Ушаков та інші проти України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Ушаков та інші проти України» (Заява № 47954/16 та 3 інші заяви — див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

19 жовтня 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Ушаков та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Марія Елосегі (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 28 вересня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

4. Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. У заяві № 67076/16 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції.

7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2 , 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).

8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).

9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку , Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою протягом періодів, зазначених в таблиці у додатку , не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.

11. Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку , є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

12. У заяві № 67076/16 заявник також подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених в таблиці у додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою.

4. Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 19 жовтня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Карло РАНЦОНІ

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції (незаконне тримання під вартою)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце-

знаходження

Період незаконного тримання

під вартою

Конкретні недоліки

Відповідне рішення на національному рівні

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро) - 1

Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро) - 2

1

47954/16

04.08.2016

Сергій Вікторович

УШАКОВ

1976

Токарев

Геннадій Володимирович

м. Харків

з 21.12.2015

по 18.02.2016

Тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, пункти 70 – 72,

від 10 лютого 2011 року)

Верховний Суд України

21.12.2015

1 800

250

2

64534/16

13.10.2016

Ольга Ігорівна

ХАТКЕВИЧ

1986

Шадрін

Олександр Сергійович

м. Ірпінь

з 13.04.2016

по 15.04.2016

відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89,

від 06 жовтня 2016 року) та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83 – 85,

від 17 вересня 2020 року)

Протокол про затримання

від 13.04.2016

1 800

250

3

67076/16

09.11.2016

Максим Володимирович

САКАУОВ

1976

Лісова

Юлія Олександрівна

м. Київ

з 26.03.2015

по 22.05.2015

Ненаведення судом будь-яких підстав у рішенні, яким санкціонується тримання

під вартою (рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, пункти 36 і 37,

від 15 грудня 2016 року)

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси

від 26.03.2015; заявника тримали під вартою

під час досудового розслідування

до 18.09.2017,

коли з нього було знято кримінальні обвинувачення (див. рішення у справі

«Попович проти України» (Popovych v. Ukraine) , заява № 4704/11, пункти 30 – 34,

від 22 квітня 2021 року)

п. 3 ст. 5 Конвенції — надмірна тривалість тримання під вартою

під час досудового розслідування — з 03.05.2014 по 18.09.2017, ненаведення належного обґрунтування для продовження строку тримання

під вартою; не розглянуто альтернативних триманню

під вартою запобіжних заходів; ненадання оцінки особистого становища заявника, яке б виправдовувало його звільнення (рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, пункти 77 – 81,

від 10 лютого 2011 року, «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, пункти 38 – 42,

від 15 лютого 2016 року);

п. 5 ст. 5 Конвенції — відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою

(рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) , заява № 49872/11, пункти 286 і 287,

від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

2 700

250

4

16215/22

22.02.2022

Богдан Iванович

КЕПЕНКО

1988

У період

з 02 год. 05 хв. 22.10.2021

до 02 год. 47 хв.

23.10.2021

незадокументоване позбавлення свободи або затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Бєлозоров проти Росії та України» (Belozorov v. Russia and Ukraine) , заява № 43611/02, пункти 113 – 115,

від 15 жовтня 2015 року,

«Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 71 – 73,

від 17 вересня 2020 року

та «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia) ,

заява № 7077/06 та 12 інших заяв, пункти 76 – 79,

від 26 червня 2018 року).

24.10.2021

місцевий суд залишив

без задоволення скаргу заявника щодо його незаконного затримання, мотивуючи це тим, що затримання заявника було обґрунтованим

1 800

—

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Справа «Ушаков та інші проти України» (Заява № 47954/16 та 3 інші заяви — див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 19.10.2023

Прийняття від 19.10.2023

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_k31

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 14.02.2025 — 2025 р., № 12, стаття 974