← К поиску

Дорохов та інші проти України

Европейский суд по правам человека

О решении

Государство-ответчик
України
Заявление №
52350/15
Дата решения
05.10.2023
Приобрело статус окончательного
Статьи Конвенции
6, 13, 34, 35, 41
Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Украинские суды применяют практику ЕСПЧ как источник права (ст. 17 этого Закона). Для процессуального использования сверяйте с оригиналом по ссылке внизу страницы.

Текст решения

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Дорохов та інші проти України» (Заява № 52350/15 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

05 жовтня 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Дорохов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Марія Елосегі (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 вересня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 52350/15 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на те, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.

7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pelissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

12. У заяві № 52350/15 заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку , які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 жовтня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Карло РАНЦОНІ

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце-

знаходження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума

присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди

(в євро) - 1

Сума присуджена в кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро) - 2

1.

52350/15

07.10.2015

Валерій Юрійович

ДОРОХОВ

1977

Литвин

Анна Олександрівна

м. Київ

27.08.2008

триває

Більше 14 років, 10 місяців

та 15 днів

2 інстанції

Ст. 3 - неналежні умови тримання під вартою - Київський СІЗО, з 07.11.2013 по 14.04.2015, 2.7 м - 2 особистого простору на заявника (рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) , заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine) , заява № 14057/17 від 30 січня 2020 року),

п. 3 ст. 5 - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування - з 07.04.2015 по 21.02.2016;

відсутність індивідуальних, а також відсутності відповідних особистих обставин, які б передбачали тривале тримання заявника під вартою;

стандартне обґрунтування постанов про продовження строку тримання під вартою;

відсутність належної оцінки можливості застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року)

7 800

250

2.

38876/21

21.07.2021

Віталій Богданович

ПРОКОПОВИЧ

1976

Андрій Романович

БАЦ

1985

Мицик

Олег Володимирович

м. Львів

19.01.2012

триває

Більше 11 років, 5 місяців

та 23 днів

2 інстанції

3 600

250

3.

57095/21

19.10.2021

Олександр Володимирович

ДУБІНІН

1979

Кульбач

Сергій Олександрович

м. Лімож

06.11.2017

27.12.2022

5 років, 1 місяць

та 22 дні

1 інстанція

1 500

250

4.

60022/21

19.10.2021

Сергій Леонідович

ПИШНИЙ

1977

Кульбач

Сергій Олександрович

м. Лімож

06.11.2017

27.12.2022

5 років, 1 місяць

та 22 дні

1 інстанція

1 500

250

5.

17493/22

10.03.2022

Павло Юрійович СЕЛЬВЕСЮК

1993

Огорілко

Юрій Володимирович

м. Червоноград

07.12.2015

20.02.2023

7 років, 2 місяці

та 14 днів

2 інстанції

1 800

250

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Справа «Дорохов та інші проти України» (Заява № 52350/15 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 05.10.2023

Прийняття від 05.10.2023

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_j67

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 08.08.2024 — 2024 р., № 69, стаття 4198

Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»).

Оригинал на zakon.rada.gov.ua ↗