Постанова у справі № 582/445/20
Про акт
Норми, на які посилається акт
За порядком першої згадки в тексті: те, що на початку, зазвичай і є предметом спору. Клік — стаття з нашого корпусу.
Текст рішення
Постанова
іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа 582/445/20
провадження 51-4502 км 20
~
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,
суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання~ ОСОБА_4 ,
прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,
~
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 січня 2021 року щодо останнього у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ~12020200220000034, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.~Путивль Сумської області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня проголошення вироку 13 жовтня 2020 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання час тримання його в ДУ Сумський слідчий ізолятор із 20 лютого 2020 року по 12 жовтня~ 2020 року включно.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства України в Сумській області та Фінансового управління Недригайлівської районної державної адміністрації задоволено, стягнено з ОСОБА_7 витрати закладів охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_8 в сумі 21 410,22 грн та 1 019,9 грн відповідно.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ~ задоволено частково, стягнено з ОСОБА_7 на користь потерпілої 9 363, 93 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, 50 000 грн моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 5 500 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 січня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин встановлених судом у вироку, 19 лютого 2020 року , у період часу з
19 до 21 ~години, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 перебували в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_13 , де розпивали спиртні напої. Близько 21 год ОСОБА_12 та ОСОБА_11 пішли відпочивати до сусідньої кімнати, а ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_8 продовжили вживати спиртні напої, проте через образу нецензурними словами між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 , діючи умисно, кулаком правої руки вдарив два рази в обличчя ОСОБА_8 , від чого останній не втримався та впав на підлогу. Не чинячи опору ОСОБА_8 піднявся та пішов відпочивати до сусідньої кімнати, де вже знаходились ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Через деякий час ОСОБА_14 також приєднався до них. Прокинувшись 20 лютого 2020 року, близько 7 год, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 продовжили вживати спиртні напої, внаслідок чого останній сп`янів та приліг на диван відпочивати. Згодом, ОСОБА_7 вирішив розбудити ОСОБА_8 щоб той займався по господарству, але останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знову став висловлюватися нецензурною лайкою на адресу присутніх та особисто ОСОБА_7 , який на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_8 близько трьох ударів кулаком правої руки в обличчя та двох ударів в ділянку грудної клітини, після чого повернувся до столу та продовжив вживати спиртні напої. Через деякий час
ОСОБА_8 встав з дивану та вийшов з будинку на вулицю. Після закінчення вживання спиртного, ОСОБА_7 також вийшов з будинку, де на території двору виявив лежачого на землі обличчям до низу ОСОБА_8 та покликав ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_8 перевернули на спину, останній став знову висловлюватися нецензурними словами, у відповідь на що ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс йому близько трьох ударів в область грудної клітини та спільно з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 занесли до будинку, де поклали на диван. У подальшому, не перевіряючи стан ОСОБА_8 та не надаючи йому медичної допомоги, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишили вказане домоволодіння.
Від отриманих травм голови, грудної клітки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер в реанімаційному відділенні КПН СОР Сумської обласної клінічної лікарні .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , що діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляду у суді першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що судом не взято до уваги та не надано жодної правової оціни протоколу проведення слідчого експерименту від 16 березня 2020 року з відеозаписом до нього за участі свідка ОСОБА_12 , оскільки будь-яка згода власника домоволодіння ОСОБА_13 на його проведення як і відповідна ухвала слідчого судді у матеріалах кримінального провадження відсутні. Також вказує про недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 21 січня 2020 року, оскільки протокол не підписаний понятим ОСОБА_15 , а в його заключній частині в якості понятих зазначені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , тоді як у вступній частині останній значиться статистом. В той же час звертає увагу на недопустимість висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , оскільки у порушення ст. 163 КПК України слідчий та прокурор не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого, які знаходилися у КНП Недригайлівська ЦРЛ 496/135 та у КПН СОР СОКІЛ 2744. При цьому є безпідставними посилання апеляційного суду в ухвалі, що вказані медичні картки були надані слідчому потерпілою, оскільки зазначене спростовується матеріалами кримінального провадження. Крім цього зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 усупереч вимог ч. 2 ст. 278 КПК України вручене поза межами строків, тобто по сплину 24 годин після його фактичного затримання, здійсненого о 15 год 30 хв. 20~лютого 2020 року. Водночас, окрім підписів понятих щодо виправлення часу затримання ОСОБА_7 на 16 год 30 хв., підпису останнього протокол затримання не містить. Також звертає увагу, що у порушення вимог ч. 3 ст.~404 КПК України судом апеляційної інстанції було безпідставно та необґрунтовано відмовлено у повторному дослідженні доказів, з урахуванням викладених доводів. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Від захисника ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та участі засудженого ОСОБА_7 .
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту~ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до~ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені~ в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом не виконані.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_18 , крім іншого, зазначав, що висновок судово-медичної експертизи 234/160 трупа ОСОБА_8 у кримінальному провадженні є недопустимим доказом, оскільки ні слідчий, ні прокурор у порядку
ст. 163 КПК України не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого, які знаходилися у КНП Недригайлівська ЦРЛ 496/135 на 9 арк. та у КПН СОР СОКЛ 2744 на 9 арк.
З вказаними доводами суд апеляційної інстанції не погодився та зазначив, що потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й слідчому. Крім цього вказав, що виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно ст. 91 КПК України належать до предмету доказування.
Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги захисника ОСОБА_6 , що поза увагою апеляційного суду залишилась та обставина, що у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що потерпіла ОСОБА_9 надавала слідчому чи прокурору будь-які медичні документи для долучення їх до матеріалів кримінального провадження, як і не вбачається відомостей щодо звернення останніх у порядку ст. 163 КПК України з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_8 .~
Таким чином, судом апеляційної інстанції не надано вичерпної відповіді на вказаний довід апеляційної скарги, при цьому належним чином не з`ясовано, яким чином в провадженні експерта для проведення експертного дослідження опинилася медична карта стаціонарного хворого КНП Недригайлівська ЦРЛ 496/135 на 9 арк. та медична карта стаціонарного хворого КПН СОР СОКЛ 2744 на 9 арк.
З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п.~1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
З огляду на наявність вищезазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, інші доводи касаційної скарги захисника необхідно перевірити в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду слід врахувати викладене, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК України). У свою чергу, ст. 418 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів по 16 жовтня 2021 року включно.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
~
~
ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3