Постанова у справі № 826/3746/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

Київ

справа 826/3746/17

адміністративні провадження К/9901/4253/19

К/9901/4577/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів -Білак М.В., Соколов В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу 826/3746/17

за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Беспалова О.О., суддів: Губської О.А., Парінова А.Б.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати подання Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю відносно приватного нотаріуса ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2016 року за 2 про анулювання свідоцтва 8965 від 29 січня 2013 року про право на зайняття нотаріальною діяльністю відносно приватного нотаріуса ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України 3443/5 від 01 грудня 2016 року Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати суб`єктів владних повноважень - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та Міністерство юстиції України вчинити дії спрямовані на поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України Про нотаріат

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що покладені в основу оскаржуваного подання висновки про порушення позивачем вимог Правил професійної етики нотаріусів України є без підставними, у зв`язку з чим при складанні спірних рішень відповідачі діяли з перевищенням наданих їм законодавством повноважень.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржуване подання не має ознак індивідуального акту і не створює для позивача юридичних наслідків, а оскаржуваний наказ є законним та винесений відповідно до норм чинного законодавства, оскільки саме Міністерство юстиції України та створена при ньому Комісія наділені правом надавати оцінку діям нотаріусів. У свою чергу, під час спірної перевірки виявлені неодноразові порушення нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, що і стало підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Короткий змість рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення від 24 листопада 2016 року 2 та наказу від 1 грудня 2016 року 3443/5; зобов`язання вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів; надання доступу до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України. В цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2016 року 2 про анулювання свідоцтва 8965 від 29 січня 2013 року про право на зайняття нотаріальною діяльністю відносно приватного нотаріуса ОСОБА_1 Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 від 01 грудня 2016 року 3443/5. Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України Про нотаріат . В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції вказав, що анулювання свідоцтва позивача здійснено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки територіальне управління провело комплексну перевірку позивача, вийшовши за межі предмета перевірки, з підстав, що не стосувались інформації Служби безпеки України. Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що до позивача необґрунтовано застосовано одразу два заходи реагування на одні й ті ж самі порушення - направлення на підвищення кваліфікації та анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та заперечень

6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та Міністерство юстиції України звернулись із касаційними скаргами до Верховного Суду, просили скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, залишивши в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року.

7. У своїй скарзі Міністерство юстиції України вказало, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказані порушення, на думку скаржника призвели до винесення незаконного рішення та скасування законного судового рішення суду першої інстанції, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до статті 351 КАС України.

8. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права, пов`язані з державним регулюванням нотаріальної діяльності та положення Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року 357/5 (надалі - Порядок 357/5), внаслідок чого суд дійшов до необґрунтованого висновку про порушення управлінням юстиції меж предмета перевірки.

9. Також у касаційній скарзі вказано, що при винесенні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення пункту 14 Порядку 357/5, оскільки Міністерство юстиції України доручило територіальному управлінню юстиції провести перевірку відповідно до вимог пункту 13 Порядку 357/5.

10. Скаржник наголосив, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не взято до уваги те, що позивачем повідомлялось лише про часткове усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки, а ряд інших значних порушень, виявлених під час проведеної перевірки, не були ним усунуті у встановлений строк або взагалі не були усунуті. Вказані обставини, відповідно до вимог пункту 43 Порядку 357/5, є підставою для прийняття управлінням юстиції рішення про застосування до нотаріуса заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Тому скаржник вважає, що негативні наслідки, які полягали у прийнятті рішення про скасування свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, настали для позивача в результаті встановлених неодноразових порушень позивачем чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які неможливо усунути, і, в даному випадку, питання за результатами якої саме перевірки (комплексної або цільової) були встановлені такі порушення, має другорядне значення.

11. Головне територіальне управління юстиції у м. Києві у касаційній скарзі вказало, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що дорученням Міністерства юстиції України надавалась вказівка про проведення цільової перевірки та перевірки на дотримання позивачем статті 55 Закону України Про нотаріат .

12. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції взяв до уваги інформацію про успішне оволодіння позивачем навчальним матеріалом та отримання відповідного свідоцтва, але не надав оцінки довідці позивача від 03 серпня 2016 року, в якій нотаріус повідомив про часткове усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.

13. Також Головне територіальне управління юстиції у м. Києві не погоджується із висновком колегії суддів апеляційного суду, що направлення на підвищення кваліфікації та анулювання свідоцтва є видами відповідальності за неодноразове порушення правил нотаріального діловодства, оскільки вказані заходи реагування і в першому, і в другому випадку є прямими наслідками порушення нотаріусом законодавства.

14. Ухвалою Верховного Суду (провадження К/9901/4253/19) від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі 826/3746/17.

15. Ухвалою Верховного Суду (провадження К/9901/4577/19) від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі 826/3746/17.

