← К поиску

Роман та інші проти України

Европейский суд по правам человека

О решении

Государство-ответчик
України
Заявление №
20554/18
Дата решения
06.07.2023
Приобрело статус окончательного
Статьи Конвенции
6, 8, 13, 34, 35, 41
Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Украинские суды применяют практику ЕСПЧ как источник права (ст. 17 этого Закона). Для процессуального использования сверяйте с оригиналом по ссылке внизу страницы.

Текст решения

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Роман та інші проти України» (Заява № 20554/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

06 липня 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Роман та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Марія Елосегі (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 15 червня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та на відсутність у націо-нальному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 20554/18 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на те, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.

7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У керівній справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), заява № 23853/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СКАРГИ

12. У заяві № 20554/18 заявник також висунув інші скарги за пунктом 1 статті 8 Конвенції.

13. Суд розглянув цю скаргу та вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вона не відповідає критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляє жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), пункти 70 та 75) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку , та відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявником у заяві № 20554/18.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заяві № 20554/18 - неприйнятними.

3. Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

5. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції у заяві № 20554/18.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 липня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Карло РАНЦОНІ

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місцезнаходження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро) - 1

1

20554/18

24.04.2018

Віталій Іванович

РОМАН

1973

Василюк

Ігор Миколайович

м. Луцьк

17.11.2014

29.09.2021

6 років, 10 місяців та 13 днів

3 інстанції

(Провадження призупинено в грудні 2014 року в очікуванні рішення Конституційного Суду України щодо закону про люстрацію.

25.11.2020 Окружний суд постановив ухвалу у справі та поновив заявника на посаді)

900

2

28640/21

18.05.2021

Дмитро Григорович

ФИСУН

1980

01.10.2015

20.01.2021

5 років, 3 місяці та 20 днів

1 інстанція

1 500

3

46040/22

16.09.2022

Сергій Васильович

ОРИЩУК

1979

05.01.2017

25.05.2022

5 років, 4 місяці та 21 день

1 інстанція

1 500

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Справа «Роман та інші проти України» (Заява № 20554/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 06.07.2023

Прийняття від 06.07.2023

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_j79

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 26.08.2024 — 2024 р., № 74, стаття 4428

Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»).

Оригинал на zakon.rada.gov.ua ↗