← Судова практика

Постанова у справі № 349/51/13-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 02.08.2019 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази16 494 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
349/51/13-ц
Дата ухвалення
02.08.2019
Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Суддя
Сімоненко Валентина Миколаївна
Форма судочинства
Цивільне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Текст рішення

Постанова

Іменем України

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа 349/51/13-ц

провадження 61-22959св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: - Відділ освіти Рогатинської районної державної адміністрації, Стратинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рогатинського районного суду від 29 серпня 2016 року у складі судді Поглод О.В. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2016 року у складі суддів: Ясиновенка Л.В., Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Рогатинського районного суду від 04 липня 2013 року, за нововиявленими обставинами, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Рогатинської РДА, Стратинської загальноосвітньої школи про визнання незаконним звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суду. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що заявнику стали відомі нововиявлені істотні обставини справи, що не були йому відомі та не могли бути відомі на час розгляду справи: а саме: обставина, яка засвідчує відсутність будь-якого візуального та комунікативного зв`язку між ученицею ОСОБА_2 та класним керівником ОСОБА_3 , пояснення якої з приводу розмови між ними щодо його конфлікту з ученицею судом взяті до уваги при постановленні рішення суду.

Крім того, заявник вважав те, що пояснення учениці ОСОБА_4 , які були однією з підстав для його звільнення, не могли бути доказом у справі, оскільки після ухвалення рішення стало відомо про те, що учениця ОСОБА_4 через хворобу органів слуху (нейросенсорна втрата слуху, двобічна глухота) не могла давати пояснення особисто.

Крім того, в лютому 2016 року йому стало відомо про те, що скарга щодо його поведінки була подана 21 листопада 2013 року, а сама подія, описана у скарзі, мала місце 12 грудня 2013 року, а також про те, що ОСОБА_2 хворіє на нетримання сечі, а тому відповідач використав неповнолітню ученицю з метою звільнити його як принципового вчителя.

У зв`язку з вищезазначеним просить суд переглянути рішення суду за нововиявленними обставинами та постановити нове рішення , яким задовольнити позов повністю.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2016 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2016 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення районного суду від 04 липня 2013 року відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимог про перегляд судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилаючись на положення статей 361, 365 ЦПК України виходив з того, що доводи наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові ухвали та його заяву про перегляд рішення Рогатинського районного суду від 04 липня 2013 року, за нововиявленими обставинами, задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Рогатинського районного суду Івано-Франківської області вищезазначену цивільну справу 349/51/13-ц.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд винесли ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають суттєве значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Скаржник вказує, що судами не взяті до уваги його доводи про наявність нововиявлених обставин, а саме: - виявлення ним ознак того, що показання свідка ОСОБА_3 є неправдивими, бо він не міг спілкуватися з ученицею ОСОБА_2 та вона не могла повідомити свідку про вчинення ОСОБА_1 щодо неї аморального вчинку; - досудовим слідством по кримінальному провадженню щодо громадянина ОСОБА_7 встановлено що пояснення дільничному інспектору від імені учениці ОСОБА_4 , які були вказані в наказі про звільнення як аморальний проступок, фактично давала її мати, бо дитина має значні вади слуху; - рішенням суду першої інстанції, від 04 липня 2012 року не встановлено факт аморального вчинку позивача, бо письмові докази (звернення батьків від 12 грудня 2012 року та пояснення учнів від 13 грудня 2012 року) не містять конкретних даних про вчинення аморального проступку; - наявна суперечність між поясненнями учениці ОСОБА_2 та власними показами вчителя ОСОБА_1 , що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність факту вчинення ним аморального проступку.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив по справі не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Рогатинського районного суду від 04 липня 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Рогатинської РДА та Стратинської загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів про визнання незаконним звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

29 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України с удове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, згідно зі статтею 361 ЦПК України 2004 року(аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) підставами перегляду рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою , яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин , визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року(аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв 'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК Українивідсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 рокупідстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України 2004 року.

Необхідно розрізняти нові докази та докази , якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами дано роз`яснення про те, що судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами не може ґрунтуватися на припущеннях заявника про завідомо неправдиві показання свідка ОСОБА_3 , та на припущеннях про фальшивість письмових пояснень даних від імені учениці ОСОБА_4 її матір`ю, оскільки такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили. Нововиявлені обставини справи мають бути істотними, а наявність у заявника лише відомостей про неправдиві показання, що уже дані свідком під час завершеного судового розгляду та відомостей про фальсифікацію письмового доказу, який уже був оцінений судом в завершеному судовому розгляді, є переоцінкою доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Відмовляючи в задоволені заяви ОСОБА_1 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оцінка заявником доказів, які знаходяться в матеріалах справи та уже були предметом судового дослідження, а саме: - звернення батьків від 12 грудня 2012 року та пояснення учнів від 13 грудня 2012 року, а також суперечність між поясненнями учениці ОСОБА_2 та власними показами заявника ОСОБА_1 не можуть бути підставою для перегляду рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини 4 ст.243 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Інші аргументі касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за встановлені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції та не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові ухвали - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рогатинського районного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