Постанова у справі № 372/2914/14-к

Ухвала

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа 372/2914/14-к

провадження 51-1823км19

~

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~ ~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

виправданого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

захисників~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Воркути Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

~

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

~

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Васильківського міськрайонного суду~ Київської області від 11 липня 2018~року~ ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України~ визнано невинним та виправдано.

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, 15~квітня 2004 року постановою Господарського суду Київської області по справі 192/12б-98 був призначений арбітражним керуючим-ліквідатором банкрута ВАТ~ Григорівський цукровий завод , що розташований в с. Григорівка Обухівського району Київської області, тобто він обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був службовою особою.

12 грудня 2006 року. в м. Києві, діючи в порушення вимог ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст.~7~Закону України Про приватизацію державного майна , діючи від імені ВАТ~ Григорівський цукровий завод , достовірно знаючи, що об`єкт незавершеного будівництва - Будинок житловий 12-квартирний , розташований на вул.~Комсомольській у с. Григорівка Обухівського району Київської області, перебуває у державній власності, умисно уклав з Українською аграрною біржею договір 0402.04/16, а, в подальшому, 27 грудня 2006 року в м. Києві уклав договір купівлі-продажу цієї нерухомості з ТОВ Агропромінвест за ціною 42000 грн.

Разом з тим, відповідно до висновку 5433/5434 судової будівельно-технічної експертизи від 07 липня 2008 року, дійсна (ринкова) вартість об`єкту незавершеного будівництва становила 512 574 грн.

Тобто, відчуженням зазначеного об`єкту нерухомості, державі були заподіяні збитки саме на зазначену суму, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Зазначені дії ОСОБА_6 , як арбітражного керуючого-ліквідатора банкрота ВАТ Григорівський цукровий завод , який перевищив свої службові повноваження при відчуженні об`єкту незавершеного будівництва - 12-квартирного житлового будинку в с. Григорівка Обухівського району Київської області, що перебував у державній власності, та спричинило тяжкі наслідки, органом досудового слідства кваліфіковано як вчинення злочину, передбаченого ч.3~ ст. 365 КК України .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_6 та направлення справи на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення кримінально-процесуального закону при постановленні зазначених судових рішень. Наголошує на тому, що суд, досліджуючи наявні у матеріалах кримінальної справи докази, які вказують на причетність ОСОБА_6 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України надав їм неправильну оцінку і, не навівши обґрунтувань відповідно до~ст. 334 КПК України 1960 року, безпідставно виправдав його за відсутністю в його діях складу злочину. Крім того, судом першої інстанції, всупереч клопотання сторони обвинувачення не допитано ряд свідків. До того стверджує, що судом першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 349 КПК України 1960 року було позбавлено прокурора належним чином~ скористатися правом~ на подачу апеляційної скарги, оскільки копія вироку суду була надана йому після спливу строку апеляційного оскарження. Апеляційний суд у свою чергу, не врахувавши доводів апеляційної скарги прокурора, всупереч~вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, допущених місцевим судом помилок не виправив та необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Аналогічні доводи з проханням скасувати судові рішення, викладені і в касаційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченнях на касаційні скарги прокурорів захисники виправданого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ~посять залишити їх без задоволення як безпідставні.

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційні скарги частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Виправданий та його захисники заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурорів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Мотиви Суду

Прокурори у своїй касаційних скаргах, поряд із зазначенням про істотні~~порушення норм~ КПК України та неправильне застосування кримінального закону України при винесенні оскаржуваних судових рішень, ставлять питання і про неналежну оцінку доказів, які були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, тобто~вказують на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3~ ст. 398 КПК України 1960 року ~до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статті 369 цього Закону щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які оскаржуються прокурорами. У зв`язку з наведеним доводи касаційних скарг в цій частині у касаційному порядку перегляду не підлягають.~~

Відповідно до ст. 323 КПК України 1960 року як обвинувальний, так і виправдувальний вирок повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 327 КПК 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчинені злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок відповідно до ч.~1~ст.~327 КПК України 1960 року повинен бути мотивованим судом.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про виправдання ОСОБА_6 у вчиненні у злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України у зв`язку з відсутністю події злочину ~ґрунтується на ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.

Відповідно до ст. 65 КПК України 1960 року доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про визнання ОСОБА_6 виправданим у пред`явленому йому органами досудового слідства обвинуваченні відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх даних, що мали бути взяті до уваги при з`ясуванні дійсних обставин події, та ґрунтуються на зібраних й належним чином проаналізованих доказах.