16. ОСОБА_1 надіслано відзив на касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому він зазначив про додержання Шостим апеляційним адміністративним судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та про безпідставність і необґрунтованість касаційної скарги. А тому просив відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги та залишити без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року.

17. На думку позивача, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що направлення на підвищення кваліфікації та анулювання свідоцтва не є видами відповідальності за одноразове порушення правил нотаріального діловодства, оскільки вказані заходи реагування і в першому, і другому випадку є прямими наслідками порушення нотаріусом законодавства. ОСОБА_1 вважає, що застосування обох заходів реагування на порушення з боку нотаріуса за одні й ті ж самі факти правопорушень можливі у випадку незадовільного результату за наслідками виконання першого з обраних заходів - підвищення кваліфікації. Однак, матеріали справи свідчать, що позивач успішно оволодів навчальним матеріалом та отримав відповідне свідоцтво.

18. Також позивач наголосив, що в своїй касаційній скарзі Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, вказуючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 5 Закону України Про нотаріат , не зазначило, як саме суд повинен був застосувати вказану правову норму.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. 19 квітня 2016 року до Міністерства юстиції України надійшов лист Служби безпеки України щодо незаконного доступу нотаріусів до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

За інформацією, наявною у Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві, приватний нотаріус ОСОБА_1 до 2014 року здійснював свою нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу, та в подальшому зареєстрував свою діяльність по Київському міському нотаріальному округу.

Проведеними Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки заходами були встановлені факти використання іншими особами дубліката логіна, пароля та ключа електронного цифрового підпису ОСОБА_1 для доступу до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України.

20. Враховуючи, що вказана інформація свідчить про порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 порядку захисту інформації, наявної в єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України листом від 19 травня 2016 року за 3938/13/32-16 доручило Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві провести позапланову цільову перевірку організації нотаріальної діяльності позивача, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства, у ході якої звернути увагу на можливе вчинення нотаріальних дій щодо об`єктів нерухомого майна, розташованого на непідконтрольній території та доступу іншими особами до єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України з використанням логіна, пароля та ключа ЕЦП ОСОБА_1 .

21. Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 20 травня 2016 року 1694/8 (зі змінами відповідно до наказу від 23 травня 2016 року 1703/8) з 23 по 24 травня 2016 року проведено позапланову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період роботи з 31 серпня 2015 року по 24 травня 2016 року.

22. За результатами вищезазначеної перевірки складено довідку від 30 травня 2016 року, відповідно до якої не виявлено порушень використання логіна, пароля та ЕЦП позивача, але встановлено ряд численних порушень нотаріальної діяльності ОСОБА_1 , а саме: порушення вимог: пунктів 6.2, 6.3, 6.5, 6.12, 7.16, 7.17, 7.22, 7.24, 7,28, 7.29, 7.30, 7.35, 7.41, 7.47, 7.48, 10.1, 13.1 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року 3253/5; пункту 5 глави 3 та пункту 7 глави 4, розділу X Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року 1000/5; пунктів 4, 5 глави 8 та пункту 5 глави 7 розділу І, пункту 1 глави 1 розділу II, підпунктів 2.1, 2.2., 2.4 пункту 2 глави 2 розділу II, підпункту 3.4 пункту З глави 2 розділу II, підпункту 3.11 пункту 3 глави 10 розділу II, підпунктів 5.2, 5.5, 5.7 пункту 5 глави 4 розділу II, пункту 7 глави 4 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року 296/5; пункту 2.6.3. Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року 111/5; частини другої статті 377, пункту 4 статті 344 Цивільного кодексу України, статей 722, 1046, 1216, 1220, 1261, 1262, 1265, 1268, 1269, 1273, 1262, 1274 Цивільного кодексу України, статті 132 Земельного кодексу України, частини четвертої статті 55 Закону України Про нотаріат .

21.1. Окрім того, у вказаній довідці зазначено, що організація нотаріальної діяльності позивача, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюється нотаріусом незадовільно .

23. 06 червня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві видано наказ 1730/8, яким зобов`язано позивача усунути, з урахуванням висновків і рекомендацій, порушення та помилки, виявлені комісією під час перевірки у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; письмово повідомити Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у м. Києві про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявленні порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок.

24. 20 липня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві видано наказ 452/6 Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 , яким, зокрема, тимчасово з 25 липня 2016 року, але не більше як на шість місяців, зупинено нотаріальну діяльність позивача до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю 8965, виданого Міністерством юстиції України 29 січня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 .

25. 03 серпня 2016 року до Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла довідка ОСОБА_1 , в якій повідомлялось про часткове усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки. Також позивачем надано свідоцтво про підвищення кваліфікації, яке видано приватному нотаріусу ОСОБА_1 про те, що він підвищив кваліфікацію шляхом участі в семінарі з питань нотаріату та успішно склав залік в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України.

