Постанова у справі № 924/159/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

м. Київ

Справа 924/159/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр",

представник позивача - Сибаль А.М., в.о. директора,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Герасимчук С.С., адвокат (Ордер 014562 від 04.06.2019),

кредитор - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг",

представник відповідача - Кордас Ж.А. (довіреність 14/20-53-19 від 15.04.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018

у складі судді: Вибодовський О.Д.,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019

у складі колегії суддів: Миханюк М.В. (головуючий), Коломис В.В., Огородник К.М.

у провадженні за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

до ОСОБА_1

про визнання недійсним договорів

у справі за заявою

Андрійчук О.І., Арефіної М.В., Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 порушено провадження у справі 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (далі - ТОВ "Октант-центр", боржник, позивач), визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника в загальній сумі 789819,70 грн., в тому числі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії (далі - НАК "Украгролізинг", кредитор) в сумі 301 386,11 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича

2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016, зокрема, задоволено клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про відсторонення керівника боржника ОСОБА_2 від посади та покладання виконання його обов`язків на розпорядника майна від 07.03.2016; відсторонено ОСОБА_2 від посади керівника ТОВ "Октант-центр"; покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Октант-центр" на розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, або до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до дня винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016 змінено; викладено пункт 5 резолютивної частини ухвали у наступній редакції: "Покласти виконання обов`язків керівника ТОВ "Октант-центр" на розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича"; в решті ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016 залишено без змін.

4. В.о. директор ТОВ "Октант-Центр" розпорядник майна арбітражний керуючий Сибаль А.М. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Заява мотивована тим, що позивач, всупереч існуючій судовій забороні на їх відчуження, уклав спірні договори купівлі-продажу майнових паїв від 01.08.2014 та від 21.10.2014, що є підставою для визнання їх недійсними в силу ч.1 ст. 203 ЦК України.

Крім того, з посиланням на ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус судді", п.п. 1, 2, 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", заявник стверджує, що майнові паї у складі майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, які являють собою відповідну частку у комплексі нерухомого (будівлі та споруди) та рухомому (транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, обладнання, тощо) майна, є основними засобами.

5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 (суддя Грамчук І.В.) відмовлено в задоволенні заяви В.о. директора ТОВ "Октант-Центр", розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. про визнання недійсними: Договору купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 38, (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 01.08.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 24.10.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ).

6. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 (колегія суддів: Крейбух О.Г. - головуючий, Мамченко Ю.А., Юрчук М.І.) ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 у справі 924/159/14 залишено без змін.

7. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 касаційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 у справі 924/159/14 скасовано; справу 924/159/14, в скасованій частині, направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

При цьому, Верховний суд вказав на те, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 та ухвала Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2017 не відповідають правовим нормам щодо законності і обґрунтованості судового рішення. Зокрема, зазначено, що не було досліджено судами та проаналізовано підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових паїв; не надано оцінки доводам, про те, що на час укладення спірних договорів все нерухоме майно ТОВ "Октант-центр" було арештоване згідно постановами про арешт майна від 10.01.2011, а також що майнові паї у складі майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, які являють собою відповідну частку у комплексі нерухомого (будівлі та споруди) та рухомому (транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, обладнання тощо) майна, є основними засобами, заборона відчуження яких існує відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 у даній справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8 . Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 в задоволенні заяви В.о. директора ТОВ "Октант-Центр" розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. про визнання недійсними: Договору купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 38 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 01.08.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договору купівлі-продажу майнового паю від 24.10.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ) відмовлено.

Ухвала, з посиланням на Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.04.2001 за 305/5496, Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 177, Методику обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 29.03.2001 85, п. 7 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст.ст. 181, 182, 190, 358, 361 ЦК України, ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", мотивована тим, що спірні договори купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 38, від 21.07.2014, від 01.08.2014, від 24.10.2014 і відповідні права не потребували державної реєстрації і не були зареєстровані, аналогічно і обтяження на них не могли бути внесені в Реєстр речових прав на нерухоме майно, оскільки не є нерухомим майном, відповідно арешт всього нерухомого майна ТОВ "Октант-центр" не може свідчити про арешт іншого майна, зокрема, майнових паїв.

9. Під час розгляду позову, судом встановлено:

9.1. 21.07.2014 між ТОВ "Октант-Центр" (Продавець) та гр. ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнового паю 38.

9.1.1. Відповідно до п.1 договору Продавець продає, а Покупець купує належний Продавцеві майновий пай спілки селян Баламутівка - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" номінальною вартістю 337 279, 00 грн.

9.1.2. Право власності Продавця на майновий пай підтверджується: Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 07.09.2010 Серія: НОМЕР_1 , виданий Баламутівською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області.

9.1.3. Продаж майнового паю вчинено за 235 000,00 грн. (п.2 Договору), розрахунки, як зазначено п. 4 Договору проведені, що підтверджується розпискою від 27.12.2013, виданою Продавцем.

9.1.4. Згідно із п.6 Договору право власності на майновий пай переходить в день підписання цього договору до Покупця, що підтверджується Актом прийому-передачі від 21.07.2014.

9.2. 21.07.2014 між ТОВ "Октант-Центр" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнового паю.

9.2.1. Відповідно до п.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує належний Продавцеві майновий пай спілки селян Баламутівка - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" номінальною вартістю 64 223, 00 грн.

9.2.2. Право власності Продавця на майновий пай підтверджується: Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 06.12.2012 Серія: НОМЕР_2 , виданий Баламутівською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області.

9.2.3. Продаж майнового паю вчинено за 44 000, 00 грн. (п.2 Договору), розрахунки, як зазначено п. 4 Договору проведені, що підтверджується розпискою від 27.12.2013, виданою Продавцем.

9.2.4. Згідно із п.6 Договору право власності на майновий пай переходить в день підписання цього договору до Покупця, що підтверджується Актом прийому-передачі від 21.07.2014.

9.2.5. Оскільки Свідоцтво про право власності на майновий пай від 06.12.2012 серія НОМЕР_2 було втрачено, то взамін позивачу видано Свідоцтво від 01.03.2016 004085.

9.3. 01.08.2014 між ТОВ "Октант-Центр" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнового паю.

9.3.1. Відповідно до п.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує належний Продавцеві майновий пай спілки селян Баламутівка - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" номінальною вартістю 65 652 грн. (шістдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві грн.).

9.3.2. Право власності Продавця на майновий пай підтверджується : Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 31.07.2014 Серія: НОМЕР_3 , виданий Баламутівською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області.

9.3.3. Продаж майнового паю вчинено за 45 000 грн. (п.2 договору), розрахунки, як зазначено п. 4 Договору проведені, що підтверджується розпискою від 27.12.2013, виданою Продавцем.

9.3.4. Згідно із п.6 Договору право власності на майновий пай переходить в день підписання цього договору до Покупця, що підтверджується Актом прийому-передачі від 01.08.2014.

9.4. 24.10.2014 між ТОВ "Октант-Центр" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнового паю.

9.4.1. Відповідно до п.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує належний Продавцеві майновий пай спілки селян Баламутівка - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" номінальною вартістю 23 499, 00 грн.

9.4.2. Право власності Продавця на майновий пай підтверджується : Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 24.10.2014 Серія : НОМЕР_4 , виданий Баламутівською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області.

9.4.3. Продаж майнового паю вчинено за 16 500, 00 грн. (п.2 Договору), розрахунки, як зазначено п. 4 Договору проведені, що підтверджується розпискою від 27.12.2013, виданою Продавцем.

9.4.4. Згідно із п.6 Договору право власності на майновий пай переходить в день підписання цього договору до Покупця, що підтверджується Актом прийому-передачі від 24.10.2014.

9.5. У відповідності до Витягу з Журналу обліку Свідоцтв про право на майновий пай членів реорганізованого КСП спілка селян с. Баламутівка Ярмолинецького району Хмельницької області за підписом сільського голови Гопчака В.П. під 409 Свідоцтво НОМЕР_1 від 07.09.2010, що належало ЗАТ "Октант" на розмір майнового паю 337 279, 00 грн., що складало 18,22966 % у майновому фонді КСП зроблено відмітку про відчуження ОСОБА_1 01.08.2014 за Договором купівлі-продажу від 21.07.2014; під 456 Свідоцтво НОМЕР_2 від 06.12.2012, що належало ТОВ "Октант" на розмір майнового паю 64 223 грн., що складало 3,471198 % у майновому фонді КСП зроблено відмітку про втрату згідно об`яви в газеті "Вперед" від 11.02.2016 7 (9892); під 471 Свідоцтво НОМЕР_3 від 31.07.2014, що належало ТОВ "Октант" на розмір майнового паю 65 652 грн., що складало 3,5484 % у майновому фонді КСП зроблено відмітку про відчуження ОСОБА_1 1 серпня 2014 за договором купівлі-продажу від 01.08.2014; під 473 Свідоцтво НОМЕР_4 від 24.10.2014, що належало ТОВ "Октант" на розмір майнового паю 23 499 грн., що складало 1,2701022 % у майновому фонді КСП зроблено відмітку про відчуження ОСОБА_1 1 березня 2016 за договором купівлі-продажу від 24.10.2014; під 485 Свідоцтво НОМЕР_2 (повторне) від 01.03.2016, що належало ТОВ "Октант" на розмір майнового паю 64 223 грн., що складало 3,471198 % у майновому фонді КСП зроблено відмітку про відчуження ОСОБА_1 1 березня 2016р. за договором купівлі-продажу від 21.07.2014.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 у справі 924/159/14 - без змін.

11. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на те, що майнові паї, передані по спірних договорах, не відносяться до нерухомого майна. Натомість майнові паї надають їх власнику лише право на отримання майна або його вартості при розподілі, тобто це лише майнові права, а не саме майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 31.10.2018 та постановою апеляційного суду від 15.01.2019, ТОВ "Октант-Центр" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсними договори купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 38, від 21.07.2014, від 01.08.2014, від 24.10.2014.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 924/159/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

15. ТОВ "Октант-Центр", на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.03.2019, подано клопотання про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 6 400, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням 78 від 21.03.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду від10.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі 924/159/14 за касаційною скаргою ТОВ "Октант-Центр" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019; повідомлено учасників справи про час та дату судового засідання (04.06.2019 о 11:30) в режимі відеоконференції.

17. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 924/159/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2019.

18. Ухвалою Суду від 21.05.2019 Клопотання ТОВ "Октант-Центр" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення відеоконференції 04.06.2019 о 11 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: 29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

19. Представник скаржника, в засіданні суду касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги заявленої касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив Касаційний господарський суд скасувати з ухвалу суду першої інстанції від 31.10.2018 та постанову апеляційного суду від 15.01.2019 у справі 924/159/14, прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсними договори купівлі-продажу майнового паю від 21.07.2014 38, від 21.07.2014, від 01.08.2014, від 24.10.2014.

20. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечила, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просила суд ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 залишити без змін.

21. Представник Державного публічного акціонерного товариства "НАК "Украгролізинг" в судовому засіданні, у вирішенні питання щодо визнання недійсними оскаржених договорів купівлі-продажу, поклався на розсуд суду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр")

22. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 321 ЦК України, ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" (в редакції, чинній на час укладення спірних договорів), ст.ст. 3, 7, 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"(в редакції, чинній на час укладення спірних договорів), ст. 124 Конституції України (в редакції, чинній на час укладення спірних договорів), ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 1,2, 4 П(С)БО 7 положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби), ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій.

23. Скаржник доводить порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального закону, а саме ч. 2 ст. 35, ч. 3 ст. 36, ч. 1 ст. 38 ГПК України в частині розгляду апеляційної скарги суддями Коломис В.В. та Огороднік К.М.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Указана норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 19.06.2018 у справі 908/4057/14, від 16.04.2019 у справі 902/357/18.

Отже, розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, а також справ за позовами арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при реалізації ними повноважень щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси , має здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, без порушення окремих справ позовного провадження.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2019 у справі 915/441/18, 16.04.2019 у справі 902/357/18.

Предметом розгляду, в цьому випадку, є заява В.о. директора ТОВ "Октант-Центр" розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових паїв, укладених між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1

Підставою позову визначено те, що спірні договори купівлі-продажу, укладені всупереч існуючій судовій забороні на їх відчуження, що є підставою для визнання їх недійсними в силу ч.1 ст. 203 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Отже, за нормами цивільного законодавства суб`єктами оскарження правочину є сторони або інша заінтересована особа, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (в редакції, чинній на момент передачі) колгоспи, інші кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу Української РСР власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об`єднань є підприємства, культурно-побутові заклади, приміщення тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (ч. 2 ст. 7 Закону).

Згідно статті 9 вказаного вище закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

З огляду на викладене, майновий пай - це частка кожного члена колишнього КСП у майновому пайовому фонді КСП.

Відповідно до п. 13 "Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у цій справі (п. 7 цієї Постанови) містяться вказівки, які судам необхідно було врахувати при новому розгляді справи, зокрема: надати належну оцінку відомостям щодо обтяжень з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна в контексті відповідності Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 830 (в редакції, чинній станом на 10.01.2010); надати оцінку тому факту, що на час укладення спірних договорів все нерухоме майно ТОВ "Октант-центр" було арештоване згідно постанови про арешт майна від 10.01.2011, що підтверджується записом про обтяження 7425713 (спеціальний розділ) зареєстрованим 10.01.2011р. (стор. 16 Інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2016 53203336.), а також тум, що на час укладення спірних договорів все рухоме майно ТОВ "Октант-центр" було арештоване згідно постанови про арешт майна від 10.01.2011, що підтверджується записом 11 зареєстрованим 10.01.2011 за 10699017 (стор. 20 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.02.2016р. 48967014). Тобто, всі активи боржника знаходились під певною забороною відчуження. Водночас, судами належало надати правову оцінку, з урахуванням встановлених обставин, доводам заявника, що майнові паї у складі майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, які являють собою відповідну частку у комплексі нерухомого (будівлі та споруди) та рухомому (транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, обладнання тощо) майна, є основними засобами, заборона відчуження яких існує відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Всупереч вказаним вимогам закону, судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи не враховано зазначених вказівок суду касаційної інстанції та не з`ясовано чи є спірні майнові права активом боржника, яким чином такі права обліковуються, яким чином їх відчуження впливає на фінансове становище боржника, чи розповсюджуються існуючи під час укладення спірних договорів купівлі-продажу заборони на майнові права.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ряд оскаржених договорів купівлі-продажу (Договір купівлі-продажу майнового паю від 01.08.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ); Договір купівлі-продажу майнового паю від 24.10.2014 (укладений між ТОВ "Октант-Центр" та гр. ОСОБА_1 ) були укладені після порушення провадження у цій справі, проте суди означеного не врахували та не дослідили питання дотримання під час укладення таких договорів приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо погодження з розпорядником майна боржника укладення правочинів на відчуження майнових активів.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до процесуального законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.

Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

26. Щодо незаконного складу суду

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з п. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, прийняті цією ж колегією суддів судові акти в інших справах у спірних правовідносинах, з якими не погоджується заявник, не може бути підставою для відводу судді згідно п. 4 ст. 35 ГПК України.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи).

Скаржник в обґрунтування доводів щодо незаконного складу суду апеляційної інстанції вказує на наявність самовідводів у справі суддів Коломис В.В. та Огородніка К.М., а також на те, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у даній справі була скасована постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 (предметом оскарження була ухвала Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2014 про порушення справи про банкрутство).

Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.

За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство.

Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових актів, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових актів, які пов`язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів.

Відвід судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із судових рішень у справі про банкрутство, не може вважатися беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді апеляційної скарги на інші судові рішення у цій же справі про банкрутство. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 у справі 10/б-5022/1319/2011.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява 3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява 52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява 14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" та скасування постанови апеляційного господарського суду і ухвали суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

28. Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі 924/159/14 (в частині розгляду заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових паїв) скасувати.

3. Справу у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоуса

Л.Й. Катеринчук