Постанова у справі № 351/152/20

Постанова

Іменем України

~

06 квітня 2021 року

м. Київ

~

справа 351 /152/20

провадження 51-5658км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~ ~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019090230000224, за~обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.~Тернопіль, зареєстрованого в цьому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що~судимості не~має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у~розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2020~року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від~21 серпня 2020~року, ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до~покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з~випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч.~1 ст. 76 КК України.

Вирішено долю речових доказів металеву ручку білого кольору для відкривання металопластикового вікна, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, суд повернув власнику ОСОБА_7 ; автомобіль марки Фольксваген модель Каравелла , зеленого кольору, 2003 року випуску (державний номерний знак~ НОМЕР_1 ) та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 суд повернув власнику ОСОБА_6 , скасувавши арешт майна; шість двохстворчастих металопластикових вікон, одні металопластикові двері, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , суд залишив у останнього.

Також вирішено питання щодо судових витрат у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що~він, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, 09 вересня 2019~року близько 20:00 шляхом відважування вхідних дверей незаконно проник до~будинку АДРЕСА_3 , що на території домогосподарства ОСОБА_7 на АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав металопластикові двері та металопластикові вікна, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 18~042.94 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності винуватості засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за~~~собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, а також на~~істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суть доводів прокурора зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення і~вважає, що цей суд не здійснив належної перевірки доводів цієї скарги та всупереч вимогам ст. 370, ч. 2 ст. 419 КПК України не навів належних обґрунтувань щодо незастосування спеціальної конфіскації автомобіля марки Фольксваген моделі Каравелла , (державний номерний знак~ НОМЕР_1 ) відповідно до положень статей 100, 96-2 КК України, який був знаряддям злочину. Також вказує, що~~~апеляційний суд не навів належних обґрунтувань достатності обраного ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.~75 цього Кодексу, залишивши поза увагою порушення приписів статей 50, 65 КК України, що призвело до м`якості покарання.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на~~безпідставність викладених у ній доводів, просила залишити касаційну скаргу без задоволення.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її~задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у~касаційних скаргах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі прокурора не~оспорюються.

При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та~~апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в~~оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи~іншого доказу.

Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, про те, що місцевий суд при звільненні ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не ~~~врахував ступеня тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно зі ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як~засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й~~достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за~~своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Положення ст. 75 КК України застосовуються лише в тому випадку, коли суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на~строк не більше п`яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави для висновку про~можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в цьому провадженні при прийнятті рішення про призначення виду й розміру покарання, а також при звільненні від його відбування суд не порушив вищевказаних положень закону.

Суд першої інстанції, призначаючи засудженому ОСОБА_6 покарання згідно з~~указаними положеннями, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який нейтрально характеризується за місцем проживання, на обліку у~лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодував потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду, а також суд зважив на обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття, часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди і~відсутність таких, що його обтяжують.

Також отримали належну оцінку суду в сукупності з вищезазначеними обставинами кримінального провадження і дані, що містяться в досудовій доповіді представника уповноваженого органу з питань пробації та позиція потерпілого в судових дебатах, котрий претензій до ОСОБА_6 не мав, та просив суворо не карати останнього.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що з урахуванням усіх обставин кримінального провадження в сукупності, вид і розмір покарання, визначеного місцевим судом ОСОБА_6 , є необхідним і достатнім для його виправлення та~~попередження вчинення нових злочинів, рішення цього суду про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою є належним чином мотивованим, а тому покарання не сприймається як явно нес праведливе чи недостатнє для до сягнення мети покарання.

Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів не~встановила підстав для задоволення касаційної скарги прокурора в частині невідповідності призначеного покарання ОСОБА_6 .

Що стосується доводів прокурора про те, що апеляційний суд не навів належних обґрунтувань щодо незастосування спеціальної конфіскації автомобіля марки Фольксваген моделі Каравелла , (державний номерний знак~ НОМЕР_1 ) відповідно до положень статей 100, 96-2 КК України, який був знаряддям вчинення злочину, то~~колегія суддів касаційного суду дійшла такого висновку.

Ухвала апеляційного суду це рішення вищого суду стосовно законності й~обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і ~обґрунтованою.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з~~посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

При цьому підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зі змісту положень ч. 9 ст. 100 КПК України вбачається, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У~такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Цих вимог закону суд апеляційної інстанції при перегляді вироку в апеляційному порядку не дотримався.

Як вбачається із матеріалів провадження заступник прокурора Івано-Франківської області оскаржив вирок районного суду від 09 квітня 2020 року, в апеляційному порядку та просив його скасувати, постановити свій вирок, призначити ОСОБА_6 покарання у виді трьох років позбавлення волі та конфіскувати~автомобіль Фольксваген , моделі Каравелла (державний номерний знак~ НОМЕР_1 ), як знаряддя вчинення злочину.

Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_6 маючи умисел на~~~вчинення таємного викрадення чужого майна, 09 вересня 2019~року близько 20:00 шляхом відважування вхідних дверей незаконно проник до будинку АДРЕСА_3 , що~~на території домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав, металопластикові двері та металопластикові вікна, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 18~042.94 грн.

Також відповідно до постанови від 30 вересня 2019 року слідчий визнав речовим доказом автомобіль Фольксваген , моделі Каравелла (державний номерний знак~ НОМЕР_1 ), який належить на праві власності ОСОБА_6 , оскільки останній використав вказаний автомобіль для перевезення викраденого та подальшого зберігання в ньому викрадених речей. При цьому, як зазначив слідчий у постанові, встановлені досудовим розслідуванням обставини дають підстави вважати, що~~вказаний автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою слідчого судді від 02 жовтня 2019 року на цей автомобіль накладено арешт, обмеживши власника та інших осіб право користування, володіння та~розпорядження даним транспортним засобом (а. к. п. 143-144, 146-147, т. 1).

Під час перевірки матеріалів провадження, зокрема прослуховування технічних записів судових засідань від~03~червня 2020 року та 09 червня 2020 року, а саме допиту засудженого ОСОБА_6 , останній підтвердив, що автомобіль Фольксваген , моделі Каравелла (державний номерний знак НОМЕР_1 ) належить йому та він дійсно його використав для перевезення майна, викраденого у потерпілого ОСОБА_7 , що підтверджується цими аудіозаписами судових засідань.

Проте апеляційний суд за наявності вищезазначених обставин не надав належної оцінки доводам в апеляційній скарзі прокурора щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про долю речового доказу автомобіля Фольксваген , моделі Каравелла (державний номерний знак НОМЕР_1 ), з урахуванням даних, що містяться у матеріалах провадження, зокрема показань самого засудженого в суді першої інстанції.

Отже, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п.~1~ч.~1 ст.~438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а~касаційна скарга прокурора задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати все наведене в~цій постанові, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, звернути увагу на~~ вимоги ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції із захисту прав людини, щодо співмірності застосування конфіскації і відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора , який брав участь у~розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції , задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2020~року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є~остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~ ~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_3

~