Постанова у справі № 127/25145/15-к

ПОСТАНОВА

іменем України

5 лютого 2019~року

м.~Київ

~

справа 127/25145/15-к

провадження 51-1115км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ~ ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у~кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 березня 2017 року щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 ,

засуджених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною~2 статті 303 Кримінального кодексу України (далі КК).

Обставини справи

1.~~Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2016~року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожного було засуджено за частиною~3 статті 303 КК до покарання у виді позбавлення волі на~строк 7~років.

2.~~За обставин, детально викладених у вироку, обох засуджених визнано винуватими у сутенерстві, вчиненому за попередньою змовою щодо кількох неповнолітніх осіб.

3. Суд першої інстанції встановив, що в лютому 2015 року в сауні Золотой телёнок на АДРЕСА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою спонукали та залучали з метою отримання доходу до надання сексуальних послуг жінок, серед яких були неповнолітні.

4. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2017~року вирок змінено. Визнано непідтвердженою кваліфікуючу ознаку вчинення сутенерства щодо неповнолітніх осіб. Кваліфіковано дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за~частиною 2 статті 303 КК та призначено кожному з них покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75~КК обох засуджених звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені частиною 1 статті~76~цього Кодексу.

~

Вимоги і доводи касаційної скарги

5. У касаційній скарзі прокурор на~підставах, передбачених пунктами ~2 та 3 частини~першої статті~438~Кримінального процесуального кодексу України (далі ~КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у~суді апеляційної інстанції.

6.~~Не оспорюючи фактичних обставин справи та правової кваліфікації дій засуджених, прокурор вважає необґрунтованим звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, оскільки це не відповідає ступеню тяжкості вчинених ними злочинів. Неправильне застосування статті 75 КК, на думку прокурора, призвело до того, що засудженим було призначено невиправдано м`яке покарання.

7.~У доповненнях до касаційної скарги прокурор стверджує, що апеляційний суд, не допитавши потерпілих, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, зокрема не дотримався принципу безпосередності дослідження доказів, а тому вважає, що рішення про зміну правової кваліфікації діяння засуджених з частини 3 на 2 статті 303 КК тобто, на менш тяжке кримінальне правопорушення, є невмотивованим і неправильним.

Позиції учасників касаційного розгляду

8.~~Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

9.~ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 письмово заявили про можливість розгляду справи без їх участі

10.~Представник Служби у справах дітей Літинської районної державної адміністрації Вінницької області також просив Суд проводити касаційний розгляд без його присутності.

11.~У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення з доповненнями.

~

Оцінка Суду

12.~~Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі та доповненнях доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення на таких підставах.

13.~У цьому кримінальному провадженні 16 квітня 2018 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, прокурор подав доповнення до своєї касаційної скарги. Суть доводів, викладених стороною обвинувачення у доповненнях, зводиться до того, що суд апеляційної інстанції, визнавши недоведеним факт обізнаності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про неповнолітній вік потерпілих, дав неправильну кримінально-правову оцінку їх діянню та безпідставно застосував до засуджених закон про менш тяжке кримінальне правопорушення.

14.~~Разом із тим положення статті 432 та частини 4 статті 403 КПК не допускають внесення до касаційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого, за межами строків на касаційне оскарження.

15.~~Отже, суд касаційної інстанції відхиляє доводи, викладені у доповненнях, і відповідно до статті 433 КПК переглядає ухвалу апеляційного суду в межах поданої касаційної скарги, в якій не заперечується висновок суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні кримінально караних діянь та правильності їх кваліфікації за частиною ~2 статті~303~КК.

16~Що стосується доводів прокурора про порушення загальних засад призначення покарання, то такі, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

17. Статтями ~50, 65 КК передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та~попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та~індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

18.~~Закон наділяє суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання певного виду і розміру визначати, чи можливо виправлення засудженого без реального відбування покарання з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи.

19.~За правилами статті 75~КК у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування заходу примусу з випробуванням, умотивувавши належним чином своє рішення.

20.~~Апеляційний суд дотримався зазначених вимог закону. Обираючи вид та розмір~ покарання, цей суд відповідно до вимог статті 65 КК достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею~12 цього Кодексу є тяжким. Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не~встановив, а тому призначив засудженим покарання не у мінімальних межах санкції закону, за яким їх засуджено.

21.~~Разом із тим суд врахував позитивні дані про особи засуджених, які раніше не притягались до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, мають дітей та сталі соціальні зв`язки. Зокрема суд узяв до уваги, що ОСОБА_6 займається громадською діяльністю та має відзнаки за військову службу, а ОСОБА_7 утримує батьків, які мають інвалідність з дитинства. Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, цей суд зазначив в ухвалі, що перебування засуджених під вартою дало останнім підстави для усвідомлення ними невідворотності покарання. Також не~залишилося без оцінки суду визнання засудженими своєї вини за частиною 2 статті 303 КК.

22.~Зважаючи на~ці обставини в сукупності з характером встановлених конкретних дій винних, апеляційний суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі статті 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на них певних обов`язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.

23.~~З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що зазначені вище обставини давали апеляційному суду обґрунтовані підстави вважати, що виправлення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та попередження вчинення ними нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджені довели своє виправлення.

24.~Таким чином, Суд вважає, що апеляційний суд не порушив вимог статей~50,~65,~75 КК, а призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання відповідає визначеним законом загальним засадам.

25. Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора, не можна визнати прийнятними, а відтак, немає підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й~оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

~

~

ОСОБА_1 ~~~~ ~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3