У чотирьох областях України триває заборона на вилов «королівської» риби Карпат, - Держрибагентство

Держрибагентство нагадує, що до 1 березня 2027 року в гірських річках Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей діє нерестова заборона на вилов струмкової форелі – аборигенного виду лососевих риб.

• «У період нересту пструг стає особливо вразливим. Потужний інстинкт розмноження приглушує рефлекси самозбереження, і риба може стати легкою здобиччю браконьєрів. Тому закликаю рибалок відповідально ставитися до нерестуючої форелі та дотримуватися встановлених обмежень для успішного відтворення рибних популяцій», – зазначив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.

Нерест струмкової форелі – складний природний процес, який потребує особливих умов навколишнього середовища. Зазвичай він розпочинається в жовтні, однак конкретні строки залежать від погодних умов і температури води. Одним із ключових сигналів для початку нерестової міграції є її зниження приблизно до 6–8°C.

Для успішного відтворення форелі необхідні певні природні умови:

• Чиста, холодна вода. Форель належить до холодноводних видів риб і є чутливою до забруднення та підвищення температури води. Найсприятливішою для нересту є температура води до 10°C. • Високий вміст розчиненого кисню. Для нормального розвитку ікри необхідна добре насичена киснем вода, характерна для швидкоплинних гірських потоків. • Швидка течія та відповідний субстрат. Для відкладання ікри риба обирає ділянки річок із проточною водою та переважно гальковим або кам’янистим дном.

Керуючись інстинктом розмноження, форель здатна долати значні відстані проти течії, прямуючи до верхів’їв річок та їхніх приток. Під час нерестової міграції вона долає різноманітні природні перешкоди, зокрема невеликі водоспади.

Процес відкладання ікри має свої особливості. Самиця обирає придатну ділянку та за допомогою хвостового плавця розгрібає гальку, утворюючи заглиблення – своєрідне нерестове гніздо. У нього вона відкладає ікру, яку запліднює самець або кілька самців.

Плідність струмкової форелі порівняно невисока: залежно від розміру та віку доросла самиця може відкласти від кількох сотень до кількох тисяч ікринок. Після запліднення вона засипає кладку дрібною галькою, формуючи захисний шар, який оберігає ікру від хижаків і механічних пошкоджень та водночас забезпечує надходження насиченої киснем води.

Розвиток зародків під шаром гальки триває протягом зими. Це тривалий і вразливий етап життєвого циклу форелі, адже частина ікри може загинути під впливом природних чинників. Личинки починають викльовуватися лише навесні, зазвичай у квітні-травні.