Постанова у справі № 520/14220/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа 520/14220/19

адміністративне провадження К/9901/13677/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (суддя: Бідонько А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (судді: Калиновський В.А., Кононенко З.О., Сіренко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ" (далі - позивач, ТОВ "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ") звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), в якому просило зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 19 грудня 2018 року 4 на суму ПДВ у розмірі 54400 грн та від 21 грудня 2018 року 5 на суму ПДВ у розмірі 43 194 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, провадження у справі було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що при зверненні до Харківського окружного адміністративного суду з цією позовною заявою про зобов`язання ДПС України вчинити певні дії, ним було змінено підставу позову, викладену у позовній заяві по справі 520/1495/19, а, відтак, у судів були відсутні підстави визнавати такі позовні вимоги тотожними.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні правовідносини у даній справі є тотожними тим, яким надано оцінку судом в рамках розгляду справи 520/1495/19, про що свідчить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі 520/1495/19, яке набрало законної сили.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

За правилами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Такими повноваженнями володіє й суд апеляційної інстанції відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставами для закриття провадження в даному випадку є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою або наявність ухвали про закриття провадження у справі; набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив суд зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19 грудня 2018 року 4 на суму ПДВ у розмірі 54400 грн від 21 грудня 2018 року та 5 на суму ПДВ у розмірі 43194 грн.

Під час судового розгляду справи судами за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду вже перебувала адміністративна справа 520/1495/19 за позовом ТОВ "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ" до ДФС України, ГУ ДФС у Харківській області, предметом розгляду якої була, зокрема, вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.12.2018 4 на суму ПДВ у розмірі 54400,00грн та від 21.12.2018 5 на суму ПДВ у розмірі 43194,00грн.

Так рішенням Харківського окружного адміністративного суду 520/1495/19 від 11.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі від 04.06.2019, адміністративний позов ТОВ НК ГАЗІНВЕСТРОЕКТ задоволений частково: . визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23.01.2019 1057488/394813 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.12.2018 4 та від 23.01.2019 1057489/39481330 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 5. У задоволенні вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.12.2018 4 на суму ПДВ у розмірі 54400,00грн та від 21.12.2018 5 на суму ПДВ у розмірі 43194,00грн, - відмовлено.

Проаналізувавши зміст наведених вище судових рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що предмет оскарження, суб`єктний склад та підстави позову в частині позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.12.2018 4 та від 21.12.2018 5 є аналогічними, оскільки основним аргументом адміністративних позовів була незаконність рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23.01.2019 1057488/394813 та 1057489/39481330 про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних.

Верховний суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі 924/1473/15 (провадження 12-15гс19)).

Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах даної справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.12.2018 4 та від 21.12.2018 5, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи 520/1495/19.

В контексті наведеного вище колегія суддів наголошує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

Принцип правової (юридичної) визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила res judicata , тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі 520/14220/19, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи факту існування рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ", - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська