← Судова практика

Постанова у справі № 127/13217/16-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 18.03.2019 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази12 753 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
127/13217/16-ц
Дата ухвалення
18.03.2019
Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Суддя
Гулько Борис Іванович
Форма судочинства
Цивільне
Тип акта
Постанова
Категорія справи

Текст рішення

Постанова

Іменем України

18 березня 2019 року

м. Київ

справа 127/13217/16-ц

провадження 61-46414 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_4;

представники позивача : ОСОБА_5, ОСОБА_6;

відповідач - ОСОБА_7;

представник відповідача - ОСОБА_8;

третя особа - Вінницька міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Венгрин О. О.

від 22 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області

у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Зайцева А. Ю., Шемети Т. М.

від 11 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, який був уточнений, до ОСОБА_7, третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою .

Позовна заява мотивована тим, що він є власником 9/20 часток, а

ОСОБА_7 є власником 11/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 за яким рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 серпня 1992 року 406 закріплена земельна ділянка площею 0,1000 га у постійне користування, а площею 0,0331 га

у довгострокове користування до 10 років.

Добровільно дійти згоди щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою вони не можуть.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_9 просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до часток у домоволодінні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року ОСОБА_4 залучено до участі у справі, як правонаступника

ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який підтримав позов.

З урахуванням висновку судової земельно-технічної експертизи 411

від 31 травня 2018 року, ОСОБА_4 просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 3 (додаток 3).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня

2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1, згідно з варіантом 3 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи 411 від 31 травня

2018 року, за яким: ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 432,0 кв. м, ОСОБА_7 користується земельною ділянкою площею 532,0 кв. м, а земельною ділянкою площею 36,0 кв. м ОСОБА_4

і ОСОБА_7 користуються спільно.

Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області

від 27 червня 2018 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 2 500 грн судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

Рішення районного суду мотивовано тим, що можливо встановити порядок користування спірною земельною ділянкою згідно з варіантом 3 (із 3 запропонованих) висновку будівельно-технічної експертизи 411

від 31 травня 2018 року, який враховує інтереси і позивача, і відповідача, оскільки за цим варіантом сторони користуються земельними ділянками, що відповідають їх часткам у праві власності у домоволодінні, права співвласників домоволодіння щодо користування нерухомим майном

не порушуються. Також зазначено, що за цим варіантом найменша площа земельної ділянки залишається у спільному користуванні співвласників домоволодіння, у зв'язку з чим суд не погодився із варіантом, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи 340 від 28 квітня 2017 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вірно встановив порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами у справі згідно з варіантом 3 (додатку 3) висновку експерта

411 від 31 травня 2018 року. Також зазначено, що суд першої інстанції обґрунтовано мотивував, чому не вважає вигідним для обох сторін запропонований представниками відповідача порядок користування земельною ділянкою згідно з варіантом 2 (додаток 2) висновку судової земельно-технічної експертизи 340 від 28 квітня 2017, так як цим варіантом площа земельної ділянки спільного користування вдвічі більша (78,0 кв. м), ніж за запропонованим стороною позивача варіантом 3 (додаток 3).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що надання у загальне користування земельної ділянки у розмірі лише 36,0 кв. м. згідно з варіантом 3 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи 411 від 31 травня

2018 року буде завдавати шкоди правам та інтересам відповідача, так як цей розмір ділянки не може бути придатний для нормального заїзду автомобілем до її будинковолодіння. У цій частині спільної земельної ділянки зі сторони відповідача розташований сад, через який неможливо заїхати автомобілем до подвір'я відповідача, так як він огороджений. Вважає, що слід спільну ділянку збільшити (продовжити) до самого будинковолодіння сторін, що пропонується у варіанті 2 (додатку 2) висновку судової земельно-технічної експертизи 340 від 28 квітня 2017 року.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною проекту землеустрою. Відсутність підпису в акті погодження меж є доказом підтвердження відсутності волевиявлення сторони щодо погодження межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами (порушення процедури). Позивач звернувся з позовом про встановлення порядку володіння та користування майном, але ним не наведено підстав, за яких він вважає, що порушуються його право користування майном. Вважає, що в даному випадку відсутнє порушене право позивача.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 31 жовтня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_9.) є власником 9/20 часток, а ОСОБА_7 є власником 11/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 серпня

1992 року 406 за зазначеним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,1000 га у постійне користування, а площею 0,0331 га у довгострокове користування до 10 років.

Досягти згоди щодо порядку користування вказаною земельною ділянкою співвласники житлового будинку не можуть.

Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

За правилом частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суди, правильно застосувавши положення статті 367 ЦК України, статті 120 ЗК України, врахувавши роз'яснення, надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України

від 16 квітня 2004 року 7 (з наступними змінами) Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що сторони, які є співвласниками житлового будинку, дійти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою не можуть, а тому суд встановив порядок користування земельною ділянкою, виходячи з третього варіанту висновку будівельно-технічної експертизи 411 від 31 травня 2018 року, який враховує інтереси позивача та відповідача, оскільки за цим варіантом сторони користуються земельними ділянками, що відповідають їх часткам у праві власності у домоволодінні, права співвласників домоволодіння щодо користування нерухомим майном

не порушуються .

При цьому суди надали оцінку висновку експертизи з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Також суди належним чином мотивували, чому є неприйнятним висновок судової земельно-технічної експертизи 340 від 28 квітня 2017 року.

Доводи касаційної скарги про те, що надання у загальне користування земельної ділянки у розмірі лише 36,0 кв. м. згідно варіанту 3 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи 411 від 31 травня

2018 року буде завдавати шкоди правам та інтересам відповідача, так як даний розмір ділянки не може бути придатний для нормального заїзду автомобілем до її будинковолодіння, є безпідставні. Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо наявності обставин (фактів), на які посилається ОСОБА_7

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно з частиною третьою статті 468 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області

від 22 червня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