Постанова у справі № 219/13379/18

Постанова

Іменем України

5 грудня 2019 року

м. Київ

справа 219/13379/18

провадження 51-57км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,~

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ,~ ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 5 грудня 2018 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2018 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 , подану в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), про його незаконне тримання під вартою.

Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Суддя Донецького апеляційного суду ухвалою від~ 5 грудня 2018 року на підставі ч.~4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ~ просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що слідчий суддя виніс ухвалу на іншій стадії кримінального провадження, а саме між проголошенням судового рішення та його апеляційним переглядом. На думку ОСОБА_6 , діючий КПК не передбачає будь-якого порядку звернення та розгляду клопотань за ст. 206 КПК, хоч і не забороняє такого звернення. ~Скаржник стверджує, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження за його скаргою в порядку ст. 206 КПК, порушив загальні принципи кримінального судочинства, а також гарантовані Конституцією України~ права.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважаючи оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.

Мотиви суду

Згідно зі~ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України~~(далі КПК)~суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ~ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 414 цього Кодексу.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_6 про відсутність відповідного порядку розгляду заяв та клопотань, поданих у порядку ст. 206 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що вони є необґрунтованими, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 206 КПК передбачено, що в разі, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із заявою про незаконне тримання його під вартою в Державній установі Бахмутська установа виконання покарань ( 6) без відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області за наслідками розгляду заяви ОСОБА_6 , поданої увпорядку ст. 206 КПК постановив ухвалу від 22 листопада 2018 року, якою залишив без задоволення таку заяву, тобто розглянув її по суті. Обґрунтовуючи~ прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 тримається під вартою відповідно до вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2018~року, за яким запобіжний захід йому до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою. Оскільки на теперішній час указаний вирок законної сили не набув, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що ОСОБА_6 тримається під вартою на законних підставах, установлених цим вироком.

Таким чином, ~з огляду на те, що у ~цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав скаргу в порядку ст. 206 КПК, слідчий суддя постановив ухвалу в межах процедури, передбаченої кримінальним процесуальним законом.

Разом із тим, ОСОБА_6 у касаційній скарзі зазначає про порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження.

Перевіривши вказані доводи, Верховний Суд не вважає їх обґрунтованими,

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначені норми беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а~не~всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

У статтях ст. 24 та ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищої інстанції; зокрема, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених зазначеним Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування~ регламентовано параграфом 2~глави 26 КПК України.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_6 , поданої в порядку ст. 206 КПК, про його незаконне тримання під вартою до вказаного переліку не входить.

Положеннями ч. 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд, дотримуючись вимог ст. 309, ч.~4 ст.~399~КПК, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у~відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

З таким висновком судді апеляційного суду погоджується і Верховний Суд з огляду на позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини та громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац 6 пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року 26-рп/2009).

Про те, що доступ до правосуддя не є абсолютним, вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема, для дотримання правил судової процедури.

Крім того, така позиція колегії суддів узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 травня 2019 року у справі 766/22242/17 (провадження 51-7276кмо18), у якому зазначено, що оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Посилання ОСОБА_6 на правові~висновки, викладені у~~постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі ~757/49263/15-к, та висновки Великої Палати Верховного Суду, що містяться в постановах від 23 травня 2018~року у справах 13-16сво18 та 13-19кс18, є~необґрунтованими, адже у них йдеться про можливість оскарження ухвали слідчого судді, постановлення якої не передбачено кримінальним процесуальним законом. Натомість у цьому ~кримінальному провадженні заяву ОСОБА_6 подав у порядку ст. 206 КПК і, відповідно, слідчий суддя постановив~ ухвалу в межах процедури, передбаченої кримінальним процесуальним законом. Тому зазначені правові висновки Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду не можуть бути застосовані у цьому випадку.

Отже, доводи в касаційній скарзі та матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону при відмові у~відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 .

Таким чином, правових підстав для скасування оскарженої ухвали апеляційного суду немає.

З огляду на викладене касаційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу ~Донецького апеляційного суду від 5 грудня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22~листопада 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_3

~

~