Постанова у справі № 263/8377/16-к

Постанова

Іменем України

21 червня 2018 р.

м. Київ

~

справа 263/8377/16к

~

провадження 51-464 км17

~

Верховний Суд~ колегією суддів Другої судової палати~ Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~ ~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

~

за участю:

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

засудженого~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

та його захисника~~~ ОСОБА_7 ,

~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ~~~~~~~~ ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10~травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ~12016050770001367 за обвинуваченням

~

ОСОБА_6 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, проживаючого по ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.12.1999р. Донецьким обласним судом за п. в ст. 93, ст.100, ч. 1 ст. 106 КК України ~(в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, звільненого 15.11.2007р. умовно-достроково на 7 місяців 27 днів,

~

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 13 ч. 2 ~~~~~~~~~ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

~

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого~ 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років; за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк~ 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 зараховано у строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 12 квітня 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів.

~

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10~травня 2017 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено. Виключено з вступної частини вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого~ 2017 року щодо ОСОБА_6 відомості про наявність у нього погашених судимостей, а саме :

-~~~~~~~~~ за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.08.1983 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна;

-~~~~~~~~~ за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.09.1992 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 140 КК України ~~~~~~~~~~~~(в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) відстрочено виконання вироку в частині основного покарання на 1 рік;

-~~~~~~~~~ за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.01.1998 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 229-6 КК України ~~~~~~~~~(в редакції 1960 року) до покарання у виді штрафу у розмірі 3000 гривень.

Виключено з резолютивної частини вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого~ 2017 року щодо ОСОБА_6 кваліфікуючу ознаку замах на умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. Визначено вважати ОСОБА_6 засудженим вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від ~~14 лютого~ 2017 року за ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

У решті вирок залишено без зміни.~

~

Згідно з вироком суду,~ з урахуванням внесених змін ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він у невстановлений слідством період часу, маючи мету незаконного придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи бойовий припас ручну осколкову гранату РГД - 5 з маркуванням на запалі 90 УЗРГМ 58~583 , яку став незаконно зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.

12 квітня 2016 року, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою умисного вбивства своєї сестри ОСОБА_9 , шляхом вибуху від вищезазначеної гранати за місцем її проживання в будинку АДРЕСА_2 , взяв із собою ручну осколкову гранату РГД - 5 з запалом 90 УЗРГМ 58~583 , яка є боєприпасам і став умисно її носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу. У цей же день, приблизно о 18 год. 50 хв. ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, умисно, з метою умисного вбивства двох і більше осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в коридорі будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків із сестрою ОСОБА_9 , утримуючи в руці ручну осколкову гранату РГД - 5 з запалом 90 УЗРГМ 58~583 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, суспільну небезпечність їх наслідків, знаючи, що в приміщенні житлового будинку окрім потерпілої ОСОБА_9 є інші мешканці, в тому числі потерпілий ОСОБА_10 , кинув вищевказану гранату, яка є бойовим припасом у бік потерпілих, які перебували в коридорі. Внаслідок детонування та вибуху гранати, потерпілій ОСОБА_9 осколками спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останні сховалися від вибуху в іншій кімнаті, а потерпілій ОСОБА_9 своєчасно надали медичну допомогу. ~

~

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

~

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку першої та ухвали апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. При цьому зазначає про те, що дані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки винесені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що суди не дали належну оцінку всім доказам по справі та не спростували належними доказами відсутність наміру ОСОБА_6 на вбивство сестри ОСОБА_9 . Крім того зазначає, що ОСОБА_6 повинен нести відповідальність за наслідки, які фактично наступили від вибуху гранати, тобто в спричиненні потерпілій ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а саме за ч. 2 ст. 125 КК України.~

~

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що умислу в нього на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не було, він лише хотів після сварки здобути над останньою психологічну перевагу. Крім того, зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вказує на необ`єктивність і неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. У зв`язку з цим, вважає, що його дії необхідно перекваліфікувати із ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на~~~~~ ч. 2 ст. 125 КК України та призначити більш м`яке покарання відповідно до вимог закону.

~

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 подали заперечення прокурори, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, в~яких, наводячи відповідні аргументи, стверджують про безпідставність заявлених захисником вимог і просять залишити їх без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10~травня 2017 року без зміни.

~

На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 подали заперечення потерпілі ~~~~ ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які зазначають, що викладені вимоги в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6 не відповідають дійсності, суперечать отриманим доказам в ході судового засідання, які спростовують доводи наведені в скарзі і повністю підтверджують той факт, що ОСОБА_6 діяв з прямим умислом на вчинення умисного вбивства двох осіб. Просять касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10~травня 2017 року без зміни.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Захисник ОСОБА_7 і засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу останнього, а також касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 та просили їх задовольнити.

~

Прокурор ОСОБА_5 , вважає касаційні скарги засудженого та захисника необґрунтованими і просить залишити їх без задоволення.