Так, судом проаналізовано надані в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , оголошені показання свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , досліджений ряд письмових доказів, зокрема:

-~~~~~~~~ звіт консалтингової фірми Апстрім-Експерт ~від 04 травня 2004 року про незалежну оцінку вартості майна ВАТ Григорівський цукровий завод за адресою Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, даних про перебування на обліку об`єкту незавершеного будівництва Будинок житловий 12-квартирний , що розташований на вул. Комсомольська в с.~Григорівка Обухівського району Київської області, немає (т. 1, а.с. 242 т. 2 а.с. 1-269);

-~~~~~~~~ звіт від 29 вересня та 22 жовтня 2004 року ПП Род та консалтингової фірми Апстрім-Експерт від 14 лютого 2005 року оцінки вартості активів ВАТ Григорівський цукровий завод в процесі проведення ліквідаційної процедури, ніяких відомостей щодо об`єкту незавершеного будівництва Будинок житловий 12-квартирний також немає (т.5 а.с.192-293, т.6 а.с.1-42, 43-122);

-~~~~~~~~ звіт ПП Род від 12 грудня 2006 року про проведення незалежної оцінки вартості незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_2 , належного ВАТ Григорівський цукровий завод , станом на 30 листопада 2006 року його вартість становить 33940 грн. (т. 11 а.с. 55-94);

-~~~~~~~~ висновок 5433/5434 судової будівельно-технічної експертизи від 07 липня 2008 року, дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна, а саме об`єкта незавершеного будівництва дванадцятиквартирного житлового будинку , що розташований на вулиці Комсомольській у селі Григорівка Обухівського району Київської області, в цінах на 27 грудня 2006 року, виходячи із принципу розумної обережності оцінок, без врахування вартості земельної компоненти, становила: 512 574 (п`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні без урахування ПДВ (т.11 а.с. 41-53);

-~~~~~~~~ постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду ~у справі 9/420-07 від 10 вересня 2008 року, у задоволенні позову прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, до ВАТ Григорівський цукровий завод , ТОВ Агропромінвест про визнання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва недійсним відмовлено з підстав того, що ТОВ Агропромінвест є добросовісним набувачем об`єкта незавершеного будівництва і на момент придбання його за плату не знало всіх обставин діяльності ВАТ Григорівський цукровий завод , зокрема і процедури ліквідації. До того ж, в судовому засіданні ні прокурором, ні представниками Фонду держмайна України у Київській області не було надано доказів, що об`єкт незавершеного будівництва перебував на балансі чи будувався за кошти держави (т.13 а.с.~253-262), а також інші докази у справі.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд першої інстанції, а в подальшому і суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що наявні докази не доводять перебування спірного об`єкта незавершеного будівництва у державній власності або його забудову за держані кошти, його безпідставне вилучення або виключення із статутного фонду ВАТ Григорівський цукровий завод , приховування ОСОБА_6 зазначеної обставини перед комітетом кредиторів, а тому, як і заподіяння самої шкоди державі з порядком її визначення та точного розміру. З вказаним висновком погоджується і колегія суддів .

Таким чином, зважаючи на досліджені докази, надані стороною обвинувачення, суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність в діях ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Що стосується доводів прокурорів про те, що суд, ігноруючи клопотання сторони обвинувачення, не допитав ряд свідків, то вони є необґрунтованими виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вказані прокурором свідки неодноразово викликалися у судове засідання, також судом застосовувався привід ~цих осіб, проте вони так і не прибули у судове засідання, ~а тому суд з дотриманням вимог ст.~306 КПК України 1960 року, оголосив їх показання, про що не заперечувала і сторона обвинувачення.

Твердження прокурорів про те, що судом першої інстанції було порушено засади змагальності сторін та сторона обвинувачення не могла належним чином скористатися правом на подання апеляції є неспроможними, оскільки матеріали справи свідчать, що прокурор у повній мірі скористався таким наданим правом, подав апеляційну скаргу, яка була прийнята судом до розгляду.

Перевіркою встановлено, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_6 апеляційний суд відповідно до~ ст. 377 КПК України~1960 року ~ навів у своєму рішенні суть зазначених у апеляційній скарзі прокурора доводів, аналогічних доводам касаційних скарг, ретельно їх перевірив, проаналізував і навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши твердження сторони обвинувачення про безпідставність виправдання підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Таким чином, у касаційних скаргах прокурорів не наведено інших доводів, які не були б предметом дослідження суду апеляційної інстанцій та свідчили б про незаконність ухвалених щодо ОСОБА_6 судових рішень і спростовували б висновки цього суду.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування судових рішень, як про це зазначено у касаційних скаргах прокурорів,~не встановлено.~~

Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, п. 15~розділу ХІ Перехідні положення КПК ~(в редакції~Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII), Суд

~

постановив:

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції ~- без задоволення.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3