Постанова у справі № 802/955/17-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа 802/955/17-а

провадження К/9901/30188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Сторчака В. Ю. (головуючий), ОСОБА_2 , Ватаманюка Р. В.

І. Суть спору

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також Військова частина, відповідач), у якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Військової частини щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України 20 грудня 1991 року 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (надалі Закон 2011-XII) без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (надалі Постанова 889);

1.2. зобов`язати Військову частину здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, передбаченої Постановою 889, із урахуванням виплаченої суми;

1.3. зобов`язати Військову частину виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової допомоги, яка встановлена військовослужбовцям Збройних сил України Постановою 889, із урахуванням виплачених сум.

2. Позов обґрунтовано протиправністю невключення щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена Постановою ~ 889, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні.

3. Відповідач позов не визнав. Позиція відповідача зводиться до того, що в силу пунктів 38.1, 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року 260 (тут і надалі наводиться в редакції, що діяла на час звільнення позивача; надалі Інструкція 260) і пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом ~Міністра оборони України 24 жовтня 2016 року 550 (надалі Інструкція 550) додаткова грошова допомога, передбачена Постановою 889, не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника Центрального територіального управління внутрішнього аудиту, з якої його звільнено в запас за пунктом "г" частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 25 листопада 2016 року 1107.

5. 28 листопада 2016 року Міністерство оборони України видало наказ 55 про виплату підполковнику ОСОБА_1 відповідно до Закону 2011-XII грошової допомоги при звільненні у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 33 роки календарної служби.

6. При розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою 889, у розмірі 60% грошового забезпечення.

7. 8 червня 2017 року позивач звернувся до Військової частини з відповідною заявою, за наслідком розгляду якої йому відмовлено у перерахунку та доплаті грошового забезпечення із урахуванням щомісячної грошової винагороди, про що зазначено у листі від 8 червня 2017 року вих. 350/180/1858.

8. Вважаючи протиправною відмову відповідача включити виплачувану йому відповідно до Постанови 889 щомісячну додаткову грошову винагороду, до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 24 липня 2017 року позов задовольнив:

9.1. визнав протиправними дії Військової частини щодо нарахування та виплати~ ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, передбаченої Постановою 889;

9.2. зобов`язав Військову частину здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України згідно з Постановою 889, з урахуванням виплаченої суми;

9.3. зобов`язав Військову частину виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової допомоги, яка встановлена військовослужбовцям Збройних сил України згідно з Постановою 889, з урахуванням виплачених сум.

10. За висновком суду першої інстанції, враховуючи те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка встановлена Кабінетом Міністрів України, що виплачувалась позивачу з моменту введення її в дію постановою Уряду та до моменту звільнення, мала постійний характер, то розрахунок грошової допомоги при звільненні повинен був проводитись із урахуванням вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди.

11. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2017 року скасував постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

12. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого військовослужбовцям нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні. Апеляційний суд при цьому, з-поміж іншого, послався на положення вищенаведеної Інструкції 550.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.

14. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

15. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

V. Оцінка Верховного Суду

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (надалі Закон 2232-XII).

18. Відповідно до частини другої статті 2 Закону 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

19. Згідно зі статтею 40 Закону 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

20. Частиною першою статті 9 Закону 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

21. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) ; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

23. Відповідно до частини другої статті 15 Закону 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

24. Так, підпунктом 2 пункту 1 Постанови 889 Уряд установив, з-поміж іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

25. Як уже зазначено, позивача звільнено з військової служби на підставі пункту "г" частини шостої статті 26 Закону 2232-XII (у зв`язку із проведенням організаційних заходів); вислуга позивача становить 33 роки календарної служби; відповідно до частини другої статті 15 Закону 2011-ХІІ позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, про що видано відповідний наказ; щомісячна додаткова грошова винагорода позивача на підставі Постанови 889 становила 60% місячного забезпечення.

26. Однак, додаткову грошову винагороду зазначеному розмірі до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби позивачу, не включено.

27. Відмова від наведеного ґрунтується на нормах Інструкції ~ 260, а саме пунктах 38.1, 38.6 її розділу XXXVIII, за змістом яких особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (пункт 38.1).

Військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються:

звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення);

які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.

Військовослужбовцям льотно-підйомного складу, які звільнені з льотної роботи на підставі постанови військово-лікарської комісії та які у зв`язку з цим звільняються з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги включається надбавка за особливі умови служби (підпункт 14.2.7 та пункт 14.3 цієї Інструкції) (пункт 38.6).

28. Аналогічні норми щодо невключення винагород до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, містить також Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року 595, що виданий на виконання Постанови 889 і діяв на момент виникнення спірних правовідносин. У подальшому тотожне регулювання цього питання запроваджено з прийняттям згаданої вище Інструкції 550.

29. Разом із цим, під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції, застосовуючи вищеозначені Інструкцію ~ 260 та Інструкцію 550 (що не набрала чинності на момент виникнення спірних правовідносин) як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

30. Так, частиною четвертою статті 9 Закону 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

31. Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.

32. Колегія суддів ураховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі 522/2738/17. Приймаючи постанову від 6 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

33. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

34. Оскільки останні 24 місяці перед звільненням додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення, на підставі Постанови 889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

35. При касаційному розгляді враховано висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 16 травня 2019 року у справі 826/11679/17.

VІ. Висновки

36. За наведеного правового регулювання та обставин справи відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% грошового забезпечення, що передбачена Постановою ~ 889, а суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

37. Апеляційний суд, своєю чергою, неправильно застосувавши вищенаведені норми матеріального права, помилково скасував законну постанову суду першої інстанції.

38. Отже, з огляду приписи статті 352 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

VІI. Судові витрати

39. Враховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі 802/955/17-а скасувати.

3. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі 802/955/17-а залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~М. І. Смокович

Судді~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В. М. Бевзенко

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Н. А. Данилевич