Постанова у справі № 671/1729/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа 671/1729/16-а

адміністративне провадження К/9901/33488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.01.2017 (головуючий суддя - С.Б. Чорний)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя - О.А. Боровицький, судді - Д.Б. Матохнюк, Т.В. Сапальова)

у справі 671/1729/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області

про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просив визнати нечинною та скасувати постанову від 28.11.2016 про закінчення виконавчого провадження 45546379, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А.В. Ніколовим; зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А.В. Ніколова вчинити певні дії: звернутися до суду за роз`ясненням суті, способу та порядку виконання постанови від 11.06.2014 Волочиського районного суду Хмельницької області у справі 671/938/14-а, перевірити виконання судового рішення боржником, отримати від боржника пояснення чому судове рішення ще не виконано і що зроблено для виконання судового рішення, повідомити головне управління соціального захисту населення у Хмельницькій області про факт невиконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Волочиським районним судом 11.06.2014 винесено постанову по справі за його позовом до управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації. Постанова набрала законної сили, ним було отримано виконавчий лист і пред`явлено до виконання. Виконавчий документ зобов`язував боржника нарахувати та виплатити йому певну суму. 20.11.2014 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно якої боржнику управлінню соцзахисту було надано строк до семи днів для добровільного виконання судового рішення, а в подальшому 06.04.2015 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку він оскаржив, а постановою Волочиського районного суду від 29.01.2016 постанову визнано нечинною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. 10.02.2016 старший державний виконавець Ніколов А.В. виніс постанову про відновлення виконавчого провадження, а 28.11.2016 ним винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, судове рішення залишилося невиконаним, тому просить скасувати вказану постанову, зобов`язавши звернутися до суду за роз`ясненням суті, способу та порядку виконання постанови суду від 11.06.2014, перевірити виконання судового рішення боржником, отримати від боржника пояснення з приводу невиконання судового рішення і що зроблено для його виконання.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, відмовлено у задоволенні позову.

4. При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що державним виконавцем вжито всіх допустимих, передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить рішення судів скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що оскільки ним пред`явлено до виконання виконавчий лист, боржником за яким є управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації, а тому судами попередніх інстанцій неправомірно не застосовано до спірних правовідносин положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Позиція інших учасників справи

7. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без -змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. Волочиським районним судом Хмельницької області 24.10.2014 видано виконавчий лист 671/938/14-а про зобов`язання управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня в 2014 році відповідно до вимог статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , з врахуванням статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплаченої позивачу суми 2 250 грн в 2014 році.

11. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Ніколовим А.В. 20.11.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постановлено боржнику добровільно виконати постанову самостійно у строк до семи днів з моменту її винесення.

12. 06.04.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Ніколовим А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

13. Вказану постанову позивач оскаржив до суду.

14. Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.01.2016 визнано нечинною та скасовано постанову від 06.04.2015 про закінчення виконавчого провадження 45546379, зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області відновити виконавче провадження.

15. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Ніколова А.В. 10.02.2016 прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 671/938/14-а, виданого 24.10.2014.

16. Листами від 16.02.2016 та 18.02.2016 боржник повідомив про неможливість сплатити стягувачу кошти, оскільки він є бюджетною установою і виплати проводяться на підставі кошторисних призначень, згідно затверджених кошторисів та коштів, передбачених на конкретні цілі, а на виконання рішення судів кошти не передбачені.

17. 25.11.2016 до Волочиського РВ УМВС направлено повідомлення про злочин щодо посадових осіб боржника за невиконання рішення суду.

18. Державним виконавцем 03.03.2016 та 20.04.2016 до Волочиського районного суду подавалися заяви про відстрочку виконання рішення суду та про зміну способу, порядку виконання рішення шляхом стягнення заборгованості в сумі 5 342 грн., однак суд ухвалами від 11.03.2016 та 29.04.2016 відмовив у їх задоволенні.

19. 28.11.2016 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Ніколов А.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, з посиланням на пункт 11 частини першої статті 39, статті 63 Закону України Про виконавче провадження , оскільки ним проведено усі можливі заходи примусового виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України Про виконавче провадження .

22. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23. Згідно пункту 11 частини першої статті 49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього ж Закону.

24. Частиною третьою статті 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом України Про виконавче провадження .

28. Судами встановлено, що державним виконавцем були вчинені всі дії, передбачені статтями 75, 89 Закону України Про виконавче провадження , що підтверджується матеріалами справи.

29. При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , яким затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

30. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

31. Згідно із частинами другою та третьою статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

32. На підставі вказаної норми частину першу статті 37 Закону України Про виконавче провадження було доповнено пунктом 18 наступного змісту: Виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

33. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що законодавець визначив спеціальні гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи за рахунок Державного бюджету, а тому під час їх виконання державним виконавцем протиправно не враховані положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та, як наслідок, передчасно прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 у справі 688/2663/16-а.

35. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2016 45546379, винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А.В. Ніколовим є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

36. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

37. Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

38. Разом з тим, частиною першою статті 51 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

39. Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А.В. Ніколова вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

41. Відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

42. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

43. Оскільки позивач відповідно до Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у справі 671/1729/16-а скасувати.

3. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2016 45546379, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області А.В. Ніколовим.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк