється у прісноводних екосистемах Причорномор'я.
Особливу увагу приділено дослідженню сезонної динаміки промислових уловів, визначенню показників улову на одиницю промислового зусилля (CPUE), а також вивченню біологічних особливостей формування локальних угруповань креветки в різних районах дунайської акваторії.
За результатами осінніх спостережень встановлено чітку тенденцію до зменшення кількості японської креветки в уловах зі зниженням температури води. Це може бути пов’язано зі зменшенням рухової та кормової активності особин, зміною їхнього просторового розподілу й поступовим переміщенням до глибших ділянок водойми зі стабільнішими температурними умовами.
Водночас зменшення уловів у холодний період не обов’язково свідчить про пропорційне скорочення загальної чисельності популяції, оскільки ефективність облікових знарядь лову значною мірою залежить від сезонної активності креветки та її доступності для вилову. Додатковим чинником, який може впливати на результати промислового лову, є надходження морської води, що супроводжується масовою появою медуз на мілководних ділянках промислового лову в районі м. Вилкове.
Одним із важливих результатів досліджень стало встановлення суттєвих відмінностей у статевій та розмірній структурі промислового стада японської креветки в різних районах Дунаю. Співвідношення самців і самок, частка особин різних розмірних груп та їхні середні морфометричні характеристики помітно змінювалися залежно від району досліджень.
Виявлені особливості свідчать про просторову неоднорідність популяції Macrobrachium nipponense та можуть бути зумовлені відмінностями гідрологічного режиму, температурних умов, характеру донних біотопів, забезпеченості кормовими ресурсами, а також особливостями сезонних міграцій і репродуктивної активності виду в межах досліджуваної акваторії.
«Такі результати мають важливе значення для розуміння механізмів адаптації та поширення японської креветки в екосистемі Дунаю, а також для оцінювання її ресурсного потенціалу й впливу на аборигенну біоту», - наголосив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Наразі фахівці ІРГЕМО перейшли до камерального етапу досліджень, який передбачає систематизацію та статистичне опрацювання зібраного біологічного матеріалу, цифровізацію результатів польових спостережень і формування єдиної електронної бази даних.
Окремим напрямом роботи є просторовий аналіз отриманих результатів із використанням геоінформаційних технологій ArcGIS. Науковці здійснюють географічну прив'язку станцій відбору проб, картографування показників чисельності, промислової продуктивності, розмірно-масової та статевої структури популяції з подальшою просторовою екстраполяцією результатів на досліджувану акваторію.
Це дасть змогу сформувати електронні тематичні карти розподілу японської креветки, визначити ділянки її найбільшої концентрації, оцінити просторову мінливість промислових запасів та обґрунтувати диференційовані підходи до можливого регулювання її вилучення.
Кінцевою метою досліджень є формування науково обґрунтованої оцінки запасів японської креветки в українській частині Дунаю та розроблення рекомендацій щодо раціонального використання її ресурсного потенціалу з урахуванням інвазійного статусу виду, просторової неоднорідності популяції та необхідності збереження екологічної рівноваги водних екосистем.
Результати проведених досліджень стануть науковою основою для подальшого прогнозування динаміки чисельності Macrobrachium nipponense, визначення перспектив її промислового використання та вдосконалення системи моніторингу інвазійних водних організмів у водоймах Причорномор’я.
Кабинет Министров · текст сохранён 11.11.2026
Открыть первоисточник →