← Судова практика

Постанова у справі № 922/1359/19

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 31.10.2019 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази18 916 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
922/1359/19
Дата ухвалення
31.10.2019
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суддя
Дроботова Т.Б.
Форма судочинства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Інший спір про купівлю - продаж

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа 922/1359/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 (судді: Чернота Л. Ф., Зубченко І. В., Радіонова О. О.) та ухвали Господарського суду Харківської області від 07.05.2019 (суддя Смірнова О. В.)

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бабіна Андрія Олександровича у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Бабіна Андрія Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арна", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс"

про визнання недійсними договорів, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2019 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Бабін Андрій Олександрович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою від 06.05.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арна" (далі - ТОВ "Арна"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина" (далі - ТОВ "ТБ Слобожанщина"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс" (далі - ТОВ "Овіс") про: 1) визнання недійсними: договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18.08.2017 5676/17/005499, укладеного між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина" щодо автотранспортного засобу - тягача сідельного MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_1 ; договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18.08.2017 5676/17/005499, укладеного між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина" щодо автотранспортного засобу - напівпричепа-цистерни HUTNIK NCG-46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 ; договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18.08.2017 5676/17/005499, укладеного між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина" щодо автотранспортного засобу - тягача сідельного MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_3 ; договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18.08.2017 5676/17/005499, укладеного між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина" щодо автотранспортного засобу - напівпричепа-цистерни LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 ; 2) витребування на користь Бабіна А. О. із чужого незаконного володіння ТОВ "Овіс" автотранспортного засобу - тягача сідельного MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_1 ; автотранспортного засобу - напівпричепа-цистерни HUTNIK NCG-46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 ; автотранспортного засобу - тягача сідельного MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_3 ; автотранспортного засобу - напівпричепа-цистерни LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 ; 3) визнання за Бабіним А. Ю. права власності на автотранспортні засоби: тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_1 ; напівпричіп-цистерна HUTNIK NCG-46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 ; тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_3 ; напівпричіп-цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_5 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач послався на положення статей 11, 202, 203, 215, 235, 238, 240, 387, 388, 392, 1011, 1012 Цивільного кодексу України, статті 60 Сімейного кодексу України; наголосив, що не укладав будь-яких договорів купівлі-продажу стосовно спірного майна; зазначені транспортні засоби незаконно поза волею позивача і його дружини, яка є їх співвласником, вибули у власність ТОВ "Овіс"; оспорювані договори купівлі-продажу між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина" є удаваними правочинами, укладеними за значно заниженою вартістю та вчиненими з метою приховання іншого правочину, особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, без згоди дружини позивача.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2019, залишеною без змін поcтановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019, повернуто позовну заяву та додані до неї документи ФОП Бабіну А. О. на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, свою ухвалу аргументував тим, що у цьому випадку об`єднання в одній позовній заяві позивачем зазначених способів захисту та їх сумісний розгляд перешкоджатимуть з`ясуванню прав і відносин між сторонами, що суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають із різних правових підстав і призводять до різних правових наслідків. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що кожна із вимог є самостійною вимогою, вони не пов`язані підставами виникнення та поданими доказами, від задоволення одних не залежить задоволення інших.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ФОП Бабін А. О. подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень ФОП Бабін А . О. вважає порушення судами норм процесуального права, зокрема статті 174 Господарського процесуального кодексу України; наголошує, що вимоги про визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу і витребування майна поєднані між собою підставами виникнення та доказами, тому згідно зі статтею 173 Господарського процесуального кодексу України позивач об`єднав їх в одній позовній заяві. На думку скаржника, суди не встановили факту неправильного об`єднання позовних вимог, не перевірили їх характеру та суті залежно від основної та похідної вимог; не урахували мети господарського судочинства - ефективного судового захисту порушеного права. Скаржник акцентує, що у разі, коли суд першої інстанції дійде висновку про перешкоджання сумісним розглядом об`єднаних вимог з`ясуванню прав і відносин між сторонами та про суттєве утруднення внаслідок такого об`єднання вирішення спору, суд не позбавлений можливості роз`єднати позовні вимоги, однак це не є підставою для повернення позову.

