Постанова у справі № 317/1270/15-ц

Постанова

Іменем України

18 березня 2019 року

м. Київ

справа 317/1270/15-ц

провадження 61-15163св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Запорізької обласної дирекції Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2006 року між Відкритом акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (далі - ВАТ Райффайзен Банк Аваль ), правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 35 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних строком до 13 грудня

2016 року.

На забезпечення виконання умов кредитного договору, 14 грудня 2006 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_5 укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, станом на 09 червня 2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором

від 14 грудня 2006 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 14 813,93 доларів США, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 5 600,94 доларів США; заборгованість за відсотками -

2 563,31 доларів США, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 2 421,26 доларів США; пеня - 8 929,99 доларів США.

На підставі вищевказаного ПАТ Райффайзен Банк Аваль , з урахуванням уточнених позовних вимог, просило з вернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 14 грудня 2006 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Банковською Ю. В., зареєстрований у реєстрі за 4583, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Запорізької обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2006 року, що станом на 09 червня

2015 року складається із заборгованості: за кредитом у розмірі

14 813,93 доларів США; за відсотками - 2 563,31 доларів США; пені за прострочення виконання зобов'язань - 8 929,99 доларів США, що еквівалентно 188 444,61 грн.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області

від 06 серпня 2015 року (у складі судді Сакояна Д. І.) позов

ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 14 грудня 2006 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Банковською Ю. В., зареєстрований в реєстрі за 4583, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Запорізької обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2006 pоку, що станом на 09 червня

2015 року складається із заборгованості: за кредитом у розмірі

14 813,93 доларів США; за відсотками - 2 563,31 доларів США; пені за прострочення виконання зобов'язань - 8 929,99 доларів США, що еквівалентно 188 444,61 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції,

у серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Також судом не було враховано докази, які свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевказаного ОСОБА_5 просив суд скасувати заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 серпня

2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року (у складі судді Сакояна Д. І.) заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що про наявність заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 серпня

2015 року ОСОБА_5 дізнався 25 березня 2017 року, про що свідчать матеріали справи 317/879/17 за скаргою ПАТ Райффайзен Банк Аваль , боржник - ОСОБА_5, на рішення та дії головного державного виконавця Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Білецької К. О. під час виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі 317/1270/15-ц, а із заявою про перегляд заочного рішення звернувся до суду 22 серпня 2017 року.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 17 жовтня

2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення ОСОБА_5 рекомендованого листа з копією заочного рішення у порядку статті 227 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції). Отримання копії вказаного заочного рішення у якості додатку до позовної заяви або скарги не може вважатьсь врученням належним чином засвідченої копії судового рішення в розумінні статті 227 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).

У касаційній скарзі ПАТ Райффайзен Банк Аваль просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до суду зі скаргою на рішення та дії головного державного виконавця Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Білецької К. О. під час виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі 317/1270/15-ц. Тобто, отримання

ОСОБА_5 копії заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2015 року у справі 317/1270/15-ц разом зі скаргою на дії державного виконавця щодо виконання вказаного рішення, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, є належним доказом отримання ОСОБА_5 копії заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2015 року у справі

317/1270/15-ц, a отже, й дотримання Запорізьким районним судом Запорізької області вимог статей 227, 228 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції) при постановленні ухвали суду першої інстанції від 17 жовтня 2017 року.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд установив, що заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2015 року позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено.

У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_5 залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що заява подана з порушенням процесуального строку, встановленого статтею 228 ЦПК України.

Відповідно до статті 227 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції) відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтею 228 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Як установив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області

від 06 серпня 2015 року було направлено судом першої інстанції на адресу ОСОБА_5 Проте, рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання .

Також, у серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про видачу копії оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, у зв'язку з його неотриманням.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_5 копії заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області

від 06 серпня 2015 року, а також відсутнє повідомлення про вручення ОСОБА_5 рекомендованого листа з копією заочного рішення в порядку статті 227 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що отримання копії вказаного заочного рішення в якості додатку до позовної заяви або скарги не може вважатьсь врученням належним чином засвідченої копії судового рішення в розумінні статті 227 ЦПК України

(у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).

Установивши зазначені обставини, апеляційний суд обґрунтовано направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України.

Отже, судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим й підстави для його скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги про те, ОСОБА_5 отримав копію заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня

2015 року разом зі скаргою на дії державного виконавця щодо виконання вказаного рішення, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, є належним доказом отримання ОСОБА_5 копії вказаного заочного рішення суду першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки отримання копії вказаного заочного рішення в якості додатку до позовної заяви або скарги не може вважатьсь врученням належним чином засвідченої копії судового ріш ення в розумінні статті 227 ЦПК України

(у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновком суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська В. С. Висоцька С. Ю. Мартєв