~

Мотиви Суду

~

Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1~ст. 433 КПК України~перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

~

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях~410 та~ 411 КПК України~та на які є посилання в касаційних скаргах захисника та засудженого, не є відповідно до вимог~ч. 1 ст. 438 КПК України~предметом дослідження та перевірки касаційним судом.~

~

Відповідно до~ст. 94 КПК України ~оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.

~

З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

~

Правильність кваліфікації діяння за ч.~1 ст.~263~КК України у касаційних скаргах не оспорюється.

~

Що стосується винуватості ОСОБА_6 та доведеності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України , то суд обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_9 ~, яка зазначила, що 12 квітня 2016 року до неї додому, де були вона, її чоловік ОСОБА_11 та подружжя ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , прийшов ОСОБА_6 , який вчинив сварку, приставляв до її горла ніж, висловлював погрози вбивством. Коли за неї заступився чоловік, ОСОБА_6 пригрозив, що принесе гранату і з дому ніхто не вийде живим. Він пішов, а коли повернувся, то зайшов на кухню, де були вона, її чоловік ОСОБА_11 та подружжя ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , а в руці у нього була граната з якої він висмикнув чеку. ОСОБА_11 вибіг на вулицю викликати поліцію, ОСОБА_10 схопив ОСОБА_6 за руку та просив його не кидати гранату, ОСОБА_12 вибігла на двір, вона вийшла у коридор. У цей час ОСОБА_6 ~ тримаючи в руках гранату, вийшов за нею та стоячи біля дверей у півоберта до неї і обличчям до ОСОБА_10 кинув гранату під ноги потерпілим на відстані 30-40 см від останнього та 1,5 метри від неї, вона вибухнула. Потерпілий ОСОБА_10 зреагував і до вибуху сховався за стінкою кухні, а вона отримала множинні осколкові поранення. Аналогічні показання давав потерпілий ОСОБА_10 .

~

Ці показання потерпілих узгоджуються із даними, що містяться у протоколах слідчих експериментів, за участю потерпілих, які детально розповідали про обставини, за яких засудженим щодо них було вчинено протиправні дії.

~

Окрім того, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ; даними протоколів огляду місця події; висновком судової судово-медичної експертизи 262; висновком вибухотехнічної експертизи 329 від 26.05.2016 року; висновком судово-медичної експертизи 230 від 14.04.2016 року щодо ОСОБА_6 .

~

Твердження захисника та засудженого ОСОБА_6 про те, що останній не мав умислу на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 спростовуються зазначеними вище доказами, при цьому суд правильно врахував поведінку ~~~~~засудженого, яка передувала події злочину, цілеспрямоване взяття гранати у руки, розтиснення вусиків чеки, висмикання її з запалу та кидок в намічену ціль, а також його поведінку після вчиненого, який після кидка гранати відразу вискочив з коридору Доводи касаційної скарги про те, що наміру на позбавлення життя потерпілих у ОСОБА_6 не було, а тому його дії неправильно кваліфіковані, ретельно перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій і свого об`єктивного підтвердження не знайшли. З цими висновками погоджується і колегія суддів.

~

Вирішуючи у кримінальних провадженнях про злочини проти життя та здоров`я особи питання про те, з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин провадження й ураховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб учинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілих і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

~

Характер, послідовність, рішучість і динамічність дій, вчинених засудженим ~~ ОСОБА_6 , знаряддя злочину, призначення гранати для ураження живої сили, підготовчі дії до її кидка, усе це в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_6 мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілих, але вони не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

~

За таких обставин суд правильно розцінив дії ОСОБА_6 і дійшов обґрунтованого висновку, що за своїми ознаками ці дії утворюють склад злочину, передбаченого ~~~~~~~~~~~ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Отже, вважати, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, підстав немає.

~

Також судом досліджені всі обставини провадження, з`ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ~~ ОСОБА_6 під час судового розгляду не встановлено.

~

Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та даних про~ особу засудженого. Призначене покарання, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

~

Крім цього, при перевірці кримінального провадження встановлено, що такі ж, як і в касаційній скарзі твердження захисник та засуджений висловлювали у своїх апеляційних скаргах. Апеляційним судом при перевірці матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. Із даними висновками погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

~

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено. Доводи ж касаційних скарг засудженого та його захисника практично зводяться до необхідності перевірки фактичних обставин справи.

~

Отже, Суд дійшов висновку, щодо безпідставності вимог касаційних скарг засудженого та його захисника.

~

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442~КПК, п.~15 Перехідні положення КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року 2147-VIII), Суд

~

у х в а л и в:

~

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого ~~~~~~~2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10~травня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та касаційну скаргу його захисника ОСОБА_8 без задоволення.

~

Постанова є остаточною й~оскарженню не підлягає.

~

С у д д і:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ~~~~~~~~~~~~~~~