3.2. Від ТОВ "Арна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить, зокрема, залишити без задоволення касаційну скаргу як необґрунтовану.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

4.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про повернення позивачеві позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 173 зазначеного Кодексу унормовано, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

5.2. Колегія суддів зазначає, що як установлено судами та убачається із матеріалів справи, ФОП Бабін А. О. звернувся з позовом до ТОВ "Арна", ТОВ "ТБ Слобожанщина", ТОВ "Овіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 18.08.2017, укладених між ТОВ "Арна" і ТОВ "ТБ Слобожанщина"; витребування на користь Бабіна А. О. із чужого незаконного володіння ТОВ "Овіс" автотранспортних засобів, що були предметом цих договорів, і визнання за Бабіним А. Ю. права власності на ці транспортні засоби.

Таким чином, кінцевою метою позову є захист права власності позивача на спірне рухоме майно.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння унормовано статтею 387 зазначеного Кодексу, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, такий самостійний спосіб захисту права власності та інших речових прав як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикацію (стаття 388 Цивільного кодексу України), у тому числі й від добросовісного набувача.

При цьому правова природа зазначеного способу захисту цивільного права полягає у тому, що він застосовується в разі визнання правочину (договору) недійсним чи нікчемності договору як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі, тобто не стороні недійсного правочину.

У цій справі позивач визначив речово-правовий спосіб захисту свого права власності (віндикаційний позов) одним із основних.

Як убачається із позовної заяви, ФОП Бабін А. О. заявив вимоги до трьох юридичних осіб: ТОВ "ТБ Слобожанщина" і ТОВ "Арна" - осіб, які є сторонами оспорюваних правочинів із відчуження спірного майна (транспортних засобів), власником якого вважає себе позивач; ТОВ "Овіс" - особи, якій ТОВ "Арна" продало спірні автотранспортні засоби, що перебувають у власності ТОВ "Овіс".

За змістом статті 173 Господарського процесуального кодексу України вимоги одного позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

Тому хоча обрані позивачем, зокрема спеціальний (про визнання договорів недійсними) та речово-правовий (віндикація), самостійні способи захисту права власності і різняться, однак у цьому випадку від вирішення першої вимоги, заявленої ФОП Бабіним А. О. до ТОВ "ТБ Слобожанщина" і ТОВ "Арна", залежить вирішення іншої його вимоги про витребування майна, відповідачем за якою є ТОВ "Овіс".

Отже, позовні вимоги у цій справі пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного і того самого майна - спірних автотранспортних засобів, що має наслідком повернення цього майна законному власнику у разі задоволення позову, і відповідно до статті 173 Господарського процесуального кодексу України їх слід розглядати в межах однієї справи.

Водночас колегія суддів зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, тому висновок суду про непов`язаність доказів, доданих до позовної заяви, є передчасним. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд також має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ із дотриманням строків.

У наведеному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, про що зазначили суди, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Колегія суддів також звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак зазначені обмеження не можуть перешкоджати реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а також слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між застосованими засобами та визначеними цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Таким чином, з огляду на викладене висновки господарських судів про наявність підстав для повернення позовної заяви позивача через порушення правил об`єднання позовних вимог є помилковими та суперечать наведеним положенням законодавства.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

6.2. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження та спростовують висновки судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Стосовно посилань ТОВ "Арна", викладених у відзиві на касаційну скаргу, вони не знайшли підтвердження та відхиляються судом касаційної інстанції, зважаючи на вищезазначене.

6.3. З огляду на зазначене, оскаржені у справі ухвалу і постанову судів необхідно скасувати, а справу за позовом ФОП Бабіна А. О. до ТОВ "Арна", ТОВ "ТБ Слобожанщина", ТОВ "Овіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 18.08.2017, витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ "Овіс" і визнання права власності передати до господарського суду першої інстанції зі стадії відкриття.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бабіна Андрія Олександровича задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі 922/1359/19 скасувати.

Справу 922/1359/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця Бабіна Андрія Олександровича (від 06.05.2019) до ТОВ "Арна", ТОВ "ТБ Слобожанщина", ТОВ "Овіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 18.08.2017, витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ "Овіс" і визнання права власності направити до Господарського суду Харківської області зі стадії відкриття.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