Постанова у справі № 725/51/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 жовтня 2018 року

справа 725/51/16-а

адміністративне провадження К/9901/10882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2016 року (суддя Піхало Н. В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року (судді Граб Л.С., Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі 725/51/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейтерінг Інвест" про скасування постанов про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови митного органу про порушення митних правил від 18 вересня 2015 року 1058/40802/15 та 1059/40802/15 з мотивів їх безпідставності; закрити розпочаті 27 серпня 2015 року справи про порушення митних правил 1058/40802/15 та 1059/40802/15.

В обґрунтування позову зазначив, що в його діях відсутні будь-які ознаки складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, позов задоволено частково, постанови митного органу 1058/40802/15 та 1059/40802/15 скасовано з підстав недоведеності митним органом факту правопорушення та вини позивача.

У серпні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 3 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Кравцов О.В.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу 725/51/16-а з суду першої інстанції.

29 січня 2018 року справу 725/51/16-а передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 266, 336, 485 Митного кодексу України, просить судові рішення цих судів скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

18 вересня 2015 року постановою посадової особи відповідача 1058/40802/15 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 497459,28 грн., крім того постановою посадової особи митного органу 1059/40802/15 на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 422156,16 грн. за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

З оскаржуваних рішень вбачається, що склад інкримінованого позивачу правопорушення полягає у заявленні в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, а саме щодо фактурної вартості імпортованого товару, та подання документів, що містять такі відомості (інвойсів 518024 від 11 липня 2014 року та 518179 від 12 листопада 2014 року).

Після розмитнення імпортованого товару (килими походженням з Туреччини), що надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Кейтерінг Інвест (декларантом якого на момент митного оформлення товару був позивач) від турецьких компаній Sofiteks Teksti Sanayi ve Ticaret A.S та Piramit Golteks IC ve dis Ticaret A.S на умовах контрактів 07/14 від 04 липня 2014 року та 11/14 від 15 листопада 2014 року відповідно, 30 липня 2015 року митним органом від митних органів Туреччини отримано відповідь на запит стосовно автентичності поданих до митного оформлення документів щодо спірного товару.

За змістом вказаної відповіді під час експортного оформлення товару в Туреччині компаніями-постачальниками було подано інвойси 518024 від 11 липня 2014 року, 518179 від 12 листопада 2014 року та 103304 від 21 листопада 2014 року, в яких вказано більшу фактурну вартість товару.

На підставі відповіді на вказаний запит відповідач дійшов висновку, що позивач як декларант компанії-покупця вчинив умисні дії, спрямовані на неправомірне ухилення від сплати податків шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості щодо дійсної фактурної ціни товару та зазначив такі відомості у митних деклараціях 14160100ЕХ046799 від 11 липня 2014 року, 14160100ЕХ075624 від 12 листопада 2014 року та 14270100ЕХ080181 від 21 листопада 2014 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що склад інкримінованого позивачу правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України, не доведено. При цьому суди попередніх інстанцій вважали, що факт отримання відповіді від митних органів Туреччини сам собою не свідчить про те, що надані позивачем до митного оформлення імпорту в Україні документи містять неправдиві відомості.

З такою позицією погоджується Суд, з огляду на те, що будь-які докази щодо фальсифікації поданих до митного оформлення в Україні інвойсів відсутні. Висновки митного органу в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях, позаяк жодних дій, спрямованих на доведення протилежного, рівно як і доказів своїх тверджень відповідачем до судів не надано.

Відповідно до частини першої статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи митного органу щодо того, що направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів, є формою митного контролю, а перевірка відомостей згідно отриманих від іноземних органів документів не є необхідною, оскільки такі документи є офіційними, Суд оцінює критично з огляду на системний аналіз статей 54, 55, 486, 489, 491, 495 Митного кодексу України та статей 71-72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на час ухвалення оскаржених судових рішень).

В контексті спірних правовідносин, Суд визнає, що самого лише факту отримання відповіді від уповноважених іноземних органів, з якої безпосередньо не вбачається вчинення порушення митних правил позивачем, недостатньо для порушення справи про порушення митних правил (стаття 491 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд визнає, що судами попередніх інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального чи порушень процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі 725/51/16-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер