Постанова у справі № П/811/412/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа П/811/412/16

адміністративне провадження К/9901/38299/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (судді Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Чабаненко С.В.)

у справі П/811/412/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електромеханічний завод Етал

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Електромеханічний завод Етал (далі - позивач, ТОВ Електромеханічний завод Етал ) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, податковий орган, Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області), в якому просило суд скасувати податкову вимогу від 14.03.2016 596-23 на суму 214 686 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградської області від 14 березня 2016 року про сплату товариством з обмеженою відповідальністю Електромеханічний завод Етал податку на прибуток приватних підприємств в частині суми 193 217,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 та задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем в граничний строк не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, а відтак податковим органом була сформовано податкова вимога на вказану суму боргу. Зважаючи на те, що податок на прибуток зараховується до складу доходів як Державного бюджету України так і місцевих бюджетів, а погашення податкового боргу за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість в рахунок інших платежів може мати місце лише у випадку, коли такі платежі повністю зараховуються до Державного бюджету України.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 90% від суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що становить 193217,40 грн., фіскальний орган зобов'язаний був зарахувати як сплату податку на прибуток приватних підприємств. Водночас фіскальний орган зобов'язаний при сплаті товариством 10% грошового зобов'язання з податку на прибуток прийняти відповідні міри, щоб ці кошти зарахувались у повному обсязі до місцевого бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1, пункту 9.3 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком; зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 29, підпунктом 17 пункту 1 статті 64 Бюджетного кодексу України встановлено, що податок на прибуток приватних підприємств зараховується до складу доходів Державного бюджету України в розмірі 90 % та до загального фонду місцевих бюджетів у розмірі 10%.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 43, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема, відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю; ведуть бухгалтерський облік усіх надходжень державного бюджету відповідно до законодавства.

Підпунктом в пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено, зокрема, за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Копія такої заяви позивача наявна в матеріалах справи.

Положеннями підпункту в пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України платникам податку надано право на погашення податкового боргу за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Податок на прибуток є загальнодержавним податком, який сплачується на відкриті рахунки в органах Казначейства відповідно до законодавства. Відтак зарахування суми податку на прибуток шляхом перенесення відповідних сум з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток вважається фактичною сплатою позивачем грошового зобов'язання з відповідного податку і вже органи казначейства здійснюють розподіл таких платежів.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставного прийняття податковим органом вимоги про сплату податкового боргу.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі П/811/412/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва

Судді: (підпис) С.С. Пасічник

(підпис) В.П. Юрченко