Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності на 2026 рік, та внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік
Постанова КМУ № 1364 від 30.10.2026
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 жовтня 2026 р. № 1364
Київ
Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності на 2026 рік, та внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності на 2026 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:
зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2506110 “Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу” на 1800000 тис. гривень;
зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2501400 “Соціальний захист дітей та сім’ї” на 6497438,3 тис. гривень;
зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2501530 “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” на 9212643,6 тис. гривень;
збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду” на 16400000 тис. гривень;
збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2501250 “Здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення” на 260327,8 тис. гривень;
збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2507110 “Соціальний захист осіб з інвалідністю” на 849754,1 тис. гривень.
2. Внести до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 17, ст. 1189, № 41, ст. 2766), зміни, що додаються.
3. Міністерству фінансів забезпечити в установленому порядку внесення до розпису державного бюджету змін, пов’язаних із перерозподілом видатків, передбачених пунктом 1 цієї постанови.
Прем'єр-міністр України
С. КОРЕЦЬКИЙ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 жовтня 2026 р. № 1364
ЗМІНИ,
що вносяться до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік
1. У розділі I:
1) у пункті 1 цифри “1 001 930 709,8” замінити цифрами “1 044 737 453”;
2) у пункті 3 цифри “197 573 445,1” замінити цифрами “180 323 691”;
3) у позиції “Усього доходів” цифри “1 263 340 249,9” замінити цифрами “1 288 897 239”.
2. У розділі II:
1) у пункті 1 цифри “1 001 930 709,8” замінити цифрами “1 044 737 453”;
2) у пункті 3 цифри “197 573 445,1” замінити цифрами “180 323 691”;
3) у позиції “Усього видатків” цифри “1 263 340 249,9” замінити цифрами “1 288 897 239”.
3. У додатках до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік:
1) у додатку 1:
у розділі I:
у пункті 1:
у позиції “Внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, із них:” цифри “672 577 013,7” замінити цифрами “698 983 756,9”;
у позиції “сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), розподілена на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цифри “672 488 312,8” замінити цифрами “698 895 056”;
у пункті 3:
у позиції “Кошти Державного бюджету України, з них:” цифри “251 311 351” замінити цифрами “267 711 351”;
у позиції “сплата єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, покриття недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, сплата страхових внесків для зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року” цифри “28 047 053,2” замінити цифрами “32 124 365,1”;
у позиції “кошти на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), призначених за спеціальними пенсійними програмами, виплату надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат до пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), призначених відповідно до законодавства” цифри “217 607 807,6” замінити цифрами “230 282 534,9”;
у позиції “кошти на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території” цифри “1 000 000” замінити цифрами “647 960,8”;
у позиції “Усього доходів” цифри “1 001 930 709,8” замінити цифрами “1 044 737 453”;
у розділі II:
у пункті 1:
у позиції “На виплату пенсій за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, допомоги на поховання з урахуванням витрат, пов’язаних з їх виплатою та доставкою, з яких:” цифри “747 196 306,3” замінити цифрами “777 680 361,4”;
у позиції “на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цифри “561 611 995,5” замінити цифрами “564 719 788,2”;
у позиції “на виплату частини пенсії, призначеної за спеціальними пенсійними програмами, обчисленої відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цифри “74 749 992,7” замінити цифрами “77 796 046”;
у позиції “у тому числі солідарної частини пенсії для осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” цифри “68 449 345,2” замінити цифрами “71 495 398,5”;
у позиції “на формування резерву коштів” цифри “57 006 026,5” замінити цифрами “81 336 235,6”;
у позиції “у тому числі видатки на виплату пенсій в солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду” цифри “500 000” замінити цифрами “1 576 534,1”;
у пункті 2:
у позиції “На виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов’язаних з їх виплатою та доставкою, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, з яких:” цифри “223 264 297,8” замінити цифрами “235 586 985,9”;
у позиції “на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), призначених за спеціальними пенсійними програмами, із них:” цифри “110 672 876,1” замінити цифрами “123 347 603,4”;
у позиції “відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” цифри “68 711 264,7” замінити цифрами “71 025 170”;
у позиції “відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про статус народного депутата України”, “Про судову експертизу”, “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР, статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” цифри “7 589 552,6” замінити цифрами “13 438 032,4”;
у позиції “відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, та пенсій за вислугу років, які призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цифри “8 256 734,5” замінити цифрами “12 769 076,7”;
у позиції “на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території” цифри “1 000 000” замінити цифрами “647 960,8”;
у позиції “Усього видатків” цифри “1 001 930 709,8” замінити цифрами “1 044 737 453”;
2) у додатку 3:
у розділі I:
у пункті 1 цифри “42 320 689,6” замінити цифрами “40 520 689,6”;
у пункті 2 цифри “2 062 171,2” замінити цифрами “2 322 499”;
у пункті 4 цифри “50 544 625,3” замінити цифрами “44 047 187”;
у пункті 5 цифри “102 628 765” замінити цифрами “93 416 121,4”;
у позиції “Усього доходів” цифри “197 573 445,1” замінити цифрами “180 323 691”;
у розділі II:
у пункті 1 цифри “42 320 689,6” замінити цифрами “40 520 689,6”;
у пункті 2 цифри “2 062 171,2” замінити цифрами “2 322 499”;
у пункті 4 цифри “50 544 625,3” замінити цифрами “44 047 187”;
у пункті 5 цифри “102 628 765” замінити цифрами “93 416 121,4”;
у позиції “Усього видатків” цифри “197 573 445,1” замінити цифрами “180 323 691”.
Законодательство Украины · текст сохранён 06.11.2026
Открыть первоисточник →Норма, которой касается
Дословный текст статьи, действующая редакция.
1. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. {Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 163-VII від 04.04.2013 } 2. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. 3. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної місцевої ради) у двотижневий строк подає до Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради) у встановленому порядку пропозиції про зменшення відповідних бюджетних призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету). Пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання судів, інших органів і установ системи правосуддя мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Вищою радою правосуддя. Пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання Рахункової палати мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Рахунковою палатою. Зменшення бюджетних призначень на здійснення середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний період, не допускається. {Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1800-VIII від 21.12.2016 , № 1081-IX від 15.12.2020 , № 4225-IX від 16.01.2025 } 4. Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше. 5. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження. {Частина шоста статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010 , № 2856-VI від 23.12.2010 ; в редакції Закону № 176-VIII від 10.02.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 } 7. У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету. {Частина сьома статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VI від 12.01.2012 } 8. У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 108 цього Кодексу), а також за бюджетною програмою збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України. {Частина восьма статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010 , № 4318-VI від 12.01.2012 , № 293-IX від 14.11.2019 } { Частину дев'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 293-IX від 14.11.2019 } 10. Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. {Установити, що у 2024 році на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не застосовуються положення частини десятої статті 23 цього Кодексу щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 } {Установити, що у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не застосовуються положення частини десятої статті 23 цього Кодексу щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, згідно із Законом № 4695-IX від 03.12.2025 } 11. Забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами. {Установити, що у 2024 році на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не застосовуються положення частини одинадцятої статті 23 цього Кодексу щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 } {Установити, що у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не застосовуються положення частини одинадцятої статті 23 цього Кодексу щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, згідно із Законом № 4695-IX від 03.12.2025 } 12. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 13. Кабінет Міністрів України встановлює граничні суми витрат бюджетних установ на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування для адміністративних потреб. 14. Обсяг видатків на оплату енергосервісу на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу, у межах скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, щодо яких здійснюється енергосервіс, відносно суми видатків, необхідної для оплати середньорічного обсягу споживання таких комунальних послуг та енергоносіїв за останні три роки, що передують року запровадження енергосервісу. Зазначений обсяг видатків визначається виходячи з цін (тарифів), очікуваних у бюджетному періоді, на який встановлюються бюджетні призначення. У разі якщо у звітному періоді фактичне скорочення зазначених видатків менше запланованого згідно з умовами договору, розпорядник бюджетних коштів у порядку, визначеному частиною сьомою цієї статті, забезпечує перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за рахунок зменшення видатків на оплату енергосервісу на суму різниці між фактичним і запланованим зменшенням зазначених видатків. У разі якщо скорочення зазначених видатків у звітному періоді перевищує заплановане, розпорядник бюджетних коштів: у порядку, визначеному частиною сьомою цієї статті, забезпечує перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату енергосервісу та/або інших видатків у пропорціях, визначених договором енергосервісу, за рахунок зменшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; подає в установленому порядку для підготовки пропозицій щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України відповідному головному розпоряднику бюджетних коштів пропозиції щодо зменшення бюджетних асигнувань на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на залишок різниці між фактичним і запланованим зменшенням зазначених видатків після перерозподілу, здійсненого відповідно до абзацу четвертого цієї частини. {Статтю 23 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 328-VIII від 09.04.2015 } 15. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України протягом бюджетного періоду Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій за результатами моніторингу стану підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів (включаючи проекти, які реалізуються в рамках програм публічних інвестицій) встановлено порушення строків підготовки або реалізації публічного інвестиційного проекту, бюджетні призначення для підготовки або реалізації такого проекту можуть передаватися для підготовки або реалізації інших публічних інвестиційних проектів від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого головного розпорядника коштів державного бюджету, бюджетні призначення щодо яких визначено в законі про Державний бюджет України. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (підготовку якого здійснює Міністерство фінансів України на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань розподілу публічних інвестицій), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. {Статтю 23 доповнено частиною п’ятнадцятою згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016 ; в редакції Закону № 4225-IX від 16.01.2025 } 16. Обсяг видатків на середньострокові зобов’язання у сфері охорони здоров’я окремо визначається законом про Державний бюджет України на рівні відповідних показників Бюджетної декларації, схваленої у попередньому та/або поточному бюджетному періоді, з урахуванням фактично взятих у попередніх та/або поточному бюджетних періодах середньострокових зобов’язань, а також невикористаних асигнувань, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я у попередніх та/або поточному бюджетних періодах. Взяття середньострокових зобов’язань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, допускається щодо лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, включених до переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також щодо послуг, пов’язаних з поставками та супроводженням таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них. Перелік бюджетних програм, у процесі виконання яких допускається взяття середньострокових зобов’язань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, визначається законом про Державний бюджет України на відповідний період з урахуванням бюджетних програм, за якими у попередніх та/або поточному періодах були фактично взяті відповідні середньострокові зобов’язання, а також за якими наявні невикористані асигнування у попередніх та/або поточному бюджетних періодах. {Статтю 23 доповнено частиною шістнадцятою згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 } 17. Обсяг видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів протягом усього строку дії відповідного договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства, у розмірі, необхідному для виконання таких зобов’язань у кожному відповідному бюджетному періоді (з урахуванням встановлених цим Кодексом обмежень), до повного виконання таких зобов’язань. Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності (крім зобов’язань з виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги) не може перевищувати обсяг бюджетних призначень, встановлених на цю мету, з урахуванням залишків коштів минулих періодів, джерелом формування яких були доходи, визначені пунктом 6 - 6 частини третьої статті 29 цього Кодексу. Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги, не може перевищувати 30 відсотків обсягу джерел формування державного дорожнього фонду, визначених пунктом 1 частини другої статті 24 - 2 цього Кодексу, які спрямовуються за напрямами, визначеними пунктами 1 і 2 частини третьої статті 24 - 2 цього Кодексу. Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності не може перевищувати 30 відсотків доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування доходів, визначених пунктами 1 і 1 - 1 частини першої статті 64, пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, та міжбюджетних трансфертів). Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, веде реєстр довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному сайті у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. {Статтю 23 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом № 2043-IX від 15.02.2022 - вводиться в дію з 1 квітня 2022 року } 18. Обсяг видатків на виконання середньострокових зобов’язань щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів встановлюється законом про Державний бюджет України у межах бюджетних призначень за бюджетними програмами, передбаченими на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів. {Статтю 23 доповнено частиною вісімнадцятою згідно із Законом № 4225-IX від 16.01.2025 }
действует с 2010-07-08Полный текст статьи →
1. Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. 2. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. {Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 } 3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України , та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. {Частина четверта статті 8 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 } 5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. {Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2421-IX від 18.07.2022 } {Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5209-VI від 06.09.2012 , № 77-VIII від 28.12.2014 ; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину шосту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину сьому статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину восьму статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину дев'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Зміни до частини дев'ятої статті 8 див. в Законі № 889-VIII від 10.12.2015 } {Частину десяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину одинадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Частину дванадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } 13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. {Частина тринадцята статті 8 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 } 14. Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. 14 - 1 . Єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 , 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється: {Абзац перший частини 14 - 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4577-IX від 21.08.2025 } 1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", - у розмірі мінімального страхового внеску; 2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - у розмірі мінімального страхового внеску. До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім цієї частини. Якщо після настання терміну, визначеного абзацом четвертим цієї частини, такий платник - резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", такий платник - резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частиною п’ятою, тринадцятою статті 8 цього Закону, щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди. Положення пункту 3 частини одинадцятої статті 25 цього Закону на донарахування, здійснені на підставі абзацу п’ятого цієї частини, не застосовуються. {Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 ; в редакції Закону № 4113-IX від 04.12.2024 } 14 - 2 . Єдиний внесок для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. {Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 } {Частину п'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 } {Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину сімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину вісімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 } {Частину дев'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцять першу статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцять другу статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцять третю статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 } {Частину двадцять четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцять п'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } {Частину двадцять шосту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 } 27. Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску. 28. У разі необхідності центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України. {Абзац перший частини двадцять восьмої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 ; в редакції Закону № 1621-VII від 31.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019 , № 440-IX від 14.01.2020 , № 3302-IX від 09.08.2023 } {Абзац другий частини двадцять восьмої статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } Розрахунок розподілу єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування проводиться на підставі звітності про нарахування єдиного внеску за результатами попереднього року. {Частину двадцять восьму статті 8 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 5455-VI від 16.10.2012 }
действует с 2010-07-08Полный текст статьи →