Постанова у справі № 461/3797/17

Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа 461/3797/17

провадження 51-2105км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ~адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 ~ на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24~липня 2017 року про відмову~ у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2017 року щодо ОСОБА_8 .

~

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 31 травня 2017 року, в межах кримінального провадження 12017140000000480, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному проваджені прокуратури Львівської області ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303, ч.~2 ст. 302 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 70 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 ~ звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки.

На зазначений вирок адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 24 липня 2017 року~~ відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на вищевказаний вирок щодо ОСОБА_8 .

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат~ ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що у вироку щодо ОСОБА_8 констатовано факт злочинної діяльності за відсутності щодо ОСОБА_7 обвинувального вироку, який би набрав законної сили, що є грубим порушенням засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини й істотно ущемляє права та свободи останнього. Наголошує, що рішення апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за його скаргою суперечить приписам статей~55 ,~129 Конституції України, статей~7,~24 КПК України~й порушує його право на доступ до правосуддя.~~

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченнях на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 ОСОБА_8 просить залишити її без задоволення як безпідставну.

У судовому засіданні прокурор висловив думку на підтримку поданої касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 55 , п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та офіційного тлумачення відповідних правових норм, наведеного у Рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України~основними засадами, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій. Однією з таких засад є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Перегляд судових рішень судом вищого рівня гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Таким чином конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Виходячи з наведеного, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 03 березня 2016 року 5-347кс15, відсутність у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому~ст. 394 КПК України , осіб, прав, свобод та інтересів яких стосується судове рішення, не є перешкодою в доступі їх до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2~ст. 24 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми закону кожному гарантується право на~~перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Цих вимог апеляційним судом дотримано не було.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , суд обмежився формальним посиланням на положення ч. 4~ст. 394 КПК України .~~

При цьому~апеляційний суд не перевірив, чи стосується вирок прав свобод та інтересів ОСОБА_7 , і чи у змозі він з урахуванням норм процесуального закону реалізувати своє право на судовий захист в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження такого вироку.

Відповідно до ч. 2~ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ~, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в~ч. 1~ст. 62 Конституції України , ч. 1~ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами~особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату ( Мінеллі проти Швейцарії (Minelli v. Switzerland), п.~37; Нераттіні проти Греції (Nerattini v. Greece), п. 23; Діду проти Румунії (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості ( Нестак проти Словаччини (Nestak v. Slovakia), п. 88; Гарицкі проти Польщі (Garycki v. Poland), п. 66).

Так, з тексту вироку Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2017 року слідує, що в ньому описується роль та дії ОСОБА_7 як організатора стійкої організованої групи.

Між тим, обвинувачення ОСОБА_7 не було предметом судового розгляду в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_8 і факти його можливої злочинної діяльності не встановлено обвинувальним вироком суду, який би набрав законної сили.

Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_7 у кримінальних правопорушеннях грубо порушує передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, принципів верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами~КПК України~щодо вільної оцінки доказів.

Натомість міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

За наведених обставин ОСОБА_7 хоча і не був визнаний учасником судового провадження щодо ОСОБА_8 вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у цьому провадженні, шляхом його апеляційного оскарження.

Цей висновок відповідає і змісту ст. 2 Протоколу 7 до Конвенції, згідно з якою кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесення йому вироку.

Таким чином, обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 , ухвалений на підставі угоди про визнання ним винуватості, безпосередньо зачіпає права, свободи й інтереси ОСОБА_7 та інших осіб, вказаних у вироку, і на цій підставі адвокат~ ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , реалізуючи конституційне право й керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами~1, 2, 10, 17 ст. 7, ч. 6 ст. 9, частин 1 та 2 ст. 24~КПК України , вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення.

Дотримання вказаних засад є гарантією реалізації права на доступ до правосуддя, а їх нехтування означає, що судове рішення про відсутність у адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 права на звернення з апеляційною скаргою постановлено без дотримання вимоги справедливості судового розгляду, приписів~ст. 370 КПК України ~щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді~~апеляційної інстанції, під час якого суду слід усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, та прийняти законне~й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 ~ задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24~липня 2017 року про відмову~ у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2017 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3

~