← К поиску

Заява № 43768/12, подана Тетяною Микол...

Европейский суд по правам человека · Официальный перевод

О решении

Государство-ответчик
Заявление №
43768/12
Дата решения
03.06.2014
Приобрело статус окончательного
Статьи Конвенции
6, 13, 37
Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Украинские суды применяют практику ЕСПЧ как источник права (ст. 17 этого Закона). Для процессуального использования сверяйте с оригиналом по ссылке внизу страницы.

Текст решения

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 43768/12,

подана Тетяною Миколаївною Федоровою проти України,

та 5 інших заяв

(див. перелік у додатку)

Офіційний переклад

3 червня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Андре Потоцький (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначені заяви, подані в різні дати, наведені у таблиці в додатку,

з огляду на односторонні декларації, подані Урядом держави-відповідача в дати, наведені у таблиці в додатку, щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ та відповіді заявників на ці декларації,

після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Перелік заявників наведено у таблиці в додатку.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження, а у заявах № 43768/12 та № 63112/12 також за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективного засобу захисту у цьому зв’язку.

Про заяви було повідомлено Уряд.

ПРАВО

Заявники скаржились на тривалість провадження у справах, в яких вони виступали сторонами. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 Конвенції. Заявники у заявах № 43768/12 та № 63112/12 також скаржилися за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективного засобу захисту у зв’язку з цим.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листами, надісланими в різні дати (див. таблицю , наведену в додатку), Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяв. Уряд також запропонував Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Уряд визнав надмірну тривалість розгляду національними судами справ заявників, а у заявах № 43/768 та 63112/12 також відсутність ефективного засобу захисту у зв’язку з цим. Уряд запропонував виплатити заявникам суми, наведені у таблиці в додатку, та закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми є відшкодуванням будь-якої та усієї матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат. Вони мають бути конвертовані в національну валюту держави відповідача на день здійснення платежу, звільнені від будь-яких податків та виплачені протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати заявникам належних сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню (simple interest), що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справ.

Листами від різних дат, які наведені у таблиці в додатку, заявники зазначили, що вони не погоджуються з умовами односторонніх декларацій.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a» , «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:

«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи продовжувався.

З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики (див., зокрема, рішення у справі «Тахсін Аджар проти Туреччини»(Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI; ухвалу у справі «70В ВАЗА проти Польщі» (WAZA Spoika z о.о. v. Poland), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та ухвалу в справі «Сульвінська проти Польщі» (Sulwiriska v. Poland), заява № 28953/03).

У низці справ, включаючи справи проти України, Суд встановив свою практику стосовно скарг щодо порушення права особи на судовий розгляд упродовж розумного строку (див., наприклад, рішення у справах «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII; «Кокчіарелла проти Італії» (Cocchiarella v. Italy) [ВП], заява № 64886/01, пп. 69-98, ЄСПЛ 2006-V; «Мажевський проти Польщі» (Majewski v. Poland), від 11 жовтня 2005 року, заява № 52690/99; та «Павлюлинець проти України» (Pavlyulynets v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 70767/01, пп. 39-52).

З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновані суми відшкодувань, які є співмірними з сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цих заяв є невиправданим ( підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та з огляду на чітку й усталену практику з цього питання Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяв ( пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець, Суд зазначає, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

З огляду на вищевикладене ці заяви мають бути вилучені з реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви.

Бере до уваги умови декларацій Уряду держави-відповідача за пунктом 1 статті 6 Конвенції, а також за статтею 13 Конвенції у заявах № 43768/12 і № 63112/12 та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Заступник Секретаря

Стівен ФІЛЛІПС

Голова

Ангеліка НУССБЕРГЕР

Додаток

Заява №

Дата подання заяви

Заявник

Дата народження

Місце проживання

Громадянство

Дата односторонньої декларації Уряду

Дата листа заявника

Присуджена компенсація

(євро)

1

43768/12

13/06/2012

Тетяна Миколаївна

ФЕДОРОВА

04/12/1954

Санкт-Петербург

Росія

23/12/2013

28/02/2014

1620

2

45437/12

11/07/2012

Юрій Валентинович

КАРПЕНКО

01/01/1957

Харків

Україна

10/01/2014

05/03/2014

1620

3

47659/12

19/07/2012

Ольга Віталіївна

КУЖЕЛЬ

14/05/1954

Запоріжжя

Україна

25/12/2013

13/03/2014

1080

4

63112/12

24/09/2012

Наталія Дмитрівна

ДУНАЄВА

04/07/1946

Нікополь

Україна

25/12/2013

28/02/2014

1440

5

70847/12

21/10/2012

Валерій Миколайович

СВИНІН

11/06/1955

Курпати

Україна

25/12/2013

02/03/2014

1620

6

19633/13

10/03/2013

Єлизавета Олександрівна

КРАТОВА

(офіційно

ЗЛИДЕНКО)

23/09/1973

Одеса

Україна

19/12/2014

13/03/2014

1440

Заява № 43768/12, подана Тетяною Миколаївною Федоровою проти України, та 5 інших заяв

Рішення; Європейський суд з прав людини від 03.06.2014

Прийняття від 03.06.2014

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_a08

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 15.08.2014 — 2014 р., № 63, стор. 485, стаття 1756

Официальный перевод публикует zakon.rada.gov.ua во исполнение ЗУ «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека». Перевод является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»).

Оригинал на zakon.rada.gov.ua ↗