Постанова у справі № 521/15289/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа 521/15289/15-а

адміністративне провадження К/9901/11942/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року (судді: Запорожан Д.В. (головуючий), Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.)

у справі 521/15289/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Одеської митниці ДФС

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 07 вересня 2015 року у справі про порушення митних правил 0622/50000/15, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 14 487 696,72 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що постанова у справі про порушення митних правил є протиправною, оскільки вона діяла в межах доручення на підставі всіх наданих їй декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю Адоніон (далі - ТОВ Адоніон ) документів, законність яких не викликала у митниці жодних сумнівів під час митного оформлення, товар частково оглядався в присутності працівників митниці, а докази того, що задекларовані позивачем товари не відповідають переліку товарів у митних деклараціях Туреччини, як і обґрунтований розрахунок несплачених митних платежів з посиланням на УКТ ЗЕД та процентні ставки цих товарів відсутні. Інших відомостей при здійсненні митного оформлення товару вона від декларанта не отримувала та не могла перевірити.

Малиновський районний суд м. Одеси постановою від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову Одеської митниці ДФС від 07 вересня 2015 року у справі про порушення митних правил 0622/50000/15, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 14 487 696,72 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в діях позивача відсутня об`єктивна сторона вчинення правопорушення, оскільки митна вартість визначалася за ціною договору, при оформленні митної декларації розбіжностей в товаросупровідних документах не знайдено.

Натомість Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив у зв`язку з наявністю в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що свідчить про правомірність прийняття Одеською митницею ДФС спірної постанови.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що в матеріалах справи про притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні докази, які б вказували на те, що саме товар, зазначений в експортних митних деклараціях, які надані у відповіді митних органів Туреччини, прибув до Південної митниці Міндоходів від фірми - відправника OZ TEKSIN TEKSTIL MAK. VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURZUM SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина). При митному оформленні вантажі оглядалися посадовими особами відповідача, надані позивачем документи для митного оформлення не викликали у відповідача жодних сумнівів, тобто фактично була встановлена автентичність наявного та заявленого товару. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності протиправної мети її дій щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Одеська митниця ДФС просила залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.

30 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 працювала в Малому приватному підприємстві Вісла (далі - МПП Вісла ), яке здійснює діяльність митного брокера згідно з ліцензією Державної митної служби України серії АВ 611687 від 14 червня 2012 року.

Між МПП Вісла в особі директора Брільова В.А. та ТОВ Адоніон в особі директора Худаєвої І.А. укладено договір-доручення від 10 липня 2014 року 20/07 на здійснення послуг декларанта.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору доручення МПП Вісла взяло на себе зобов`язання здійснити від імені та за рахунок довірителя ТОВ Адоніон декларування вантажів, майна, послуг довірителя, що переміщуються через митний кордон України згідно з чинним Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 2.1.1 МПП Вісла зобов`язалось надавати митним органам належним чином оформлену вантажну митну декларацію та інші документи, необхідні для оформлення пропуску товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон.

24 червня 2014 року між ТОВ Адоніон в особі директора Худаєвої І. А та фірмою VEZZA LIMITED CORP. (Панама) в особі директора Ulugbek Satiiv укладений зовнішньоекономічний контракт 0614-05 щодо поставки в Україну товарів.

У межах зазначеного контракту 07 вересня 2014 року до Південної митниці Міндоходів від фірми - відправника OZ TEKSIN TEKSTIL МАК. VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURIZM SAN. VE TIC. LTD. STL (Туреччина) на вантажному автомобілі НОМЕР_2/НОМЕР_1 надійшов на адресу ТОВ Адоніон товар: взуття, одяг, білизна туалетна, тканина та інші у кількості 372 місця вагою брутто 14 084 кг.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач на підставі договору доручення надав наступні документи: CARNET TIR ХЕ 75397716, CMR від 05 вересня 2014 року 716, контракт від 24 червня 2014 року 0614-05, інвойс від 05 вересня 2014 року 0402150, інвойс від 05 вересня 2014 року 0402150/1, пакувальний лист від 05 вересня 2014 року 0402150/1, а також митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144.