26. 24 листопада 2016 року Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України, розглянувши подання Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 29 січня 2013 року 8965 на ім`я ОСОБА_1 , прийняла рішення 2, яким на підставі підпункту е пункту 2 частини першої статті 12 Закону України Про нотаріат , у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, анульовано свідоцтво позивача про право на зайняття нотаріальної діяльності.

27. 01 грудня 2016 року Міністерством юстиції України прийнято наказ 3443/5 Про анулювання свідоцтво про право на зайняття приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .

28. Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 19 грудня 2016 року 866/6 Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 припинено нотаріальну діяльність позивача з 19 грудня 2016 року.

29. Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідачів щодо анулювання свідоцтва та припинення нотаріальної діяльності, позивач звернувся до суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

30. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII Про нотаріат (надалі - Закон N3425-XII).

32. Згідно зі статтею 5 Закону N 3425-XII нотаріус зобов`язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації.

33. Частиною дев`ятою статті 10 Закону 3425-XII передбачено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

34. Відповідно до статті 12 Закону N 3425-XII анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:

- за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, зокрема, у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.

35. Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року N 357/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України17 лютого 2014 року за N 298/25075; далі - Порядок N 357/5).

36. Пунктом 2 Порядку N 357/5 передбачено, що позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

37. Згідно з пунктами 13, 14 Порядку N 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

38. Механізм організації підвищення кваліфікації державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів з урахуванням вимог Законів України "Про нотаріат", "Про вищу освіту" та "Про освіту" визначає Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затверджений наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2014 року N 1422/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2014 року за N 1046/25823; далі - Порядок N 1422/5).

39. Відповідно до пункту 2 Порядку N 1422/5 метою підвищення кваліфікації державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів є вдосконалення їх професійної підготовки шляхом оновлення, поглиблення і розширення професійних знань, умінь і навичок, забезпечення інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці їх застосування при здійсненні нотаріальної діяльності.

40. Пунктом 8 Порядку 1422/5 передбачено, що проходження підвищення кваліфікації за професійними програмами, яке організовується Центром або Нотаріальною палатою України, проводиться зі складанням підсумкового заліку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

41. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та задовольняючи в цій частині позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідачів щодо анулювання свідоцтва позивача вчинені з порушенням чинного законодавства. Однак, Верховний Суд вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.

42. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2016 року 3443/5 свідоцтво позивача про право на зайняття нотаріальною діяльністю було анульоване у зв`язку із неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій із посиланням на підпункт е пункту 2 частини першої статті 12 Закону N 3425-XII.

43. У касаційних скаргах відповідачі вказують, що під час проведення перевірки було виявлено низку порушень вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та здійснення правил нотаріального діловодства, які позивачем в повному обсязі усунуті не були.

44. Відомості про такі порушення відображені у довідці від 30 травня 2016 року, що складена за результатами проведення спірної перевірки.

45. У свою чергу, підпунктом е пункту 2 частини першої статті 12 Закону N 3425-XII передбачено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

46. Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

47. При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.

48. Аналогічний правовий висновок висвітлений в постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі 826/7176/17.

49. Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинен дослідити наявність факту вчинення позивачем саме неодноразового порушення чинного законодавства та встановити, чи завдали такі порушення шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Колегія суддів наголошує, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту е пункту 2 частини першої статті 12 Закону N 3425-XII повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування.

50. Також Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив, які саме порушення, виявлені під час спірної перевірки, були усунуті ОСОБА_1 та чи усунуті вони у строк, що був наданий позивачу відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві 1730/8 від 06 червня 2016 року. Також не досліджено порушення, які не були усунуті позивачем та підстави їх не усунення.

51. Верховний Суд наголошує на передчасності висновку суду апеляційної інстанції щодо застосування до ОСОБА_1 одразу двох заходів реагування - направлення на підвищення кваліфікації та анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю, оскільки даному висновку повинно передувати встановлення на надання правової оцінки самим порушенням, які допустив нотаріус, та їх правовим наслідкам.

52. Також є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо виходу за межі предметної перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві.

53. Як вже зазначалось, пунктом 13 Порядку 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. У свою чергу, пункт 14 Порядку 357/5 передбачає проведення перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб.

54. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що стосовно нотаріальної діяльності позивача Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві було проведено позапланову цільову перевірку саме за дорученням Міністерства юстиції України.

55. Частиною 2 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

57. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не встановив та не надав належної оцінки порушенням нотаріальної діяльності позивача, що були виявлені під час перевірки, не встановив їх наслідків, колегія суддів приходить до висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів. Дана обставина унеможливила встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання стосовно розподілу судових витрат.

58. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

СУДОВІ ВИТРАТИ

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі 826/3746/17 - скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду