Постанова у справі № 465/5005/15-к

~

Постанова

іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа ~ ~465/5005/15-к

провадження 51- 1230 км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~ ~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області ОСОБА_7 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 2 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 грудня 2018 року в кримінальному провадженні ~12015140080001435 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку та жителя м. Львова,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Франківського районного суду м. Львова від 6 листопада 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 грудня 2018 року, ~ ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк ~~~~~~~~~~~~6 років з конфіскацією майна. ~

Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Цим~ вироком також засуджено ОСОБА_9 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Як установив місцевий суд, неповнолітній ОСОБА_8 8 червня 2015 року приблизно о 00:45 за попередньою змовою з ОСОБА_10 у ~~~~~~~~ АДРЕСА_1 вчинили розбійний напад на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , під час якого ОСОБА_8 завдав ножем двох ударів у ~груди ОСОБА_11 , спричинивши йому тілесних ушкоджень, та, застосувавши спільно з ОСОБА_10 до ОСОБА_12 фізичну силу, яка ~~~~~~~~~~~у момент застосування була небезпечною для життя та здоров`я, заволоділи його мобільним телефоном LG G-3 із сімкарткою та грошима в сумі 120 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виключити з резолютивної частини вироку місцевого суду посилання на призначення неповнолітньому ОСОБА_8 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

При цьому прокурор вважає, що суд першої інстанції призначивши неповнолітньому ОСОБА_8 додаткове покарання у виді конфіскації майна застосував закон про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, а апеляційний суд, усупереч положень ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), цих порушень не усунув, чим припустився істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Позиція учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор та захисник ОСОБА_6 вимоги касаційної скарги підтримали, просили вказані судові рішення змінити та виключити з них посилання на призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

За правилами ч. 2 ст. 52 КК конфіскація майна є додатковим покаранням, яке призначається у випадку, якщо воно передбачено санкцією статті кримінального закону за вчинений злочин.

Положеннями ч. 2 ст. 98 КК встановлено обмеження щодо видів додаткових покарань які можуть бути призначені неповнолітнім та визначено, що до цих осіб ~можуть бути застосовані лише додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Вказана норма є імперативною, а тому зазначений у ній перелік видів покарань, які додатково можуть бути застосовані до неповнолітніх є вичерпним. Інші додаткові види покарань щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття не застосовуються, навіть у випадку якщо ці особи на час розгляду справи досягли повноліття.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 був неповнолітнім.

Санкція ч. 2 ст. 187 КК за вчинення цього злочину передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Однак в силу приписів ч. 2 ст. 98 КК таке покарання до нього не може бути застосовано.

Цих вимог закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій дотримано не було.

Як вбачається з вироку місцевого суду, за вчинений ОСОБА_8 злочин суд ~призначив йому із застосуванням ст. 69 КК основне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

При перегляді вироку місцевого суду суд апеляційної інстанції вказаних ~порушень не усунув та залишив це судове рішення без змін.

Зважаючи на викладене оскаржувані судові рішення не можуть вважатися такими, що постановлені з дотриманням вимог закону, а тому вони підлягають зміні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, а касаційна скарга прокурора задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ~прокурора задовольнити. Вирок Франківського районного суду м. Львова від 2 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 грудня 2018 року в частині призначеного ОСОБА_8 покарання змінити та виключити з вказаних судових рішень посилання про призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

У решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~___________________~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~___________________~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~____________________

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ~~~~~ ~~~~~~~~~