Постанова у справі № 450/2731/15-а

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22.03.2018 К/9901/18566/18 450/2731/15-а

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошниченка Михайла Івановича про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошниченка М.І., в якому просив визнати його дії щодо винесення постанови 2402/20918/15 в справі про порушення митних правил від 23 жовтня 2015 року про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8 500,00 гривень України, протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову 2402/20918/15 в справі про порушення митних правил від 23 жовтня 2015 року.

19 квітня 2016 року постановою Пустомитівського районного суду Львівської області адміністративний позов задоволено, визнано дії заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченка М.І. щодо винесення постанови 2402/20918/15 в справі про порушення митних правил від 23 жовтня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8 500,00 гривень України, протиправними. Визнано протиправною та скасовано постанову 2402/20918/15 в справі про порушення митних правил від 23 жовтня 2015 року.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки диспозиція норми частини першої статті 467 Митного кодексу України містить перелік триваючих правопорушень, до якого не входить порушення митних правил, передбачене статтею 470 Митного кодексу України, то правопорушення, передбачене зокрема частиною третьою цієї статі не є триваючим. З огляду на зазначене, відповідне правопорушення вважається вчиненим із настанням конкретної календарної дати (у випадку порушення 10-денного строку вивезення транспортного засобу за межі території України у перший день після спливу цього строку), а отже строк застосування до позивача адміністративного стягнення відповідачем пропущено, що є підставою для задоволення позову і закриття провадження у справі про порушення митних правил.

21 грудня 2016 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України задоволено, постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року скасовано, в позові ОСОБА_1 до Заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошниченка М.І. про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

17 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за його позовом до Заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошниченка М.І. про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил.

Судове рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, а отже скарга є необгрунтованою.

У березні 2017 року представником позивача ОСОБА_3 до Верховного Суду України подано заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій представник позивача просив скасувати зазначене судове рішення, а також судове рішення суду апеляційної інстанції від 21 грудня 2016 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 19 квітня 2016 року.

В якості підстав для перегляду судового рішення посилається на випадки неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України норм частини третьої статті 470, частини першої статті 467 Митного кодексу України у судових рішеннях від 14 червня 2016 року (справа К/800/381/16) та від 16 червня 2016 року (справа К/800/51327/15) у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. У даних справах Вищий адміністративний суд України виходив з того, що порушення передбачене нормою частини третьої статті 470 Митного кодексу України, не віднесене до триваючих, а отже відповідне адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

31 березня 2017 року ухвалою Верховного Суду України відкрито провадження у справі за заявою представника позивача про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції.

11 травня 2017 року до Верховного Суду України надійшли заперечення представника відповідача із обгрунтування того, що правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, є триваючим, а отже до відповідальності за його вчинення особу може бути притягнуто впродовж шести місяців із дня його виявлення. На підтвердження своєї позиції посилається на судові рішення Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2016 року (справа К/800/45025/15), від 9 червня 2016 року (справа К/800/8583/16), від 29 лютого 2016 року (справа К/800/5091/16), від 12 лютого 2016 року (справа К/800/54278/15), від 4 жовтня 2016 року (справа К/80015888/16), від 21 вересня 2016 року (справа К/800/14756/16), у яких суд виходив з того, що відповідне правопорушення є триваючим.

08 лютого 2018 року відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII з Верховного суду України заяву представника позивача разом з матеріалами справи 450/2731/15-а передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за правилами пункту 1 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.

12 лютого 2018 року ухвалою судді Верховного Суду справу 450/2731/15-а прийнято до свого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої Розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

З урахуванням наведеного, розгляд заяви представника позивача здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

Судами попередніх інстанції встановлено такі обставини.

Під час проведення моніторингу єдиної автоматизованої системи щодо можливого порушення митних правил митним органом встановлено, що 10 березня 2015 року транспортний засіб марки KIA CARNIVAL реєстраційний номер RJA41828, кузов номер KNEUP751226294155, ввезений на митну територію України через митний пост Краковець у митному режимі транзит позивачем ОСОБА_1 та станом на 15 жовтня 2015 року не вивезений за межі митної території України у встановлений статтею 95 Митного кодексу України десятиденний строк.

Термін вивезення (транзиту) даного автомобіля з митної території закінчувався 20 березня 2015 року, проте, по закінченню строків транзиту автомобіль не вивезений позивачем з митної території України в порушення вимог статті 95 Митного кодексу України.

У зв'язку із порушенням строків транзитних перевезень передбачених частиною першою статті 95 Митного кодексу України, митним органом прийнято постанову 2402/20918/15 від 23 жовтня 2015 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою стиатті 470 Митного кодексу України та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм права, на які посилається представник позивача, Верховний Суд виходить із такого.

Спірним питанням у даній справі є правомірність застосування до позивача адміністративного стагнення за порушення митних правил, яке полягає у недотриманні строку транзиного перевезення транспортного засобу, в частині строку його застосування. З цією метою суду належить встановити, чи є правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та інкриміноване позивачу, триваючим.

Частиною третьою статті 470 Митного кодексу України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб. Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною першою статті 192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Обставини, передбачені частиною другою статті 95 Митного кодексу України у справі встановлені не були.

Позивачем перевищено встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України 10-денний строк доставки товару (транспортного засобу особистого користування) більш, ніж на 10 днів, що за диспозицією норми частини третьої статті 470 Митного кодексу України, тягне накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом частини першої статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Правова позиція представника позивача, рівно як і оцінка суду першої інстанції стосовно того, що у частині першій статті 467 Митного кодексу України наведено вичерпний перелік триваючих порушень митних правил, є безпідставною.

Так, з логічно-граматичного аналізу даної норми висновується, що перелік триваючих порушень, наведений у ній, є орієнтовним.

Крім того, щодо характеру триваючих порушень митних правил, колегія суддів зазначає таке.

Перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним конролем, виявлене відповідачем 15 жовтня 2015 року під час проведення моніторингу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та встановлення в ній відомостей про не вивезення за межі України транспортного засобу марки KIA CARNIVAL реєстраційний номер RJA41828, кузов номер KNEUP751226294155.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позиваем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебувє під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим - впродовж тьох місяців (до моменту первинного виклику позивача для надання пояснень) - невиконанням встановленого Митного кодексу України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Посилання представника відповідача на те, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб темпорально обмежений, є неприйнятними, оскільки встановлений законом обов'язок вважається виконаним саме з моменту його виконання (або є закінченим - з моменту притягнення до встановленої законом відповідальності), а не із закінченням граничних строків такого виконання.

За таких обставин, правильними є висновки судів апеляцйної і касаційної інстанцій щодо визнання законною постанови про порушення митних правил як такої, що винесена впродовж шести місяців із дня виявлення порушення.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 235-242, 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року 2136-VIII, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер