Постанова у справі № 273/222/16-к

Постанова

іменем України

~

2 квітня 2019~року~

м.~Київ

справа 273/222/16-к

провадження 51-5324км18

~

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання прокурора ~ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на~вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017~року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 3 січня 2018~року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК).

Оскаржені судові рішення

1.~~Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017~року ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у~виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1~рік 6~місяців та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.

2.~~Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якого в~касаційному порядку не оскаржуються.

3.~~ ОСОБА_7 визнано винуватим у крадіжці, вчиненій повторно за~попередньою змовою групою осіб. Судом установлено, що 31 січня 2016~року приблизно о 19:00 ~ ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 та особою, кримінальне провадження щодо якого закрито, у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи спільний умисел, викрали з будинку ОСОБА_9 на АДРЕСА_2 мішок борошна вартістю 280 грн. Наступного ранку приблизно о 06:00 ОСОБА_7 за попередньою змовою з названими особами повторно викрали з того ж будинку металеві прути загальною вартістю 156 грн. Цими діями вони заподіяли потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 436 грн.

4.~~Апеляційний суд Житомирської області ухвалою від 3 січня 2018 року залишив вирок місцевого суду без~змін.

Вимоги і доводи касаційних скарг

5.~~У касаційній скарзі захисник просить на підставах, визначених пунктами~1~ ~2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ~КПК), змінити постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення, змінити правову кваліфікацію вчиненого злочину на частину 1 статті 185 КК та обрати покарання у виді штрафу.

6.~~Суть доводів, викладених у скарзі, зводиться до того, що суд першої інстанції, з~яким погодився й апеляційний суд, направильно кваліфікував діяння засудженого за ознакою вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб, оскільки засуджений разом зі знайомим прийшов до будинку потерпілої з~наміром вжити алкогольні напої, а не з метою крадіжки. ~

7.~~Також захисник вважає, що в діянні ОСОБА_7 відсутня кваліфікуюча ознака повторність , оскільки заволодіння чужим майном складалося з двох тотожних діянь, під час вчинення яких умисел та мета співучасників не змінювалися. Тому, на думку сторони захисту, засуджений~ скоїв~ один продовжуваний злочин.

8.~~На переконання скаржника, апеляційний суд не усунув допущеного місцевим судом неправильного застосування кримінального закону і у своїй ухвалі не~обґрунтував належним чином, чому він залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони захисту.

Позиції ~учасників касаційного розгляду

9.~~Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

10.~~У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту і просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними й~обґрунтованими.

Оцінка Суду

11.~~Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у~скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з~огляду на~таке.

12.~~Статтею 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про~наявність підстав для скасування судових рішень суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 414 цього Кодексу.

13.~~Касаційний суд не перевіряє судових рішень з точки зору неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

14.~~ Зі змісту частини 2 статті 28 КК випливає, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у~будь-якій формі.

15.~~Відповідно до встановлених судом обставин цієї справи, що не заперечується і в касаційній скарзі, злочинний умисел на крадіжку у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особи, кримінальне провадження щодо якої закрито, виник після того як закінчились алкогольні напої, які вони спільно вживали. Єдина для спільників мета та~ узгодженість їхніх дій при викраденні і переміщенні майна до місця збуту поза розумним сумнівом свідчать про попередню домовленість співучасників. Таким чином, доводи сторони захисту в~цій частині не можна визнати обґрунтованими.

16. Також непереконливими є доводи захисника щодо відсутності ознаки повторності у вчиненому злочині.

17.~~Згідно з усталеною судовою практикою, що знайшла відображення у тому числі у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України ~10 від 6~листопада 2009 року Про судову практику у справах про злочини проти власності , як один продовжуваний злочинрозглядається н еодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається з~тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном.

18.~~Матеріали справи свідчать про те, що два епізоди крадіжки відбулися зі значним розривом у часі, умисел на їх вчинення не був сформований з самого початку, а виникав тією мірою, як з`являлась потреба у придбанні додаткового алкоголю, вибір майна, яке викрадалось, був випадковим і заздалегідь не визначеним. За таких обставин кожен з~епізодів крадіжки мав самостійний умисел, а тому не можна вважати вчинений злочин продовжуваним.

19. Отже, суд першої інстанції правильно кваліфікував діяння засудженого за частиною 2 статті 185 КК як викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

20.~~Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. При цьому порушень процесуального порядку дослідження та оцінки судом наведених у вироку доказів суд апеляційної інстанції не встановив, а на доводи, викладені в апеляції засудженого, аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника, надав докладні відповіді і мотиви, чому він вважає їх необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду не суперечить вимогам статті 419 КПК.

21.~~Покарання ОСОБА_7 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про особу засудженого, воно є~справедливим, необхідним та достатнім для виправлення винного й~попередження вчинення нових злочинів і відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК.

22.~~За таких обставин Суд дійшов висновку, що підстав для зміни постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень за доводами в касаційній скарзі захисника не~встановлено, а тому її слід залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив :

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017~року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 3 січня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й~оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3