07 вересня 2014 року Південна митниця Міндоходів оформила товар у митному режимі імпорт та випустила у вільний обіг.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на імпортований товар відповідач направив запит від 26 грудня 2014 року 11066/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини.

16 червня 2015 року Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України листом від 08 червня 2015 року 20170/7/99-99-26-03-03-17 надіслав до Одеської митниці ДФС відповідь митних органів Туреччини від 09 квітня 2015 року 29980007/724-01-03-UA/6696875/7188438 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів із Туреччини в Україну.

У ході опрацювання інформації, отриманої від митних органів Туреччини від 09 квітня 2015 року 29980007/724-01-03-UА/6696875/7188438, встановлено, що товар, оформлений у Південній митниці Міндоходів за митною декларацією ІМ40ДЕ від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144, оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки FOB-Istanbul за наступними митними деклараціями (далі - МД) та інвойсами:

- МД від 05 вересня 2014 року 14341300ЕХ513252, інвойс від 05 вересня 2014 року 138131, відправник - NURMET ITHALAT IHRACAT DIS.TIC.LTD.STI (COBANCESME MAH.MITHATPASA CAD. N0:17/3 YENIBOSNA BAHCELIEVLER/ ISTANBUL), компанія - одержувач ТОВ Адоніон (м. Одеса);

- МД від 21 серпня 2014 року 14341300ЕХ474934, інвойс від 21 серпня 2014 року 239584, відправник - компанія BAYBEDO TEKSTIL BEDIRHAN BEDIR UGUR MUMCU MAH. ESKI EDIRNE ASFALTI YARASIR PASAJI, компанія - одержувач ТОВ Адоніон (м. Одеса);

- МД від 05 вересня 2014 року 14341300ЕХ513246, інвойс від 05 вересня 2014 року 006667, відправник - Akintek tekstil URN.SAN.VE DIS. TIC.LTD.STI (KTZILCIKDERE KOYU MEVKII ORGANIZE SAN.BOL.5.CD.NO:25 KIRKLARELI), компанія-одержувач ТОВ Адоніон (м. Одеса);

- МД від 05 вересня 2014 року 14341300ЕХ513005, інвойс від 05 вересня 2014 року 016212, відправник - компанія TAGUTEKS TEKSTIL INSAAT ELEKTRONIK SANAYI-ICARET LIMITED SIRKETI (FATIH MAH. SAKARYA CAD. NOA170 ADIYAMAH MERKEZ/ADIYAMAH), компанія - одержувач ТОВ Адоніон (м.Одеса);

- МД від 05 вересня 2014 року 14341300ЕХ513253, інвойс від 05 вересня 2014 року 006668, відправник - Akintek tekstil URN.SAN.VE DIS. TIC.LTD.STI (KTZILCIKDERE KOYU MEVKII ORGANIZE SAN.BOL.5.CD.NO:25 KIRKLARELI), компанія-одержувач ТОВ Адоніон (м. Одеса).

Відповідно до наданої відповідачу МД ІМ40ДЕ від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144 фактурна вартість товару становила 1 040 503,84 грн, водночас на підставі отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товару згідно з наданими копіями МД склала 10 387 990,67 грн. Тобто, різниця між вартістю товару за МД від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144 (1 040 503,84 грн) та фактичною загальною вартістю товару, оформленого з Туреччини до України (10 387 990,67 грн), склала 9 347 486,83 грн.

На підставі отриманої від митних органів Туреччини відповіді та документів відповідач дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 під час декларування товару за МД від 07 вересня 2014 року 50004000/2014/015144 з метою зменшення розміру митних платежів заявила в декларації неправдиві відомості, що є ознакою порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Згідно зі службовою запискою управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС від 26 червня 2015 року 1448/15-70-25 сума митних платежів, сплачених за МД ІМ40ДЕ від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144, становить 326 675,24 грн. Однак у випадку заявлення вартості товару відповідно до документів, отриманих від митних органів Туреччини, сума митних платежів становила б 5 155 907,48 грн. Тобто, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою декларантом, та суми митних платежів, з урахуванням декларацій, надісланих митними органами Республіки Туреччина, становить 4 829 232,24 грн.

З огляду на зазначене 07 вересня 2015 року заступник начальника Одеської митниці ДФС Іваненко Г.М. прийняв постанову у справі про порушення митних правил 0622/50000/15, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 14 487 696,72 грн.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено у розділі ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто за змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

За положеннями частини першої статті 486, статті 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням; посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Серед переліку відомостей, що підлягають обов`язковому внесенню в митну декларацію, є серед іншого відомості про вартість товарів.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, та несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (стаття 417 Митного кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач під час подання митної декларації від 07 вересня 2014 року 500040001/2014/015144 діяла як агент митного оформлення, тобто відповідно до статті 418 Митного кодексу України як фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов`язані з пред`явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи отримані від митних органів Республіки Туреччина документи (митні декларації та інвойси, які підтверджують факт оформлення на експорт товарів на адресу ТОВ Адоніон 05 вересня 2014 року), колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про наявність підстав стверджувати, що ці товари були оформлені в митних органах Туреччини як інші вантажі (за асортиментом, кількістю та ціною) та переміщувалися в автомобілі НОМЕР_2/ НОМЕР_1 однією поставкою в кількості 372 місця вагою брутто 14 084 кг.

Зазначене вказує на те, що позивач як декларант під час митного оформлення товару за МД від 07 вересня 2014 року 50004000/2014/015144 подав до митного органу документи, які містять неправдиві відомості щодо ціни поставки з метою зменшення розміру митних платежів, що підлягають сплаті на суму 4 829 232,24 грн.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідно до акта від 07 вересня 2014 року 0980 про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів співробітники Південної митниці Міндоходів встановили, що вантаж відповідав заявленому згідно з товаросупровідними документами, Суд не бере до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що фізичний огляд товарів проводився вибірковий, а саме з 372 місць, наявних в автомобілі, оглянуто лише декілька.

Також безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи ОСОБА_1 щодо неправильного здійснення відповідачем розрахунку митних платежів та порушення процедури визначення митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості за методом, який не передбачений законом.

Так, згідно з наявною в матеріалах справи службовою запискою від 26 червня 2015 року 1488/15-70-25 Одеська митниця ДФС здійснила орієнтовний розрахунок сум платежів, які підлягали б сплаті при митному оформленні товарів на митній території України, з урахуванням даних про вартість товарів, що містяться в експортних митних деклараціях, наданих митними органами Республіки Туреччина. При цьому, для здійснення такого розрахунку відповідач не вчиняв дії щодо коригування митної вартості товарів, а лише використав відомості про митну вартість товарів, які містилися в експортних митних деклараціях, наданих митними органами Республіки Туреччина.

Щодо доводів скаржника про пропуск відповідачем строку притягнення її до адміністративної відповідальності з огляду на те, що порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що вчинене позивачем порушення митних правил є триваючим та виявлене відповідачем 16 червня 2015 року після отримання листа Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України від 08 червня 2015 року 20170/7/99-99-26-03-03-17 із відповіддю митних органів Туреччини від 09 квітня 2015 року, а відтак постанова Одеської митниці ДФС від 07 вересня 2015 року у справі про порушення митних правил 0622/50000/15 прийнята в межах шестимісячного строку з дня виявлення такого порушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття Одеською митницею ДФС постанови від 07 вересня 2015 року у справі про порушення митних правил 0622/50000/15, оскільки матеріалами справи підтверджено факт заявлення позивачем як декларантом в МД від 07 вересня 2014 року 50004000/2014/015144 неправдивих відомостей щодо ціни поставленого товару з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова