Постанова у справі № 292/399/16-ц

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа 292/399/16-ц

провадження 61-7557св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5,

відповідач - виконавчий комітет Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8,

треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, орган опіки та піклування Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_9,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року у складі судді Гуца О. В. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Микитюк Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 вересня 2016 року 29 Про зарахування на квартирний облік , визнати недійсним ордер на вселення до квартири АДРЕСА_1 Житомирської області сім'ї ОСОБА_6, до складу якої входять ОСОБА_7 та її неповнолітній син ОСОБА_8, виданий виконавчим комітетом Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області 30 вересня 2016 року.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 вересня 2016 року 29 зараховано до загальної черги на квартирний облік під 1 сім'ю ОСОБА_6 та вирішено видати їй ордер на склад сім'ї на зайняття жилого приміщення.

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області 30 вересня 2016 року виданий ордер на вселення вищевказаних осіб у квартиру АДРЕСА_1.

Вищевказані рішення та ордер на вселення в квартиру позивач вважає незаконними і такими, що видані з порушенням порядку, встановленого нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 вересня 2016 року 29 Про зарахування на квартирний облік .

Визнано недійсним ордер на вселення до квартири АДРЕСА_1 сім'ї ОСОБА_6, до складу якої входять: ОСОБА_7 та її неповнолітній син ОСОБА_8, виданий виконавчим комітетом Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області 30 вересня 2016 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що протоколом засідання профспілкового комітету від 25 вересня 1997 року та наказом директора Червоноармійського льонозаводу від 25 вересня 1997 року 47 спірна квартира була виділена позивачу, який на той час працював на цьому підприємстві, на підставі укладеного 14 серпня 1999 року між ним та керівництвом льонозаводу договору, здійснив опоряджувальні роботи щодо її облаштування з правом в подальшому, після прийняття будинку в експлуатацію, отримати в установленому законом порядку ордера на заселення квартири, а тому ОСОБА_4 має переважне право на спірну квартиру. Таким чином, зарахування відповідача та членів її сім'ї на квартирний облік з метою поліпшення житлових умов за рахунок саме спірної квартири та надання ордеру на житло не відповідає вимогам закону та порушує права позивача.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У листопаді 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди не звернули увагу на те що позивачем не доведено факту порушення його прав, оскільки він не має ні права користування, ні права власності на спірну квартиру.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу 292/399/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 25 вересня 1997 року на підставі протоколу засідання профспілкового комітету та наказу директора Червоноармійського льонозаводу ОСОБА_4, як працівнику льонозаводу, який перебуває на квартирному обліку, виділено двокімнатну квартиру АДРЕСА_1

14 серпня 1999 року між відкритим акціонерним товариством Червоноармійський льонозавод та ОСОБА_4 був укладений договір-зобов'язання, згідно з яким останній зобов'язався за власні кошти виконати опорядкувальні роботи у виділеній квартирі, а саме: встановити автономне опалення, двері, засклити вікна, постелити підлогу, здійснити покраску, електророботи.

Згідно з пунктом 4 договору-зобов'язання квартиронаймачу після затвердження акта державної приймальної комісії видається в установленому порядку ордер на заселення квартири.

У 2007 році відкрите акціонерне товариство Червоноармійський льонозавод у зв'язку з банкрутством передав незавершений будівництвом 16-ти квартирний будинок АДРЕСА_1 комунальну власність територіальної громади в особі Курненської сільської ради з умовою подальшої передачі його у власність громадян, яким виділено квартири, згідно протоколу профкому відкритого акціонерного товариства Червоноармійський льонозавод від 25 вересня 1997 року.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 27 квітня 2012 року будівництво 16-ти квартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 було визнано закінченим, а об'єкт - готовим до експлуатації.

Рішенням 7 сесії 7 скликання Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 14 липня 2016 року створено комісію з житлово-побутових питань.

У заяві до виконкому Курненської сільської ради від 21 вересня 2016 року ОСОБА_6 просила зарахувати її на квартирний облік та надати житлову площу на АДРЕСА_1, як особі, що потребує покращення житлово-побутових умов проживання.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 вересня 2016 року 29 Про зарахування на квартирний облік виконавчий комітет сільської ради вирішив затвердити рішення комісії з житлових питань від 15 вересня 2016 року щодо зарахування на квартирний облік громадян за місцем проживання до загальної черги під 1 сім'ю ОСОБА_6 та надати їй на сім'ю у складі трьох осіб (ОСОБА_6 (мати), ОСОБА_7 (донька), ОСОБА_8 (внук) ордер на право зайняття жилого приміщення.

На підставі вказаного рішення 30 вересня 2016 року виконавчим комітетом Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області ОСОБА_6 на сім'ю у складі трьох осіб був виданий ордер на право зайняття двох кімнат житловою площею 53,60 кв. м у квартирі АДРЕСА_1

Відповідно до статті 43 ЖК Української PCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Статтею 51 ЖК Української РСР визначено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Статтею 59 ЖК Української РСР встановлено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що ордер на жиле приміщення визнається судом недійсним у випадку, коли при вирішенні питання про надання жилого приміщення мали місце: неправомірні дії службових осіб; було порушено порядок та умови їх надання і такий позов заявлений до суду не пізніше трьох років з дня видачі ордера.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи), встановивши, що ОСОБА_6 зараховано на квартирний облік як особу, яка потребує поліпшення житлових умов, з порушеннями законодавства України та видано їй ордер на квартиру, яка є спірною, тобто видачею ордера порушено права ОСОБА_4, який має переважне право на це житлове приміщення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Передача спірної квартири у комунальну власність територіальної громади не припиняє право ОСОБА_10 на спірне житло, оскільки воно виникло у нього з часу прийняття рішення профспілкового комітету та адміністрації відкритого акціонерного товариства Червоноармійський льонозавод про виділення позивачу двокімнатної квартиру АДРЕСА_1 Червоноармійського району Житомирської області , тому колегія суддів відхиляє доводи скарги з цього приводу.

Посилання у скарзі на те, що позивач не має права на спірне житло через невчинення жодних дій щодо встановлення факту належності йому спірної квартири та отримання ордера на неї, спростовується рішеннями Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2016 року та Апеляційного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Курненської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача, - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, зобов'язання видати ордер на житло. У вказаних рішеннях суди зробили висновки про те, що саме ОСОБА_10 має право на надання йому квартири АДРЕСА_1

Інші аргументи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В.І. Крат