Постанова у справі № 280/1535/16-ц

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа 280/1535/16-ц

провадження 61-2372 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду :

головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.

учасників справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа - ОСОБА_2

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року (у складі суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М. та Трояновської Я. В.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою та просила встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3

На обґрунтування вимог заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її троюрідна сестра ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно. Вона, є спадкоємцем за законом після померлої, однак оформити спадщину вона не може, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки між нею та померлою ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт родинних відносин про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявницею надані належні докази для встановлення факту родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , факт родинних відносин якого з померлою визнаний рішенням Коростишевського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року (рішення набрало законної сили) задоволено.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року скасовано та постановлено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції в основу рішення поклав покази свідків, які не містять достовірної інформації про родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10 січня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що строк пропущений нею з тих підстав, що вперше до суду касаційної інстанції вона звернулась із касаційною скаргою 26 червня 2018 року, яку було повернуто ухвалою Верхового Суду від 21 листопада 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліку її касаційної скарги. Заявниці необхідно було направити до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження причин його пропуску.

12 лютого 2019 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31 січня 2019 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявниця просила поновити пропущений нею строк на касаційне оскарження судових рішень, що підтверджується належними доказами доданими до її заяви щодо причин пропуску такого строку.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року, відкрито касаційне провадження та витребувано з Коростишівського районного суду Житомирської області цивільну справу 280/1535/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року та залишити в силі рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення було порушено вимоги процесуального права, а саме не враховані покази свідків, які були допитані в суді першої інстанції, які підтверджують факт родинних відносин її та померлої ОСОБА_3 , як троюрідних сестер.

Відзив на касаційну скаргу

15 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки нею не доведено факту родинних відносин з померлою ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками були - ОСОБА_8 (на російській мові зазначено ОСОБА_8 ) та ОСОБА_10 (копія свідоцтва про народження).

В метричних книгах реєстрації народжень не виявлено записів про народження ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13

Метричні книги реєстрації народжень по римо-католицькій парафії містечка Коростишів ( до парафії якого відносилося с. Харитонівка Радомишльського повіту Київської губернії) за 1878-1883, 1902-1906 роки і по православній парафії за 1878, 1880-1883 роки та книги реєстрації актових записів про народження по с. Харитонівка Коростишівського району за 1929,

1932-1936 роки на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили, тому неможливо підтвердити дати народжень ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 (відповідь з Державного архіву Житомирської обласної державної адміністрації 1/3584 від 03 листопада 2016 року).

ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є - ОСОБА_15 та мати - ОСОБА_16 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження).

24 травня 1954 року ОСОБА_17 та ОСОБА_14 уклали шлюб (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу).

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої були - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (копія свідоцтва про народження).

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року, яке набрало чинності, встановлено факт родинних відносин , а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є троєрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 234 ЦПК України в редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно пункту 4 частини першої статті 256 ЦПК України в указаній редакції суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі 761/16799/15-ц) та постанова ВП ВС у справі 23 січня 2019 року м. Київ Справа 536/1039/17.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 256 ЦПК України у відповідній редакції передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Указані положення кореспондуються із вимогами частини четвертої статті 315 ЦПК України у чинній редакції.

Виходячи із зазначеного, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи.

У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Судами попередніх інстанцій установлено, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому одним зі спадкоємців, які претендують на спадщину після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2

Зазначені обставини підтверджується поданою до суду першої інстанції заявою ОСОБА_1 , із описової частини, якої вбачається, що факт встановлення родинних відносин, необхідний заявниці для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

Суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули та розглянули заяву про встановлення факту що має юридичне значення за наявності цивільного спору про право на спадкове майно.

Відповідно до частини четверної статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.

Отже, ухвалюючи судові рішення суди порушили правила статті 19 ЦПК України щодо юрисдикції спору, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень та виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги.

З огляду на зазначене, виходячи за межі доводів та вимог касаційної скарги, враховуючи наявність у даній справі спору про право, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року та постанова Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року підлягають скасуванню на підставі положень частини четверної статті 315 ЦПК України із залишенням без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2

ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 315, 409, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області

від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик